ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ВОДІ

З початком купального сезону люди масово вирушають на відпочинок до водойм, не замислюючись над правилами безпечної поведінки, купаються у необладнаних місцях, нерідко - у стані алкогольного сп’яніння, пірнають у воду з човнів та урвищ, запливають далеко від берега. Така необачність стає причиною трагічних наслідків.

Аби попередити нещасні випадки під час відпочинку на водоймах необхідно дотримуватись правил безпечної поведінки.

Батькам - не залишати дітей поблизу води без нагляду і переконатися, що їхнє дозвілля буде безпечним. Якщо діти не вміють плавати, не дозволяти їм заходити у воду глибше, ніж по пояс. Трагічно закінчується і пірнання з плотів, човнів, пристаней та інших плавзасобів, а також урвищ. Слід уникати води зі швидкою течією та не запливати далеко від берега.

Після тривалого перебування на сонці не варто пірнати у воду з розбігу, бо різка зміна температури може призвести до судоми кінцівок. Найнебезпечніший ворог відпочиваючих – алкоголь. Під його впливом людина втрачає самоконтроль.

Як свідчить аналіз, трагедії на воді трапляються саме в місцях стихійного відпочинку населення на воді. Купатися безпечно лише там, де є рятувальні пости, обстежене дно водойм, є можливість своєчасно отримати допомогу, в тому числі і медичну.

Ще однією з причин загибелі людей на водних об’єктах є необізнаність населення в розпізнаванні потопаючих та наданні першої долікарської допомоги.

               Вся справа в тому, що коли людина тоне, вона не видає різкого та пронизливого крику про допомогу, як вважає більшість людей. Коли людина тоне, то це рідко супроводжується якими-небудь звуками. 

               Розмахування руками, бризки води, та крики, які часто бачимо по телебаченню, в реальному житті зустрічаються вкрай рідко.

               Серед дітей віком до 15 років втоплення є другою по розповсюдженню причиною смерті (після дорожніх аварій), причому, кожен другий випадок втоплення відбувається на відстані не більш ніж 20 метрів від своїх батьків.

Потопельники рідко схожі на потопаючих та інстинктивні реакції потопаючого виглядають наступним чином:

1. За винятком рідких випадків, потопаючі люди фізіологічно не взмозі покликать на допомогу. Дихальна система людини розрахована на дихання. Мова – це її вторична функція.  Перед тим, як  мова стане можливою, необхідно відновити функцію дихання.
2. Рот потопаючої людини поперемінно занурюється під воду та з’являється над її поверхнею. Рот знаходиться над водою недостатньо часу для того, щоб можливо було вдохнути видихнути та покликати на допомогу. Коли потопаючий винирає з під води, йому вистачає часу лише для того, щоб видихнути та вдохнути, після чого він одразу уходить під воду.
3. Потопаючі люди не можуть розмахувати руками, щоб привернути увагу. Вони інстинктивно витягують руки в сторони у спробі відштовхнутись від води. Такі рухи дозволяють їм всплити на поверхню, щоб мати можливість дихати.
4. Від початку до кінця, доки діє інстинктивна реакція, тіло потопаючого залишається в вертикальному положенні, без найменших ознак підтримуючих рухів ногами. Якщо підготовлений рятувальник не витягне його з води, потопаючий може протриматись  на поверхні води від 20 до 60 секунд пред тим, як повністю піде під воду.

Це зовсім не означає, що потопаючий, який кличе на допомогу та відчайдушно розмахуючий руками вас обманює – скоріш за все, це приступ паніки у воді. Такий приступ не завжди передує інстинктивній реакції потопаючого та найчастіше триває зовсім недовго, але на відміну від справжнього утоплення жертва такої паніки на воді  здатна допомогти своїм рятівникам – наприклад схватитись за рятувальний круг.

Коли ви знаходитесь на березі або в воді, вам необхідно звертати пристальну увагу на наступні ознаки, які свідчать про те, що людина тоне:

• Голова потопаючої людини занурена під воду, а рот знаходиться на самій її поверхні;
• голова відкинута назад, рот відкрит;
• скляні, пусті очі не фокусуються;
• очі потопельника закриті;
• волосся закриває рот або очі;
• людина, яка тоне тримається на воді в вертикальному положенні, не здійснюючи рухів ногами;
• потопаюча людина дихає часто та поверхнево, захватуючи ртом повітря;
• намагається пливти в певному напряму, але безуспішно;
• намагається перевернутися на спину.

Чим більше людей будуть знати правила безпечної поведінки на водних об’єктах та обізнані в розпізнаванні потопаючих - тим більше людей будуть врятовані!

Нехай Ваш відпочинок буде радісним, приємним, а головне – безпечним!

Пам’ятайте, немає нічого ціннішого за життя!

Відділ цивільного захисту екологічної безпеки та охорони праці Сєвєродонецької міської ради