ІГОР РОБОЧИЙ: «ЯКЩО МЕШКАНЦІ СЄВЄРОДОНЕЦЬКОЇ ГРОМАДИ ЖИВУТЬ СПОКІЙНО, ЗНАЧИТЬ, РОБОТУ СВОЮ МИ ВИКОНУЄМО ДОБРЕ»

Вiйськово-цивiльну адмiнiстрацiю найчастiше сприймають як орган, який замiнює звичне мiсцеве самоврядування та здебiльшого вiдповiдає за господарську дiяльнiсть громади. Втiм, сам термiн каже про те, що функцiї ВЦА дещо ширшi, зокрема – у сферi вiйськово-цивiльного спiвробiтництва. Про роботу Сєвєродонецької мiської ВЦА у цьому напрямі нам розповiв Iгор Робочий, перший заступник керiвника Сєвєродонецької мiської вiйськово-цивiльної адмiнiстрацiї

– Iгоре Васильовичу, це перше iнтерв’ю з вами на сторiнках нашої газети, тож розкажiть, будь ласка, про себе.

– Я – офiцер Збройних сил України. Практично з першого дня вiйни знаходжуся в зонi бойових дiй. Якщо бути точним – з 16 квiтня 2014 року. Якщо говорити про Луганщину, брав участь у визволеннi Чорнухиного. Керував низкою пiдроздiлiв в областi, зокрема, комендатурою мiста Щастя. Був, скажiмо так, першовiдкривачем вiйськово-цивiльних адмiнiстрацiй.

У 2015 роцi керiвництвом Антитерористичного центру я був вiдряджений до мiста Красногорiвка Донецької областi обiймати посаду першого заступника керiвника ВЦА, а потiм цiлий рiк був виконувачем обов’язків керiвника. Якщо начистоту, зранку папери пiдписували, а ввечерi брали зброю до рук i «зачищали» Красногорiвку до переможного кiнця. Тобто як у старому доброму фiльмi: «Моя професiя – Батькiвщину захищати».

– Тут, в Сєвєродонецьку, маєте подiбну посаду, тож цiкаво спитати, чим вiдрiзняється вчорашня Красногорiвка вiд сьогоднiшнього Сєвєродонецька?

– Зрозумiло, що цi два населених пункти повнiстю вiдрiзняються один вiд одного. У Красногорiвцi, наприклад, населення 16 тисяч осiб, а в Сєвєродонецьку – бiльше 100 тисяч.

Є велика рiзниця i в iнфраструктурi: в Красногорiвцi реально немає жодної будiвлi, яку б не зачепило снарядом чи уламками. Там всi будiвлi вiдчули на собi мiць вибухiв, було багато загиблих. Певний час там взагалi була гуманiтарна катастрофа – довелося багато працювати, щоб навiть нагодувати людей, розвантажити завали.

– Сєвєродонецьк – бiльш мирне мiсто?

– Я зi свого вiйськового погляду не скажу, що тут мирне мiсто. Напевне, вiзуально для пересiчних громадян так i є, але по факту – тут багато роботи для вiйськових. Але це – наша справа.

Наше завдання забезпечити безпеку мирних громадян, i ми це робимо. I якщо мешканцi Сєвєродонецької громади живуть спокiйно, в безпецi та будують плани на майбутнє, значить, роботу свою ми виконуємо добре.

– Що взагалi входить до обов’язкiв першого заступника керiвника мiської вiйськово-цивiльної адмiнiстрацiї?

– Перший заступник має практично тi ж функцiї, що й керiвник вiйськово-цивiльної адмiнiстрацiї. Якщо казати щодо напрямів, це, зокрема, контрдиверсiйна дiяльнiсть, гуманiтарнi питання, курування цiлого перелiку служб i управлiнь – пiдроздiлiв вiйськово-цивiльної адмiнiстрацiї.

I, як бачимо наочно, вiйськовий пiдхiд до керування відносно мирними мiстами, великою мірою актуальний та ефективний. Сєвєродонецьк сьогоднi – це суцiльний будiвельний майданчик. Мiсто, яке розвивається пiсля тривалого застою, а в окремi часи – навiть занепаду.

I це в умовах низки загроз, якi ми маємо у сферi безпеки, та, якщо казати м’яко, в умовах рiзних полiтичних уподобань населення.

– Як вiйськово-цивiльна адмiнiстрацiя взаємодiє з вiйськовими?

– Якщо я скажу, що ми маємо стовiдсоткову взаємодiю, то цього буде замало, щоб передати обсяги кожного з напрямiв нашої спiвпрацi. Вiйськово-цивiльна адмiнiстрацiя зi Штабом операцiї об’єднаних сил взаємодiє абсолютно за всiма напрямами, починаючи вiд радiсних свят i закiнчуючи повсякденними професiйними справами, якi стосуються безпеки населення та територiй всiєї Сєвєродонецької громади.

I завжди маємо велику допомогу вiйськових у всiх питаннях.

– Наочний приклад допомоги від вiйськових цивiльному населенню – їхня робота з лiквiдацiї наслiдкiв минулорiчних масштабних пожеж, вiрно?

– Коли торiк були масштабнi пожежi, я на той час був воєнним комендантом в районi Щастя, Трьохiзбенки. Тобто був саме в тому мiсцi, звiдки пiшли цi пожежi. Я добре пам’ятаю, як це було. У нас тодi бiйцi заживо згорiли. Лиха пожежi принесли багато, і багато було роботи. Багато в чому допомогли тодi вiйськовi, але й особовий склад ДСНС вiдпрацював на мiльйон вiдсоткiв: я з того часу дуже запишався нашими вогнеборцями. Честь їм i хвала!

I саме вiйськовими приблизно за чотири мiсяцi Сиротино, Вороново та iншi села були очищенi вiд наслiдкiв пожеж. Вiйськовi частини надали великогабаритну технiку, великi армiйськi тягачi. Вiйськовослужбовцi й дахи вiдновлювали, і будинки вiдбудовували, робили новi паркани. Без них, мабуть, ще і досi б вигрiбали залишки руйнувань вiд стихiйного лиха.

Також, до прикладу, влiтку у нас сталася пожежа в районi Чабанiвки, тоді теж вiйськовi швидко зреагували, вiдрiзали мiсце займання, щоби вогонь не розповсюдився на бiльшу територiю.

Взагалi, якщо згадувати той час, вiйськово-цивiльна адмiнiстрацiя, якщо пам’ятаєте, була створена якраз мiж двома найбiльшими пожежами, i ось тут я можу виступити у ролi незалежного експерта, бо тодi ще не обiймав нинiшню посаду.

Не буду наговорювати на попередню владу, але пiд час першої пожежi цивiльна оборона мiста та прилеглих населених пунктiв, здебiльшого, не була готова до подiбного розвитку подiй. I новостворена вiйськово-цивiльна адмiнiстрацiя, як кажуть, потрапила з кораблю на бiй: наступне стихiйне лихо не змусило довго чекати. З урахуванням того, що керiвником ВЦА був призначений саме Олександр Стрюк (а я знаю його з 2016 року, з часiв, коли ми виконували військові завдання на Донеччинi) – бойовий офiцер, рiзнобiчно досвiдчений фахiвець, – у боротьбi зi стихiєю вдалося уникнути бiльших втрат.

– Що у подальшому було зроблено ВЦА, щоби пiдвищити громадську безпеку?

– На сьогоднi за напрямом дiй у разi надзвичайної ситуацiї придбано все необхiдне устаткування: цистерни, насоси, помпи, бензопили тощо. Налагоджена та вiдпрацьована взаємодiя рiзних профiльних служб у разi виникнення небезпечної ситуацiї. Зокрема є зв'язок із кожним пiдроздiлом Оперативно-тактичного угруповання «Пiвнiч» в Луганськiй областi. Також органiзована система швидкого оповiщення про надзвичайну ситуацiю. Щомiсячно проводяться вiдповiднi навчання, наближенi за змiстом до можливих реальних подiй. Тобто сьогоднi ми готовi до рiзного роду надзвичайних ситуацiй.

– За сiм рокiв вiйни ми маємо багато ветеранiв АТО/ООС. У Сєвєродонецькiй ВЦА дiють програми пiдтримки ветеранiв України?

– По-перше, дiють державнi програми, спрямованi на придбання житла для учасникiв бойових дiй, санаторно-курортне лiкування, забезпечення безкоштовними лiками за перелiком, професiйну адаптацiю ветеранiв.

Вiйськово-цивiльна адмiнiстрацiя зi свого боку не залишає без уваги жодне звернення ветеранiв або членiв сiмей загиблих за Україну. Жодного разу ми не сказали «нi» їхнiм проблемам. Хлопцi звертаються переважно до мене, бо я теж учасник бойових дiй, i всi питання вирiшуються швидко.

До того ж ми побудували «Ветеран-хаб» в Сєвєродонецьку. Вiн знаходиться за адресою: вул. Новiкова, 5. Вiдтепер у ветеранiв є простiр, де вони мають змогу отримати консультацiю та допомогу за рiзними напрямами, можливiсть поспiлкуватися з побратимами, отримати психологiчну пiдтримку.

– Яка робота проводиться у сферi патрiотичного виховання молодi, популяризацiї шанобливого ставлення населення до вiйськових?

– У всiх вiйськових пiдроздiлах є така посада, як офiцер морально-психологiчного забезпечення. I за темою морально-психологiчного забезпечення органiзовуються спiльнi з ВЦА та вiйськовими заходи, проводиться виховна робота в навчальних закладах, вiйськовi командири проводять зустрiчi з рiзними категорiями населення. Також у цiй сферi працює група СIМIС, якi на постiйнiй основi проводять рiзнi заходи в межах вiйськово-цивiльного спiвробiтництва: зустрiчаються зi школярами, передають вiйськовi артефакти в мiсцевi музеї тощо.

А згадайте, скiльки вiйськової технiки було цьогорiч на виставцi до Дня захисникiв та захисниць України на площi мiста! Вiйськовi проводили екскурсії, спiлкувалися з мешканцями та гостями мiста. А парад який у нас пройшов! У таку неприємну погоду зiбралося стiльки людей, i не було жодних провокацiй чи ще чогось подiбного.

Щодо поступової змiни суспільних поглядiв населення Сєвєродонецької громади, є гарний приклад. Я пам’ятаю, як у 2014-2015 роках населення Луганщини ставилося до вiйськових. I бачу, як воно змiнилося за цi роки. Я був на концертi групи «Без обмежень». I коли солiст групи пiднявся i сказав, що наступна пiсня буде присвячена вiйськовим, – піднявся весь зал! Щиро. Вiд душi. Погодьтеся, це показник!

Я вважаю, ми потихеньку рухаємося у позитивний бiк, вiдроджуємося як нацiя, навiть у такому надскладному регiонi, як наш.

– Враховуючи, що наша розмова вiдбувається напередоднi Дня Збройних сил України, у вас є можливiсть звернутися зi сторiнок нашої газети до вiйськових i цивiльного населення з привiтаннями.

– За сiм рокiв вiйни ми наочно бачимо траєкторiю розвитку Збройних сил України – за всiма етичними, бойовими якостями, професiйною пiдготовкою ми йдемо вгору i лише вгору. Нам є чим пишатися. Але головне, щоб наш народ пам’ятав, що ми вистояли i протистоїмо однiй з найсильнiших армiй свiту заради того, щоб люди жили в мирнiй країнi. Бо якщо ми не будемо любити й поважати свою армiю, згодом будемо годувати чужу.

А всiм причетним до свята хочу побажати, щоб всi поверталися додому, до своїх родин, живими. Щиро бажаю мiцного здоров’я. Щоб кожен знайшов для себе можливiсть професiйного вдосконалення, кар’єрного росту. Як кажуть, перемог на всiх фронтах!

]]>По матеріалам Луганщина.ua]]>