В Сєвєродонецьку продовжують погрожувати виселенням переселенців з гуртожитку по вул. Маяковського, 24
8 серпня в Сєвєродонецькій міській раді пройшла чергова нарада, присвячена проблемі загрози виселення родин внутрішньо переміщених осіб, що проживають в гуртожитку по вул. Маяковського, 24.
Не зважаючи на обіцянки, дані на минулих зборах, присвячених цій темі, Євгеном Володимировичем Жученком, директором Сєвєродонецького хіміко-механічного технікуму Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, на балансі якого знаходиться це місце компактного проживання, знайти компроміс з переселенцями та якомога швидше вирішити цю проблему, біженцям продовжують поступати погрози виселення та не надаються гарантії того, що після ремонту їм знову дозволять проживати в цих кімнатах.
Саме це й стало причиною зібрання наради.
В цьому заході брали участь секретар міської ради Григорій Валентинович Пригеба, перший заступник міського голови Аркадій Валерійович Коростельов, радник Міністра соціальної політики в Луганській області з питань внутрішньо переміщених осіб Юрій В’ячеславович Писаревський, керівники структурних підрозділів Сєвєродонецької міськради, представники Національної поліції, МНС та міжнародних правозахисних організацій, а також мешканці гуртожитку на Маяковського, 24. Не зважаючи на офіційне запрошення, ректор СНУ ім. Володимира Даля Ольга Вікторівна Поркуян та директор СХМТ Євген Володимирович Жученко не були присутні (протягом двохгодинної наради Євген Володимирович навіть не відповідав на телефонні дзвінки секретаря Григорія Пригеби). Замість останнього був присутній його заступник з адміністративно-господарської роботи Микола Євгенович Павліченко.
Першим слово взяв секретар міської ради. Він зачитав протокол минулого засідання, в якому директор обіцяв переселити біженців з гуртожитку на час ремонту, на який університет виграв грант у розмірі 15 млн. грн., надати гарантії того, що після закінчення робіт переселенці зможуть повернутися до своїх кімнат або знайти якийсь інший компроміс з ВПО та якомога швидше владнати цей конфлікт.
«Я хочу ще раз нагадати. В цьому гуртожитку проживають всього 7 сімей, близько 25 осіб з тимчасово окупованих територій. З них переважна більшість – пенсіонери, інваліди, діти та представники інших соціально-незахищених верств населення. На минулій нараді директор технікуму пообіцяв владнати цей конфлікт. Однак, на жаль, він не виконав свої обіцянки, і переселенців продовжують залякувати виселенням та не дають жодних гарантій того, що після закінчення ремонту вони зможуть повернутися назад. Ці люди малозабезпечені. Вони не мають грошей на оренду квартири. Їм нема куди йти. Але, судячи з усього, адміністрація університету та технікуму не розуміє цього. Тож якщо цей конфлікт не владнається мирним конструктивним шляхом, то ми приступатимемо до більш радикальних дій: будемо піднімати на найвищому рівні питання доцільності перебування на посадах керівництва цих навчальних закладів», - сказав Григорій Валентинович.
Під час свого виступу перший заступник міського голови Аркадій Коростельов зазначив, що місто не має можливості поселяти переселенців на постійній основі, оскільки відсутній вільний житловий фонд. Також Аркадій Валерійович висловив готовність допомогти в тимчасовому розміщенні біженців під час проведення ремонту.
«Переселенці – це проблема не тільки Сєвєродонецька, це – проблема країни. 117 тисяч мешканців плюс 57 тисяч переселенців для міста це – непід’ємна ноша. Тому держава та державні заклади мають виконувати в цьому першочергову задачу. У міста немає вільних місць ані в гуртожитках, ані в квартирах. Тому усі гуртожитки, в тому числі й ваш – державні. Тож, держава в першу чергу має нести відповідальність та забезпечувати цих людей. Місто може тимчасово прийняти цих людей. Але розмістити їх на постійній основі ми не маємо можливості».
Слово взяв й радник Міністра соціальної політики в Луганській області з питань внутрішньо переміщених осіб Юрій Писаревський. Він запропонував представнику технікуму заключити договір з переселенцями, в якому вказати дату початку та закінчення ремонту, щоб потім переселенці мали можливість повернутися назад.
«Вчора їх добивали танками й «градами», а сьогодні – бюрократичними паперами. Ви розумієте, що людям по 87 років. Вони лежать на ліжках, не піднімаються. А їм показують якийсь внутрішній договір комунального закладу, де кажуть, що ми насильно вас виселимо 8 серпня, і ви взагалі все втратите в цьому житті. І це при тому, що ці люди пройшли через те, чого вистачає на два життя, - сказав Юрій В’ячеслвавович. - Кожного дня відбувається якась незрозуміла ситуація: їм постійно кажуть, що їх виселяють, перевозять в Рубіжне, в Кремінну; то повернемо їх то 1-го вересня, то в серпні. Досить мучити людей! […] Якщо технікум бере на себе зобов’язання повернути на цей час на місце проживання по закінченню ремонту, питання про подальше їх перебування на вашій території знімається. Становиться друге питання про їх тимчасове розміщення. Якщо ми це питання зараз вирішуємо, залишається питання тимчасового розміщення на місяць.[…]Будь ласка, технікум, буде зараз назване число, з якого ці переселенці повертаються на своє місце проживання? Річ йде про збереження речей та збереження права повернутися 1-го вересня, 10-го вересня… Коли ви назвете дату. Я пропоную з цієї дати вже зараз заключити договір, підписати, що 20-го числа сім’я Іванових заселяється в 245 кімнату».
Однак представник технікуму не міг назвати ані початкової та кінцевої дати проведення робіт, ані гарантувати того, що після ремонту переселенці зможуть повернутися до своїх кімнат.
«Ремонт проводить університет - не технікум. Це робиться за гроші університету. Я к цим грошам не маю відношення. Я не уповноважений, - сказав заступник директора СХМТ з адміністративно-господарської роботи Микола Євгенович Павліченко, - Гарантувати я не можу Я не знаю, коли ремонт почнеться та коли закінчиться. Ремонт робить проректор університету. Я вам зараз скажу одне, а він зробить інше. Я не хочу говорити».
Втім під час свого виступу він назвав причину ймовірної відсутності бажання надавати будь-які гарантії біженцям з Маяковського, 24 щодо повернення до гуртожитку після закінчення ремонту. Микола Євгенович розповів, що в цьому році в технікумі дуже великий наплив студентів, які під час навчання потребують проживання в гуртожитку. Але після цього в деяких присутніх постало питання чесності виграшу гранту від міжнародних донорів на проведення ремонтних робіт, коли в угоду одним верствам населення притискаються права інших.
Під час наради наради консенсус знайдений не був. Однак секретар міськради Григорій Пригеба запевнив присутніх, що допоки не буде заключений контракт з технікумом, ніхто переселенців виселяти не буде. Також він дав доручення структурним підрозділам міськради написати у відповідні органи звернення щодо доцільності перебування на посадах керівництва СХМТ та СНУ ім. Володимира Даля через відповідне ставлення до переселенців.
Самі біженці чекають якнайшвидшого вирішення їх питання. Вони не бажають їхати в запропонований їм гуртожиток в Рубіжному, оскільки той, за їх словами, знаходиться в поганих побутових умовах та не придатний до проживання в ньому соціально-незахищених верств населення.
Зінаїда Анатоліївна Кудінова приїхала до Сєвєродонецька з Первомайська разом з трьома онуками (один з яких – дев’ятирічний Максим – інвалід дитинства), яких вона опікує. Під час бойових дій в рідному місті вона з хлопцями кілька місяців просиділа в підвалі під постійними обстрілами.
«Мене не влаштовує переселення до іншого гуртожитку. В мене внук-інвалід . Ми стоїмо на обліку тут та ходимо до найближчої школи №6. В мене троє онуків в цю школу ходять. А з Максимом дуже велика проблема. Він звикає до одного місця півроку, навіть більше. Він тільки почав розмовляти, з того часу, як сюди приїхав. Більш того, він постійно ходить в памперсі. І як я його можу до іншого міста везти? В нас там не буде спокою. Дитина хвора . Переїхати до іншого міста – це зміна обстановки. Це дуже шкідливо для психіки хворого Максима», - каже Зінаїда Анатоліївна.
Відділ внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Сєвєродонецької міської ради