Ви тут:

Як у Сєвєродонецьку правильно оформити земельні ділянки під тимчасові споруди

15-10-2019
Категорія: 

У зв’язку з невдоволенням мешканців міста та численними питаннями щодо розміщення тимчасових споруд (далі – ТС) для  провадження підприємницької діяльності  на території Сєвєродонецької міської ради, вважаємо за необхідне надати деякі  роз’яснення з цього приводу.

Механізм встановлення тимчасової споруди (далі — ТС) для провадження підприємницької діяльності врегульовано Порядком № 244. Затверджений він Мінрегіонбудом на виконання норм ч. 4 ст. 28 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» і визначає механізм розміщення ТС. Та не все так просто. Адже цей документ не регулює відносини, пов’язані із використанням земельних ділянок, необхідних для встановлення ТС і їх подальшої експлуатації.

Зокрема, відповідно до п. 2.1 Порядку № 244 підставою для встановлення ТС є паспорт прив’язки. Для виготовлення паспорта прив’язки підприємець подає до відповідного органу містобудування (місцевої ради чи місцевої держадміністрації) заяву та документи, перелічені в п. 2.3 Порядку № 244, а саме:

  • графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив’язкою до місцевості;
  • реквізити замовника (найменування, П. І. Б., адреса, контактна інформація).

При цьому в абз. 4 п. 2.3 Порядку № 244 вказано, що зазначений перелік документів є вичерпним. Але, як бачимо, серед них немає правовстановлюючих документів на землю. Із зазначеного можна зробити висновок, що відсутність таких документів не є перешкодою для встановлення ТС. І чимало органів містобудування (як підпорядкованих місцевим радам, так і ні), керуючись лише нормами Порядку № 244, вважали так само. Але, як свідчить судова практика, — даремно.

ВАЖЛИВО! Висновок судів один: землі комунальної власності мають перебувати у користуванні,  і наявність паспорта прив’язки як підстави для встановлення ТС не є підставою для користування земельною ділянкою під нею.

Перш ніж отримати паспорт прив’язки, суб’єкт господарювання повинен отримати документи на право користування земельною ділянкою. Підтверджують це:

  • судова практика, наприклад, постанова Верховного суду України від 16.05.2018 р. у справі № 918/633/16

. У справі за позовом до ФОП звернулась селищна рада, вимагаючи звільнити самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності шляхом демонтажу ТС, привести зазначену земельну ділянку в первинний стан та повернути її. Приводом для позову стало встановлення підприємцем ТС для провадження підприємницької діяльності на території ради без оформлення документів землекористування, а лише на підставі паспорта прив’язки, виданого відділом містобудування місцевої держадміністрації. Свою роль у цій справі зіграла також і неузгодженість дій ради, її виконавчого комітету та органу містобудування, не підпорядкованого раді. Наявність комплексної схеми розміщення ТС на території населеного пункту, затвердженої виконкомом, та паспорта прив’язки, але без рішення ради про надання земельної ділянки в користування відповідачу, та фактичне використання земельної ділянки комунальної власності без правовстановлюючих документів на неї стало для судів всіх інстанцій підставою для зобов’язання власника ТС звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом демонтажу тимчасової споруди;

  • податківці, наприклад, у листі від 22.04.2015 р. № 1842/99-99-17-04-02-18.

До речі, якщо уважно придивитись до форми паспорта прив’язки (додаток 1 до Порядку № 244), то можна побачити, що в ній передбачено місце для внесення реквізитів земельної ділянки та документа, що посвідчує право власності чи користування. А саме в розділі «СХЕМА РОЗМІЩЕННЯ ТС» необхідно вказати площу земельної ділянки «згідно з документами на землекористування ____ га». Що є додатковим підтвердженням неузгодженості норм законодавства та прогалин у механізмі встановлення ТС.

Отже, робимо висновок: перш ніж оформлювати паспорт прив’язки, суб’єкт господарювання має отримати документи на землекористування, і тільки після їх отримання він може звертатися за оформленням паспорта прив’язки.

З моменту прийняття Порядку № 244 питання землекористування під тимчасовими  спорудами для провадження підприємницької діяльності було неврегульоване. Тому, кожна місцева рада вирішувала його на свій розсуд.

Для оформлення прав користування земельними ділянками, для розміщення  ТС, органи місцевого самоврядування переважної більшості, керуючись повноваженнями, визначеними Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про благоустрій населених пунктів», надають земельні ділянки для розміщення ТС різними способами – на правах тимчасового користування  (покриття площ, тротуарів, алей, пішохідних зон та доріжок), або сплати пайової участі в утриманні об’єкта благоустрою, що не передбачають проведення земельних торгів та оформлення землевпорядної документації.

Після введення в дію норми закону (стаття 134 Земельного Кодексу України), виникла проблема передачі в користування вільних земельних ділянок виключно через земельні торги.

Передати земельну ділянку в оренду власнику ТС, після її встановлення, без аукціону — неможливо. Оскільки ТС не є об’єктом нерухомого майна, її наявність на земельній ділянці не належить до винятків, передбачених ч. 2 ст. 134 Земельного Кодексу України, коли земельні торги не проводяться.

Але, проведення земельних торгів для набуття права власності або користування земельною ділянкою для розміщення тимчасової споруди, що не є будівлею, та не містить навіть фундаменту, є не доцільним та таким, що зумовлює зайве навантаження на дрібний бізнес.

Водночас, Земельний кодекс не забороняє передачу вільних земельних ділянок та/або земельних ділянок не зайнятих об’єктами нерухомого майна в постійне користування. При цьому, право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку, набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності, відповідно до частини другої статті 92 ЗКУ.

Тому, для розв’язання ситуації, що склалася навколо проблеми розміщення ТС, міською радою було запропоновано передавати земельні ділянки комунальному підприємству. Комунальним підприємством були отримані дозволи на розробку проектів землеустрою та розроблена документація із землеустрою, яка відповідає Комплексній схемі розміщення тимчасових споруд з урахуванням правил благоустрою міста.

Таким чином Сєвєродонецькою міською радою була надана законна підстава для розміщення на сформованих та внесених до даних земельного кадастру земельних ділянок для розміщення на них тимчасових споруд. Метою вирішення зазначеного питання був комплексний підхід до оформлення земельних ділянок під тимчасовими спорудами, де були враховані всі вимоги порядку розміщення тимчасових споруд  для провадження підприємницької діяльності та земельного  законодавства в цілому.

 





Рейтинг: 
Голосов пока нет
483
0