Ви тут:

Засновник медцентру “Гіппократ” та хірург-офтальмолог Вадим Водяник: Сєвєродонецьк знову повернеться до України

28-10-2022
Категорія: 

Все з нуля. Як медичний центр "Гіппократ" відродився в Івано-Франківську

 

В Івано-Франківську трохи більше двох місяців працює релокований з Сєвєродонецька медичний центр «Гіппократ». В рідному місті за його спиною більше 20 років роботи. За цей час колектив заробив авторитет, а головне – довіру своїх пацієнтів. А високу кваліфікацію підтвердили час та війна – після 24 лютого спеціалістів «Гіппократу» залюбки приймали до себе провідні клініки, почувши на співбесідах, на якому обладнанні доводилося працювати медикам.

На жаль, увесь колектив зібрати не вдалося, але його частина наразі разом в Івано-Франківську. Вони зберегли своїх постійних клієнтів з Луганщини, які приїздять до них з різних міст України, а також завоювали довіру місцевих. До того ж, зараз у медичному центрі найновіше та найсучасніше обладнання, бо майже нічого вивезти з Сєвєродонецька не вдалося і довелося купляти нове.

І хоча надія на те, що Сєвєродонецьк звільнять і “Гіппократ” відновиться там, не згасає ні в кого з працівників, в клініку в Івано-Франківську вклали душу і багато зусиль. Тому вона працюватиме і розвиватиметься і після перемоги. Наснаги працівників точно вистачить на два медичних заклади в різних містах.

Видання "Сєвєродонецьк онлайн" завітало в гості до медичного центру «Гіппократ» і розпитало колектив про нагальне.

Довгий шлях до відродження

Клініка розташована в торгівельному центрі серед новобудов Івано-Франківська. В закладі помітний жвавий рух. Щоб поспілкуватися з лікарями, доводиться зачекати, бо в них черга з пацієнтів.

МЦ "Гіппократ"

Вадим Водяник – засновник медичного центру “Гіппократ” та хірург-офтальмолог зі стажем більше 25 років. Через постійні обстріли він із сім’єю був змушений покинути рідний Сєвєродонецьк, помандрувати Україною і врешті-решт зупинитися та переїхати до Івано-Франківська. Відроджувати справу свого життя вирішив саме тут. Франківщина, де останні пів року перебував лікар, тепло прийняла його та родину. Медик встиг попрацювати в лікарнях Коломиї, Івано-Франківська та згодом прийти знов до приватного медичного центру. До речі, тільки за 4 місяці тут Вадим Водяник провів близько 200 операцій. У власному медичному центрі він працює з новітнім офтальмологічним ретинальним лазером LIGHTLas TruScan, який поки що єдиний в місті.

Вадим Водяник

Але спочатку, як і більшість сєвєродончан, він виїхав до Дніпра.

«Були у Дніпрі тижнів зо три. Якийсь час шукав собі справу, волонтерів. Потім вирішили сім'єю побути в Івано-Фраківській області, у будинку друзів. Напевно, таке й треба було нам тоді – людей, машин немає, зв'язку та опалення теж – тільки дрова. Гори та свіже повітря. Прийняли нас дуже тепло. Якийсь час там пожили, але людина моєї професії без роботи та постійної практики не може. Плюс ситуація в країні також тисне, постійні переживання, постійний стрес», - розповідає Вадим Водяник.

Сім’я перебувала недалеко від Коломиї і дізналася, що в очному відділенні міської лікарні було обладнання, але не було хірурга. Тоді Вадим Водяник прийшов до головного хірурга та запропонував свої послуги. Він погодився і так почалася співпраця.

Інструмент лікарю частково вдалося вивезти, принаймні, для хірургії цього вистачало. Там спеціаліст почав оперувати та консультувати. Повернувся у свою улюблену справу і на душі полегшало.

Там же вийшла до приватного косметологічного кабінету і його дружина – відома у Сєвєродонецьку лікарка-дерматолог, косметолог, спеціаліст з ін‘єкційних та лазерних методик в естетичній медицині Віталія Водяник.

«Потім друзі розповіли, що в Івано-Франківську подібна ситуація: є лікарня, є обладнання - але немає хірурга. Пішов до головного лікаря, і мене взяли. Став жити на два міста. На мій подив, люди до мене, здавалося б – «східняка», пішли. Саме місцеві, франківці. Приходили й казали, що хочуть оперуватись саме в мене. Звісно, ​​місцеві ЗМІ підтримували нас, моя історія лунала всюди тоді», - згадує Вадим Водяник.

Вадим Водяник працює

В той час в нього було багато операцій. Лікарю довелося поїздити між двома містами. Врешті-решт він вирішив обрати Івано-Франківськ. Хотілось вже якось облаштуватися, знайти школу доньці. І, звичайно, відродити свій медичний центр.

«Для мене було важливо зберегти бренд, якому понад 20 років. Ліцензії, досвід, знання – все це ми мали. Плюс, звичайно, після своєї справи важко вливатись у державну медицину. Це два різні підходи, мені ближчий другий», - ділиться медик.

Але до моменту, коли він вирішив відроджувати свою клініку, минуло майже пів року. За цей час колектив, який налічував близько 50 людей, встиг знайти собі роботу. І зібрати його знов не судилося. Лише решта працює на новому місці. Наразі команда складає восьмеро людей, з яких половина - це вже місцеві спеціалісти.

  

колектив

  

«Майже всі мої працівники працевлаштувалися. Тобто рівень їхньої підготовки та якість знань дуже висока. Їх було приблизно 50 людей. З лікарів – це і лор, і офтальмологи, і гінекологи – всі влаштовувалися у приватні центри. Їх позабирали з руками та ногами. Коли на співбесідах чули, на якому обладнанні вони працювали, одразу їх приймали до себе. Для мене це приємно. Звісно, ​​я пропонував людям приїхати працювати до нас. Але, мабуть, минуло багато часу. Пороз'їжджалися більше до Києва та Дніпра», - каже Вадим Водяник.

Більше людей поки що й клініка не може собі дозволити - тому що бізнес лише встає на ноги. До того ж, приміщення медичного центру в оренді, а частина обладнання – в кредиті. Вдалося вивезти лише два апарати.

медичне обладнання

«Але це 5%. 95% евакуювати не вдалося. Тут усе з нуля. Але, з іншого боку, обладнання тепер в нас найсучасніше – ми взяли його в кредит. Також взяли в оренду шматочок готової клініки, тобто зараз «Гіппократ» створено на базі клініки. У них є свої анестезіологи, післяопераційні палати, хороша операційна», - розповідає лікар.

Обладнання з Сєвєродонецька до останнього не думали вивозити, бо вірили – місто оминуть активні бойові дії, а ворога здолають. До того ж, перевозити такі апарати складно і небезпечно.

«Не вивозили тому, що до останнього сподівалися, що Сєвєродонецьк не зможуть взяти. До того ж, обладнання дуже ніжне. Боялися не довезти. Там його розікрали. Але, наскільки я знаю, ще місяць тому приміщення було цілим. На відміну від нашого будинку, в який було влучання», - каже Вадим Водяник.

клініка

Він згадує, що напередодні війни вони якраз хотіли розширитися.

«У Сєвєродонецьку якраз перед війною ми збиралися розгортатися. Взяли помешкання біля «Дитячого світу», зробили ремонт вже. Хотіли туди відселити косметологію із дерматологією. Багато сил вклали туди», - ділиться лікар.

Довіра попри все: як до центру приїздять свої люди

Вадим Водяник розповідає, що наразі місцеві все частіше приходять до центру. Проте приїжджають і земляки з нових міст, де їм довелося осісти – зі Львова, Тернополя, Вінниччини. Лікар каже, що до дружини більше приїжджають.

Під кабінетом Віталії Водяник теж черга. Коли вдається поговорити з нею, лікарка підтверджує – її клієнтки і зараз приїздять до центру.

«Приїжджають наші пацієнти з Луганської області. Це й Сєвєродонецьк, й Рубіжне, й Кремінна. З Донецької області приїздять – з Краматорську, зі Слов’янську. З різними проблемами. Проблеми шкіри, висипки у дітей, випадіння волосся, новоутворення, видалення папілом і т.д.», - розповідає вона.

Віталія Водяник

Попри всі перешкоди і складнощі, за її словами, сєвєродонецькі жінки хочуть залишатися красивими. І вони цього варті, впевнена лікарка.

«Звичайно, приїжджають мої дівчата, які були моїми пацієнтками в плані естетичної медицини. Це ботулотоксин, Radiesse, ліфтинг, біоревіталізація, мезотерапія, доглядові процедури, пілінги. Часто вони приїжджають на один день і в них є 2-3 години. Ми максимально стараємося зробити так, щоб дівчина поїхала зі зробленим максимумом. Термін дії багатьох препаратів 6-8 місяців. У деяких – 12. Приблизно раз на пів року треба робити. Тому деякі пацієнти приїздять вже по другому колу. Перша хвиля – березень-квітень. Хтось в травні приїхав перший раз», - каже Віталія Водяник.

 

медичний центр

 За її словами, були й такі історії, коли люди хотіли потрапити до неї ще в Сєвєродонецьку, але відкладали. Тепер вони знайшли її тут. Тобто потенційні клієнтки стали реальними.

«Це кредит довіри, який ми відчуваємо. Люди хочуть до своїх», - вважає лікарка.

На жаль, з обладнання вдалося вивезти тільки мікроголковий RF-ліфтинг. Але тим не менш, всі процедури, які були представлені у Сєвєродонецьку, тепер є і в Івано-Франківську. Місцеві пацієнти вже починають придивлятися до клініки. Але здебільшого приходять за рекомендацією знайомих.

«На ін’єкції приїздить більше наших, тому ще в них вже є довіра до нас. Вони нас знають. Місцеві більше поки ходять на консультації. Придивляються до нас. Приходять з дерматологічними проблемами. Якщо ж місцеві приходять на ін’єкції, то це, здебільшого, за рекомендацією. Я працювала в Коломиї. В мене там вже склався пул своїх клієнток. Тепер вони приїздять сюди. І радять нас подругам», - розповідає Віталія Водяник.

Конкуренція як стимул

Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцинків приїздив до центру. За його словами, це добре, коли до міста релокуються такі підприємства – це шанс у конкурентній боротьбі отримати якісну послугу.

Руслан Марцинків

Мер Івано-Франківська Руслан Марцинків і колектив клініки 

Проте Вадим Водяник каже, що попри конкуренцію, відчуває і підтримку в медичних колах. Та й конкурує клініка на чесних засадах.

«Ми брали участь у медичних конференціях, де були офтальмологи. Мене двічі запрошували. З усіма дуже добрі стосунки, люди з розумінням ставляться до ситуації. Якоїсь підступності не помітив», - розповідає лікар.

Але визнає - тут більша конкуренція, ніж у Сєвєродонецьку.

«Люди давно працюють, мають авторитет, досвід, клієнтуру. Нам важче. Але боятися та нічого не робити – не мій варіант. Хірург має оперувати. Не можна стояти на місці. Та й країні потрібно допомагати – і податки, і донати. Тому треба працювати», - вважає він.

Вадим Водяник в клініці

З ним погоджується і дружина.

«Велика конкуренція. По дерматології не так, а ось в естетичній медицині більше. Це вимагає від нас постійної роботи над собою. Це підвищення кваліфікації, відвідування різноманітних конференцій, заходів», - каже Віталія Водяник.

Вдома вести свою справу було набагато легше. Там всі знали династію Водяників. Тут же ніхто не знає лікарів. І гарний ти фахівець чи ні - треба доводити на ділі.

«У відділенні придивлялися, звісно. Почав оперувати, через місяць уже підходили співробітники, лікарі та просили прооперувати своїх родичів. Для мене це визнання. І це дуже цінно», - згадує Вадим Водяник.

Щоб влитися в нове медичне коло та познайомитися з майбутніми пацієнтами, лікарі центру беруть участь в «Місячнику здоров’я». Це дозволяє показати людям, що вміють спеціалісти клініки на ділі. До того ж, вони проводили безкоштовні консультації луганчанам.

місячник здоров'я

«Коли ми тільки відкрилися, ми зробили трохи більше місяця безкоштовні консультації своїм луганчанам. У районі 200 консультацій надали. Місячник здоров'я – зараз ідуть усі, і місцеві, і наші. Нині вже більше франківців йде», - ділиться Вадим Водяник.

Як тільки дозволить ситуація, відроджуватиметься «Гіппократ» у Сєвєродонецьку

Брат Вадима – гендиректор «Сєвєродонецької міської багатопрофільної лікарні», яка наразі відновилися у Дніпрі, Роман Водяник. Він до останнього перебував у місті.

«Із братом, батьками підтримував зв'язок. Вони поїхали тижнів за три до того, як Роман поїхав. Звісно, хвилювався за нього», - каже Вадим Водяник.

В бесіді з «Сєвєродонецьк онлайн» Роман Водяник казав, що першою ж автівкою поїде до рідного міста, коли його звільнять. Його брат каже – поїде другою, бо до першої не пустять.

«Як тільки пустять, одразу поїду. Він у першому ешелоні, я у другому. Додому дуже хочеться», - ділиться лікар.

Що стосується клінік, каже – їх буде дві. До того ж, медична династія продовжується. Наразі два сини пішли по стопах лікаря. Їм подобається місто і, можливо, вони продовжуватимуть справу батьків тут.

медичний центр

«Дітям, у нас їх троє, дуже подобається вже тут. Вони - майбутні лікарі. Старший за рік уже буде лікарем. Допомагає мені вже. Хлопчики моїми стопами йдуть. Майбутні офтальмологи. А дівчинка, вона лише у 6 класі, але хоче, як мама, робити всіх гарними. В Івано-Франківську, якщо брати найоптимістичніші мрії, хотілося б передати свою справу їм. Тому що сюди вкладено багато сил, здоров'я, нервів», - каже Вадим Водяник.

Сам же він бачить себе вдома, в рідному місті.

«Я не перестаю і ніколи не переставав вірити, що Сєвєродонецьк знову повернеться до України. Це було, є й буде українське місто. Хочу приїхати й надалі жити. Своє життя бачу там», - підкреслив він.

Яна Мостова, журналістка

 

Джерело: Сєвєродонецьк онлайн - https://sd.ua/news/16530





Рейтинг: 
4
Средняя: 3.7 (3 оценок)