Сєвєродонецьк: Вшанування жертв Голодомору 1932-1933 років

23 листопада, у Сєвєродонецьку біля пам’ятника Жертвам Голодомору 1932-1933 років, що знаходиться на території храмового комплексу «Лісна Дача», відбувся мітинг-реквієм. У ньому взяли участь керівництво і працівники Луганської облдержадміністрації – військово-цивільної адміністрації та Сєвєродонецької міської ради, її виконавчих органів і комунальних закладів, представники духовенства та громадських організацій, учнівська та студентська молодь, співробітники силових структур, небайдужі сєвєродончани та гості міста.

Від Сєвєродонецької міської ради в.о. міського голови Олег Кузьмінов звернувся до присутніх: «Сьогодні День пам'яті жертв Голодомору – геноциду українського народу зі сторони тоталітарної репресивної держави. Трагізм цих подій в тому, що Голодомор був влаштований штучно, щоб знищити український народ. Сьогодні ми, сучасники, важко можемо уявити, як на нашій багатій родючій землі люди могли помирати в страшних муках від голоду. Ми сумуємо за мільйонами загиблих і повинні вічно пам’ятати цю жахливу сторінку нашої історії – щоб вона ніколи не повторилася. Я закликаю усіх сьогодні запалити свічки пам’яті та вшанувати пам’ять загиблих».

Представники духовенства провели панахиду за загиблими від голодоморів. Присутні вшанували пам'ять жертв голодоморів хвилиною мовчання.

Завершився захід покладанням квітів з колосками пшениці до пам’ятника та запалення лампадок на знак співчуття, скорботи та незгасаючої пам’яті про ті страшні події.

Кожну четверту суботу листопада Україна і світ в скорботі вшановують одну з найстрахітливіших сторінок в історії нашого народу - жертв голодоморів. У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років — штучний, спланований тодішнім більшовицьким режимом злочин проти української нації, в ході якого загинуло близько 8-ми мільйонів українців.

Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, «розкуркулення» селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Підступний ворог, не змігши зламати та підкорити волелюбний український народ вдався до найжахливішого злочину –масове вбивство через голод. Нищення сільського населення голодом, що діяв в Україні протягом 22 місяців, — це свідома і цілеспрямована політика сталінського уряду, стратегія і тактика якої виконувалася починаючи з 1928 року. Ця карально-репресивна акція була спрямована на упокорення українського селянства, яке працювало на найродючішій у світі землі, знищення самостійних селянських господарств — соціально-економічних підвалин української нації.

Упродовж десятиліть Голодомор в радянській Україні замовчувався. Дослідження з цієї трагедії розпочалися лише наприкінці 80-х років минулого століття та продовжується і до нині. Голодомор 1932-1933 років в Україні розцінюється як акт геноциду українського народу, здійснений сталінським урядом шляхом організації штучного масового голоду, який призвів до багатомільйонних людських жертв у сільській місцевості на території Української РСР та офіційно визнаний урядами України, Австралії, Угорщини, Ватикану, Латвії, Литви, Естонії, Італії, Аргентини, Канади, Грузії, Польщі, США, Іспанії, Перу, Чехії, Колумбії, Андорри, Бразилії, Еквадору, Мексики, Парагваю, Словаччини, Чехії, Чилі та інших.