Герої сучасності: Вадим Борисов розміновував території навколо Сєвєродонецька, Лисичанська, Рубіжного

]]>#НашіГерої]]> ]]>#НашіЗахисники]]>

]]>«Один необережний рух може вартувати життя, тому права на помилку у мене немає», - вибухотехнік поліції Луганщини Вадим Борисов]]>.

Довго сидіти над вибухівкою, дістатися дротиків, перерізати червоний – пристрій деактивовано. Це популярний кадр у фільмах. Але реальність та робота вибухотехніків набагато складніша, адже у вибухівках немає чітко промаркованих дротів, які треба просто перерізати, і немає жодного права на помилку та другий дубль. Про роботу вибухотехніків та свій досвід розповів капітан поліції Вадим Борисов – начальник сектору забезпечення вибухобезпеки вибухобезпечної служби ГУНП в Луганській області.

Працюючи експертом у Науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі у 2015 році, Вадим вирішив піти на службу у батальйон особливого призначення «Луганськ-1». Після цього перейшов у вибухотехнічну службу сапером. Тоді він займався розмінуванням території навколо Сєвєродонецька, Лисичанська, Рубіжного.

Після 24 лютого 2022 року роботи у капітана поліції та його колег додалося: виїзд на кожен обстріл, перевірка анонімних повідомлень про замінування, виявлення та знешкодження нерозірваних снарядів. Кожен такий виїзд – це виконання бойового завдання, де варто пам’ятати про уважність та обачність:

«З часом я, як і кожен сапер, напрацьовував у собі стрижень – той самий, що блокує усі почуття та емоції, і залишає розум холодним та мислення ясним. Усі мої дії чіткі, послідовні та точні. Один необережний рух може вартувати власного життя, життя побратимів, життя цивільних осіб, тому права на помилку у мене немає», - говорить Вадим.

Намагаючись втримати захоплені українські землі, росіяни мінували все на своєму шляху, а втікаючи – робили це з особливою ненавистю: начиняли вибухівкою все, від полів та доріг до будинків, транспортних засобів, побутових речей та навіть іграшок. Зараз зачищають територію від російського бруду вибухотехніки.

Наразі поліцейський несе службу у складі зведеного загону Національної поліції України на Харківщині.

«До обстрілів ми вже звикли, найтяжче відпрацьовувати локацію, де ракета чи снаряд влучив у місце, де були люди. Останній такий приклад село Гроза, Харківщина. російська ракета вдарила в місцеве кафе. На місці події нам треба максимально очистити локацію від уламків, снарядів, перевірити на нерозірвані снаряди. А там купа загиблих людей… в такі моменти дуже важливо зібратися морально, мати сталеві нерви та стійку психіку, це важко».

Важко втрачати й близьких людей, адже війна відібрала у Вадима не лише домівку, а й товаришів та друзів: «Коли гинуть твої колеги, друзі – це викликає невимовний біль і люту ненависть до росіян, і водночас стимулює робити свою роботу якісно, триматися та боротися за майбутнє українців попри все», - ділиться поліцейський.

]]>Поліція Луганської області]]>

]]>https://www.facebook.com/policeLG/posts/pfbid037kF7XTGYSDWSkWhsbPp8RwHkX...]]>