Подвійне свято: Анатолія Васильченка вітали з нагоди 85-річчя та з Днем визволення міста від нацистських загарбників

1-го лютого на запрошення трудового колективу ТОВ «Промхіммонтаж» керівник Сєвєродонецької міської ВЦА Олександр Стрюк, помічник народного депутата України Олексія Кузнєцова Юрія Шверк та голова міської ради ветеранів Сергій Дядик на знак пошани до дітей війни, до річниці вигнання з Сєвєродонецька від нацистських загарбників і з нагоди 85-річчя привітали Анатолія Федоровича Васильченка -  головного інженера ТОВ «Промхіммонтаж».

Як розповідає керівник ТОВ «Промхіммонтаж» Юрій Панаїт, Анатолій Федорович пройшов шлях від майстра до головного інженера треста, а після реорганізації в ТОВ працює й досі.

«Вся інженерна служба тримається на його плечах! – з гордістю зазначає Юрій Панаїт. - І коли ми будували Азот, НПЗ, то всі проєкти виробництва робіт йшли через нього. Ви - заслужена людина, яка несе цю планку досить високо. Дякуємо, Анатолію Федоровичу, за ваш труд!»

            Керівник Сєвєродонецької міської ВЦА Олександр Стрюк подякував за запрошення та звернувся до поважної людини: «Передусім хочу висловити слова поваги за той внесок, який ви зробили у розбудову міста. Окрема подяка за допомогу у минулорічній ситуації. Разом зі своїм трестом швидко, дуже грамотно і кваліфіковано відреагували, щоб усунули ту проблему, яка в нас виникла з колектором подачі тепла. Це говорить ще раз про те, що такі ваші якості як професіоналізм, відданість обраній справі і життєві принципи достойні наслідування! Дякую вам!»

Голова міської ради ветеранів Сергій Дядик також сердечно привітав Анатолія Федоровича.

Анатолій Васильченко подякував за приділену увагу і поздоровлення та зазначив важливість сьогоднішнього дня: «Сьогодні ми вшановуємо тих, хто визволяв Сєвєродонецьк, хто загинув за визволення України, як і мій батько у 1943 році. Я радий, що дожив, як дитина війни до цього дня. Дай Боже, щоб ми в майбутньому не знали такого поняття як діти війни. Сьогодні, як і тоді, діти чують вибухи, бачать руйнування. І треба, щоб це відійшло у минуле. Про це треба думати, боротися за це та за мир».