Звернення начальника Луганської обласної військової адміністрації Артема Лисогора до другої річниці від початку повномасштабного вторгнення рф на територію України

Шановні жителі Луганщини! Дорогі співвітчизники!

Два роки тому з розстрілу рашистами наших прикордонників у Зоринівці, що на Міловщині, почалася повномасштабна війна в Україні.

Для Луганщини та її жителів це новий етап цього кривавого протистояння. Ще 10 років тому регіон стикнувся з лихом військового часу: смертю близьких, зруйнованими помешканнями, розірваними сім’ями та пошматованими долями. Війна забрала найдорожче, що було в кожного з нас – надію на спокійне і мирне життя.

Зараз вся область перетворилася на батьківщину вимушених переселенців. Хтось з 2014-го, а хтось з 2022 року не був в рідних стінах. Проте в кожного луганчанина у таємному місці зберігається той самий ключ від дверей рідного будинку в Попасній, Лисичанську, Сєвєродонецьку, Алчевську, Хрустальному.

Пам’ять про втрати не дає нам права скласти руки та перестати боротися. Ця пам’ять та лють до тих, хто назавжди лишив наше життя спокою, спонукає вже не тільки жителів Луганщини, а і всю націю, щосили, стиснувши зуби, нищити окупанта.

У цю хвилину наші героїчні захисники у лютневих промерзлих окопах відбивають черговий «м’ясний штурм». Так само як 730 днів тому, коли вся країна у шоці гортала новинні стрічки, стаючи свідком найбільшої військової інвазії з часів Другої світової війни.

Саме тоді під будівлями військкоматів та збройових магазинів формувався новий стан сучасного українського суспільства – військова аристократія. Доброволець Сил оборони України став уособленням лицаря ХХІ сторіччя, озброєний не тільки гвинтівкою, а і кодексом честі.

Прорахунком нашого супротивника став той факт, що руки українця ніколи не були тендітними – ці руки звичні до важкої праці. Наші вкриті мозолями руки без зайвих зусиль змінюють лопату на автомат. А захист рідної землі був і залишається національною ідеєю народу протягом сторіч.

Хочу доземно вклонитися усім воїнам, які зараз у полі, у небі, у морі, виривають ненажерливі ікла російського окупанта. Сьогодні тільки завдяки вам у тилу живуть люди, а у нерозважливій Європі панує мир. І тільки завдяки вам, ключі, які зберігають біженці, підійдуть до замків рідних осель, що зустрінуть своїх господарів ароматом затишку і спокою.

Слава Україні! Героям слава!

Начальник Луганської обласної

військової адміністрації                                                            Артем ЛИСОГОР