Заступник міського голови Інна Фесенко в ефірі Телекомпанії СТВ розповіла про впровадження медичної реформи у Сєвєродонецьку

– Вже місяць, як в Україні почала реалізовуватися медична реформа. Відтепер українці підписують декларації з сімейним лікарем, терапевтом або педіатром. Але це лише один з перших етапів реформи. Що взагалі має відбутися з комунальними закладами первинної допомоги у 2018 році?

– Медична реформа не така страшна, як її дехто прагне трактувати. Все це через дефіцит інформації. Саме тому Міністерством охорони здоров'я, обласними управліннями охорони здоров'я, місцевою владою розпочато активне інформування населення стосовно підписання декларацій про вибір лікаря первинної допомоги. Та це один з аспектів медичної реформи.

На сесії Сєвєродонецької міськради прийнято рішення про створення комунальної некомерційної установи, яке буде функціонувати у нашому місті. Воно стане правонаступником Сєвєродонецького центру первинної медико-санітарної допомоги, включаючи кадри, будівлі та види обслуговування. Чому потрібна така реорганізація? Тому що Національна служба здоров`я України буде укладати договір тільки з комунальним некомерційним підприємством.

Кожна людина вже зараз може прийти в будь-який медичний заклад у Сєвєродонецьку, який вона раніше відвідувала (або обрати інший), підійти в реєстратуру і підписати декларацію з певним лікарем. При собі потрібно мати паспорт, ідентифікаційний код. Реєстратор дасть необхідні пояснення стосовно того, як правильно підписати декларацію.

Що варто знати? Декларація заповнюється в електронному вигляді. На ній ставляться підписи. Всі наші медзаклади зареєстровані в системі еHealth. Коли декларацію буде підписано, людині надається певний номер, яким вона буде користуватися в майбутньому. Це її власний номер в електронній базі, і він постійний.

Людина, яка отримала номер і зареєструвалася в базі eHealth разом зі своїм лікарем, таким чином повідомила державу про те, що оплата за її медичне обслуговування має надходити саме у цей заклад, де працює обраний нею лікар. І вже з цієї суми пацієнт буде безкоштовно обслуговуватися в медустанові.

– Ви вже торкнулися теми технічного обладнання. Вимоги дуже високі. Власне від цього залежить функціонування системи. Як з цим впорався Сєвєродонецьк?

– Технічний аспект – комп’ютеризація установи. У цьому напрямку ми працюємо з міжнародними партнерами, які готові нам допомогти. Найвідповідальніша частина – технічне оснащення кабінету лікаря. Сімейний лікар надаватиме дуже багато послуг. Він працюватиме і лор-лікарем, і окулістом, і дерматологом. Тож, у його розпорядженні має бути певний мінімум інструментарію, мінімум діагностичного обладнання. Про фінансове забезпечення повинна подбати міська рада. Зрозуміло, що бюджетних коштів закупити все і одразу не вистачить. Процес оснащення буде поступовим.

– Дуже багато думок звучить стосовно того, що медицина в подальшому не буде вже такою безкоштовною…

– На кожну людину виділяється певна сума фінансування на рік, яка передбачає певний перелік надання послуг: прийом лікаря, клінічні аналізи крові, рентген-обстеження і деякі діагностичні види послуг. Вони надаватимуться абсолютно безкоштовно. Буде безкоштовним і аналіз крові на інфаркт міокарда.

Для вторинної ланки, реформування якої відбудеться в подальшому, розроблятиметься така ж система. Буде визначено перелік безкоштовних послуг, а також тих, які людина буде оплачувати сама. Як правило, вся невідкладна допомога – безкоштовна.

– В МОЗі кажуть, що ефективність першого етапу реформи залежатиме від влади на місцях. Чи не розглядали в Сєвєродонецьку якусь нову програму медичного спрямування вже для нових умов самої медицини?

– Мабуть, вже більше 8 років в Україні триває плавне перенавчання терапевтів і педіатрів на сімейних лікарів. У Сєвєродонецьку на сьогодні вже є достатня кількість сімейних лікарів, які накопичили достатній досвід, працюючи за цим фахом. Тобто до старту нової медреформи заздалегідь велася значна підготовча робота. А зараз фінансування з місцевого бюджету буде виділятися на підвищення кваліфікації лікарів і на технічне оснащення кабінетів.

– Що буде з лікарями первинної ланки, з якими люди не захочуть укладати договори?

– Таких лікарів на даний момент у Сєвєродонецьку немає. На ранок 5 травня підписано 3700 декларацій. Досить велика цифра. Кінцевого терміну підписання декларацій не існує.

У кожного лікаря є певна кількість пацієнтів, яку він може набрати, але він може набрати їх і значно більше. Це його власна справа, його час, його заробітна плата.

– Рано чи пізно у Сєвєродонецьку буде реалізована і адміністративно-територіальна реформа, яка передбачає створення ОТГ. Відповідно громада побільшає. Як розподілятиметься тоді навантаження пацієнтів на лікарів. Чи все залишиться без змін?

– Ні для кого не секрет, що мешканці більшості прилеглих територій, які планують увійти до складу нашої об’єднаної територіальної громади, вже давно обслуговуються у сєверодонецьких лікарів. У нас кращі діагностична і лікарська бази. Тому ці люди вже враховані, хоча створення ОГТ ще попереду.

– А є якась межа, коли перший етап реформи вже закінчиться, і треба буде показати певні результати?

– Укладення договору з Національною службою здоров`я України і надходження перших грошей за пацієнта й буде початком роботи реформи. Підписання декларацій триватиме безперервно, тому що люди мігрують, народжуються. Цей процес постійний.

– Чи виправдає себе такий шлях реформування медицини, зокрема на прикладі нашого міста?

– З 2007 року система охорони здоров’я постійно перебуває у стані реформ. І, повірте, ще жодна з них не призвела до погіршення.

Ми пережили реформу швидкої допомоги. Це був 2012-2013 рік. Швидка допомога тоді перебувала на фінансуванні місцевого бюджету, і на одного пацієнта виділялося 3 грн. Людина навіть шприц вимушена була купувати самостійно. Коли провели реформу і перейшли на обласне фінансування швидкої допомоги, на людину стало виділятися 25-40 грн. Закуповувалися машини. Контроль був централізований, що значно поліпшило процес. І, можна сказати, що завдяки цьому, завдяки оснащенню швидкої допомоги, ми пережили військові дії.

Тепер кілька слів з приводу реформи первинної ланки. Будівництво сімейних амбулаторій почалося ще з 2010 року. Зараз все це ми скомпонували, назвали по іншому, змінили систему фінансування, і тепер сама людина має визначитися, який лікар їй потрібен, і бути більш відповідальною за своє здоров'я.