Сєвєродончани-переселенці: чим допомагає їм міська влада? Інтерв’ю з начальником Сєвєродонецької МВА Олександром Стрюком

Скориставшись нагодою — святкуванням 90-річчя Сєвєродонецька — «Рада ВПО м. Дніпро» завітала в гості до начальника Сєвєродонецької міської військової адміністрації Олександра Стрюка. Поспілкувалися про перспективи вирішення житлових і соціальних проблем, з якими стикаються переселенці. І взагалі, поговорили про життя.

ЖИТЛО

Найголовніша проблема для ВПО — житло. Чи планує міська влада якось сприяти її вирішенню, враховуючі, що тисячі людей були вимушені покинути свої домівки?

Звісно. Зараз, наприклад, проводимо капітальний ремонт будинку на 37 сімей у Дніпрі. Будівлю орендували у Фонда Держмайна. Проектна документація вже готова. Залишилось вирішити ряд юридичних питань. Зокрема, оформити передачу будівлі Космічною агенцією України, у розпорядженні якої вона знаходиться, у власність територіальної громади. Наразі очікуємо відповіді на наш запит від агенції. Якщо не знайдемо з нею спільної мови, будемо діяти в межах договору оренди з Фондом Держмайна.

А в інших містах області здані в експлуатацію об’єкти соціального житла вже є?

Так, у Новомосковську працює наш соціальний притулок — там Фонд Держмайна пішов нам назустріч і передав будівлю у власність громади. У притулку створені всі умови для тимчасового проживання і оперативного заселення людей, які екстрено евакуюються із зони бойових дій. Можуть заселитися в притулок і переселенці, які знаходяться у складних життєвих умовах. Зараз там живуть люди певних категорій відповідно до Положення. Тобто це такий соціально орієнтований заклад, який працює в форматі «швидкої соціальної допомоги», термінового надання тимчасового житла людям із числа соціально вразливих категорій.

Але ключове слово тут — тимчасове. А от які перспективи, що проблема забезпечення ВПО житлом буде вирішена більш глобально? Що для цього робиться, зокрема на рівні МВА?

На жаль, на законодавчому рівні придбання доступного житла для людей органами місцевого самоврядування поки врегульовано дуже фрагментарно. Досі немає ані чіткого алгоритму придбання такого житла, ані порядку його розподілу. Є постанова Кабміну №495, у якій прописаний механізм розподілу житла серед переселенців. Але, згідно з чинним законодавством, цим громада може займатися тільки на своїй території. Зрозуміло, що релоковані громади такої можливості не мають.

Дніпро багато чого робить для переселенців. Можна сказати, завдяки мерії в місті створені найкращі умови для ВПО — на межі можливостей наших скрутних часів. «Рідні» для ВПО громади теж могли б більш активно допомагати людям. Але для цього їх необхідно наділити відповідними повноваженнями.

Варіанти вирішення цієї проблеми зараз активно обговорюються в Україні. Причому на різних рівнях. Так що я впевнений, що законодавче рішення проблеми забезпечення ВПО постійним доступним житлом буде знайдено і прийнято.

Наприклад, Асоціація Міст України (АМУ) нещодавно провела засідання секції щодо забезпечення ВПО житлом. І серед інших на розгляд учасників засідання було винесено і питання повноважень органів управління в релокованих громадах. Зокрема, свою концепцію вирішення цього питання висловив мер Маріуполя Вадим Бойченко. Тобто, всі точки зору представників релокованих громад вивчаються і приймаються до уваги.

А в Києві кілька тижнів тому пройшов форум, де ключовою темою було відновлення українських міст після деокупації. І там тема повноважень органів місцевої влади також обговорювалась.

Так що процес іде.

Сьогодні багато говорять про різні міжнародні проекти і залучення донорських коштів для придбання чи будування житла для переселенців. Наскільки це реальні і життєздатні механізми?

Що стосується Сєвєродонецької громади, у нас вже реалізується проєкт міжнародної технічної допомоги «Покращення житлових умов ВПО на сході України». Проєктом передбачено будівництво житла для переселенців за кошти Міжнародної організації з міграції (МОМ). Розпочинався він ще в Сєвєродонецьку, але нам вдалося його перенести на інші території і зберегти обсяг - а це майже 230 квартир, побудованих за європейськими стандартами.

На якому етапі реалізація проєкту знаходиться зараз?

Проект розрахований до кінця 2026 року, але враховуючи інтенсивність, з якою він реалізується зараз, сподіваюсь, що нам вдасться закінчити його достроково. Думаю, що на початок будівництва ми вийдемо до кінця 2024 року.

А на яких умовах буде надаватись житло переселенцям в межах цього проєкту?

Відповідно до підписаних меморандумів і існуючої законодавчої бази, зараз розробляється механізм соціальної оренди житла — оренда з правом викупу. У цьому процесі задіяний цілий ряд різних державних і міжнародних структур — від Кабміну і Мінреінтеграції до представництва МОМ в Україні.

Що стосується Сєвєродонецької МВА, ми зараз напрацьовуємо бальну систему розподілу майбутнього житла і формуємо чергу на нього.

Але ж дістати гроші навіть на оренду з правом викупу зможуть далеко не всі ВПО. Багатьом для вирішення житлового питання прийдеться залучати кредитні кошти. Чи передбачено впровадження якихось пільгових програм дострокового кредитування чи пільгової іпотеки паралельно з будівництвом житла?

Ця проблема також вже неодноразово озвучувалась на різних рівнях. Сподіваюсь, наші законодавці і органи державної влади тримають на контролі всю низку відповідних питань, і допоможуть нам їх вирішити.

Скільки буде коштувати соціальна оренда житла?

Вартість соціальної оренди буде розраховуватись окремо для кожної будівлі, оскільки вона залежить від цілої низки чинників: географічного розташування житла, вартості будівництва, розміру земельного податку, регіональних цін на житло і таке інше.

Взагалі, в реалізації яких проєктів будівництва житла приймає участь МВА Сєвєродонецька?

По перше, це будівництво комплексу з 12 модульних швидкозбірних будинків котеджного типу в Львівській області — у Кам'янка-Бузькій громаді. Це 25 хвилин на маршрутці від Львова. Всього заплановано будівництво 96 квартир, половина з яких буде розподілена між жителями Сєвєродонецької громади.

Ще дві багатоповерхівки будуються в місті Дрогобич. Там також певний відсоток квартир заброньований для жителів Сєвєродонецька і Луганської області. Земля під будівництво вже виділена.

А в Дніпрі щось будується?

У Дніпрі реалізується проєкт, про який я вже згадав. Це переобладнання інженерного корпусу Космічної агенції України під тимчасове соціальне житло.

Що ж стосується реалізації більш масштабних житлових проектів — тут справа за законодавцями. Ми з нетерпінням чекаємо прийняття детальних і більш-менш зрозумілих регулюючих законодавчих актів.

ПОШКОДЖЕНЕ МАЙНО

Деяким жителям громади не вдалося зареєструвати своє пошкоджене чи знищене житло — вони отримали відмову в реєстрації. Причому таких випадків досить багато. Чим це обумовлено?

Насправді, це багатоаспектна проблема, і обумовлена вона низкою чинників.

У свою чергу, ми намагаємось реєструвати всі заяви жителів, які до нас надходять — як автоматично через систему «Дія», так і через наш ЦНАП.

На сьогодні вже розглянуто і опрацьовано близько 16 тис. заяв від жителів громади.

При цьому серед всіх проблем, які виникають під час реєстрації, можна виділити кілька типових. По-перше, це ненадання жителями документів, підтверджуючих право власності на нерухомість. Або подання лише ксерокопій документів чи неповного пакету. Або подання заяви невідповідною особою - наприклад, членом сім'ї власника майна, який сам не є власником.

Всі ці питання окремо розглядаються, комісія працює. Іноді людям документи повертаються на доопрацювання двічі чи тричі. Разом з тим, категоричної жорсткої відмови на кшталт «ми з вами більше працювати не будемо» не було жодного разу, і впевнений — не буде.

Чи вдалося БТІ Сєвєродонецька вивезти документи на територію, підконтрольну Україні?

На жаль, наше БТІ не встигло повноцінно евакуюватися. В перші тижні повномасштабного вторгнення займатися евакуацією документів не було можливості через безпекову ситуацію — перш за все необхідно було врятовувати людей. Вже на той момент було зрозуміло, що людям необхідно виїжджати з міста якомога скоріше. Тобто ні часу, ні людських ресурсів для роботи з документами просто не було. І в підсумку вони, як це не прикро, так і залишилися на неконтрольованій території.

Що ви можете порадити жителям Сєвєродонецької громади для мінімізації ризиків відмови в реєстрації заяв про пошкодження чи знищення житла?

Найголовніше — дотримуватися норм закону, уважно оформляти заяви і надавати всю необхідну документацію. Велика частка відмов пов’язана саме з тим, що заявники вказали неточні, помилкові чи недостовірні дані, або надали неповний пакет документів.

Люди скаржаться, що перейменування вулиць ускладнює отримання коштів за пошкоджене житло — є негаразди в реєстрах, зв'язані саме з перейменуванням, є складнощі з отриманням довідок із БТІ навіть тих населених пунктів, де встигли вивезти архіви.

Я думаю, що це тимчасові труднощі, і з часом ситуація повністю нормалізується. Наш ЦНАП постійно працює з реєстром громади, звіряє інформацію з іншими державними реєстрами і відомствами. Тобто жителям громади не варто хвилюватися, треба просто трохи почекати. Механізм звірки даних вже напрацьований і проводиться повна стиковка.

Окремі проблемні випадки, звісно, є. Але спеціалісти ЦНАПу завжди йдуть назустріч людям, намагаються найскоріше врегулювати проблемні питання.

А як ви можете прокоментувати перейменування в Сєвєродонецьку, зокрема вірогідну зміну назви самого міста — чи на часі ця міра? Багато хто з містян обурюються тим, що перейменування відбувається на територіях, які зараз не контролюються Україною.

Все це — вимоги українського законодавства, які ми як представники влади зобов'язані виконати. Зі свого боку ми доклади максимум зусиль, щоб процес перейменування був публічним і прозорим: залучили громадськість, провели обговорення, витримали всі встановлені терміни. На сайті МВА Сєвєродонецька і в місцевих телеграм-каналах організували опитування. Тобто організували повноцінну взаємодію з жителями громади, незалежно від того, де вони зараз живуть — в Дніпрі, інших містах України, за її межами, чи навіть на непідконтрольній території.

ДОПОМОГА МЕШКАНЦЯМ ГРОМАДИ

Як місцева влада відбудовує роботу по наданню допомоги, соціальних послуг мешканцям громади?

Якщо казати про луганчан та Луганщину — створена і діє потужна мережа гуманітарних хабів. Сєвєродонецька громада опікується двома хабами: більший — в Дніпрі, і менший — у Тернополі.

Де більше всього сьогодні живе переселенців з Сєвєродонецька?

Більше всього жителів Сєвєродонецької громади сьогодні зареєстровано в Дніпрі та Дніпропетровській області. Раніше багато містян було також в Харкові, але на сьогодні багато хто з них вже перемістився в більш спокійні регіони України.

Значна кількість сєвєродончан евакуювалася також у Тернопільську область, до Києва.

Чому, на вашу думку, більшість людей для проживання обрала саме Дніпро, а не Західну Україну, де мальовничі краєвиди, все гаразд з екологією?

Тут ближче до рідної землі. Звідси легше буде повернутись на малу батьківщину.

Ще один принциповий момент: так, вартість життя в такому великому місті, як Дніпро, значно більша, ніж в якому-небудь населеному пункті районного рівня, і з екологією тут не так добре, як в містах Західної Україні. Разом з тим, у Дніпрі й можливостей більше, легше знайти роботу. Але головне, Сєвєродонецьк — це місто хіміків. Тобто, жителі міста звикли до промисловості. Це їхня рідна стихія.

Ви згадали про надання безкоштовної медичної допомоги. Але ж нею охоплені не всі потреби. Комусь треба й зуби лікувати, якісь операції зробити чи складні аналізи, або діагностику. І безкоштовно отримати ці послуги неможливо. Чи допомагає місцева влада жителям у цьому питанні?

Наші медичні заклади, як первинної, так і вторинної ланки, евакуювались на підконтрольну територію. Зараз наш головний центр надання медичних послуг — Дніпро. Тут є дві локації: клініко-діагностичний центр на вул. Бригадній, 11 і хаб на пр. Олександра Поля, 22, де людей приймають сімейні лікарі і деякі профільні спеціалісти.

Крім того, в місті Українка працює «Сєвєродонецька багатопрофільна лікарня» — наш базовий медичний заклад. Єдине, у нас поки немає власного стаціонару, тобто немає можливості проводити великі оперативні втручання. Але в перспективі ми плануємо облаштувати в лікарні й хірургічні ліжка.

Разом з тим, якщо людина дійсно знаходиться у безвиході і потребує медичної допомоги — є наша міська програма «Турбота», в межах якої жителі громади можуть отримати часткове відшкодовування витрат. Всіх витрат компенсація не покриває, але суттєву підтримку людини в складній ситуації забезпечує.

На який діапазон виплат можна розраховувати при наданні часткової компенсації медичних витрат? І кому саме вони надаються?

Отримувачі компенсацій і розмір виплат визначаються в кожному конкретному випадку. Цим займається управління соціального захисту.

Людині треба надіслати повідомлення на нашу електронну пошту, описати свою життєву ситуацію. Після цього з ним зв’яжеться спеціаліст управління, з’ясує всі деталі, допоможе правильно оформити заяву.

Заяви розглядає спеціальна комісія, враховує всі обставини і приймає рішення — все згідно з положеннями загальнодержавних документів з соціального захисту.

Яку ще допомогу можуть отримати жителі громади?

У межах програми «Турбота» ми допомагаємо певним категоріям – наприклад, дітей ВПО відправляємо на оздоровлення.

Паралельно працює програма оздоровлення по напрямку освіти.

Взагалі медичні заклади працюють за програмою медичних гарантій, тобто за договорами з НСЗУ щодо надання і оплати медичних послуг.

Але за деякими напрямками медичні послуги надаються за рахунок місцевого бюджету.

Зокрема, це надання спеціалізованої медичної допомоги, яка не входить і не покривається програмою медичних гарантій НСЗУ. Там, де нам не вдалося укласти з НСЗУ договори про надання певних пакетів медичних послуг і в деяких інших випадках медичні послуги надаються за рахунок бюджету громади. Людям вони обходяться безкоштовно, або майже безкоштовно. Це консультації спеціалістів, певні маніпуляції, обстеження і таке інше.

Чи можуть мешканці інших громад звернутися за допомогою до сєвєродонецьких лікарів?

Будь ласка, запрошуємо. Відповідні умови для цього створені. В наших гуманітарних хабах між іншим приймають пацієнтів лікарі первинної ланки, тобто сімейні лікарі. Можна звернутися до них — в Дніпрі, наприклад, прийти на пр. Олександра Поля, 22, укласти декларацію з ними і надалі обслуговуватись в наших лікарнях.

Чи надаєте допомогу мобілізованим, військовослужбовцям?

Так, звісно надаємо. З початку року в громаді діє комплексна програма підтримки Захисників та Захисниць та членів їх сімей на 2024 рік. Лише за перший квартал 2024 року в межах цієї програми матеріальну допомогу отримали майже 300 осіб на загальну суму понад 5,3 млн грн. Це мобілізовані особи і добровольці, які пішли служити до лав ЗСУ; учасники бойових дій і військовослужбовці, які під час проходження військової служби отримали поранення; особи, які під час проходження військової служби отримали інвалідність; родини і діти загиблих Захисників.

Оформляти всі необхідні документи представникам усіх цих категорій допомагають фахівці УСЗН Сєвєродонецької МВА. Звертайтеся — чим можемо, допоможемо!

ЮВІЛЕЙ

І останнє питання. Нещодавно в Дніпрі Сєвєродонецьк відсвяткував свій ювілей – місту виповнилось 90 років. Як пройшло святкування?

Цього року святкування ювілею проходило у формі онлайн-заходів. Таку форму ми обрали з міркувань безпеки, щоб не було скупчення людей. Організували відеотрансляції. Зокрема, концерту наших дитячих художніх колективів і відеороликів про місто, підготовлених нашими закладами і культури і освіти. Нагородили людей відзнаками за особливі заслуги перед містом Сєвєродонецьк, відзначили грамотами освітян; комунальників, які забезпечували життєдіяльность міста, поки воно оборонялося.

Відзначили наших містян-військовослужбовців, які зараз проходять службу в 53-й окремій механізованій бригаді імені Володимира Мономаха, яка була сформована на території нашого міста ще в 2014 році в перші місяці російської агресії. Не забули і про інших наших військовослужбовців, які проходять службу в Луганській бригаді територіальної оборони.

А ще — організували кілька флешмобів. Наприклад, протягом тижня діти підписували листи захисникам, а потім вони разом поїхали у військові частини. А зараз проводимо флешмоб — обираємо найкращі фото до книги про історію міста. Якщо є бажання — долучайтесь!

Дякуємо за бесіду!

Підготувала Наталя Ларіонова

]]>https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02tDfmte3Am4G92q6...]]>