Обережно! Тонкий лід!

«Обережно! Тонкий лід!» – з року в рік ця фраза не втрачає своєї актуальності, адже водойми скоро покриються льодом.

Любителі зимової рибалки і безтурботні діти - ось ті, хто найчастіше стають жертвами підступного тонкого льоду. Сєвєродонецьк має два озера – Чисте і Паркове. Період становлення льоду є привабливим для любителів зимової риболовлі. Рибалки, перебуваючи в азарті, нехтують запобіжними заходами і виходять на тонкий лід, тим самим піддаючи своє життя смертельній небезпеці.

Під час становлення льоду, тобто до настання стійких морозів, необхідно утриматися від виходів на водойми, і дочекатися безпечної товщини. Безпечним для переходу вважається лід з блакитним або зеленуватим відтінком, товщиною не менше 12 см. У місцях, де цілісність льоду порушують рослини або різні предмети, лід найбільш тонкий і небезпечний. У місцях запорошених снігом, лід може бути в кілька разів тонше, ніж по всій іншій водоймі. Такі місця особливо небезпечні для пішоходів.

Ігри та вихід на незміцнілий лід можуть закінчитися непоправною трагедією! Батькам слід максимально посилити контроль за своїми дітьми, роз’яснити їм, що тонкий лід і холодна вода становлять смертельну небезпеку.

Сєвєродонецьке міське управління ГУ ДСНС України у Луганській області звертає увагу сєвєродончан на необхідність дотримуватися правил та заходів безпеки на водоймах у період льодоставу. Звертаємо особливу увагу рибалок, любителів підлідного лову на небезпеку виходу на незміцнілий лід.

Сєвєродонецьке міське управління ГУ ДСНС України у Луганській області

ТОНКИЙ ЛІД

Якщо ви провалилися на льоду річки або озера, необхідно широко розкинути руки по краям льодового пролому та утриматися від занурення з головою. Дійте рішуче і не лякайтеся, тисячі людей провалювалися до вас і врятувалися.

Намагайтеся не обламувати крайку льоду, без різких рухів потрібно вибиратися на лід, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги. Головна тактика тут - пристосовувати своє тіло для того, щоб воно займало найбільшу площу опори.

Вибравшись із льодового пролому, потрібно відкотитися, а потім повзти в той бік, звідки ви прийшли і де міцність льоду перевірена. Незважаючи на те, що вогкість і холод штовхають вас побігти і зігрітися, будьте обережні до самого берегу. Ну а там не зупиняйтеся, поки не опинитеся в теплі.

Якщо на ваших очах на льоду провалилася людина, негайно крикніть, що йдете на допомогу. Наближатись до ополонки необхідно лише поповзом, при цьому широко розкидаючи руки. Буде краще, якщо ви зможете підкласти під себе лижі, дошку, фанеру (збільшити площу опори) і повзти на них. До самого краю підповзати не можна, інакше у воді опиняться вже двоє. Треба пам'ятати, що у кожного предмета, крім прямого призначення, для якого він створений, є і інші якості, у тому числі і властивості інструменту захисту. Ремені або шарфи, будь-яка дошка або жердина, санки, лижі допоможуть врятувати людину. Кидати зв’язані ремені, шарфи або дошки треба за 3-4 метри. Підповзати до самої ополонки неприпустимо. Краще, якщо ви не один. Тоді двоє-троє людей, узявши один одного за ноги, лягають на лід ланцюжком і рухаються до пролому. Діяти весь цей час треба рішуче і швидко - постраждалий швидко мерзне в крижаній воді, мокрий одяг тягне його донизу.

Подавши постраждалому підручний засіб порятунку, треба витягти його на лід і повзти з небезпечної зони. Потім його треба укрити від вітру і якнайшвидше доставити в тепле місце, розтерти, переодягти в сухий одяг і напоїти чаєм.

Безпека на льоду.

Який лід можна вважати безпечним? Для одного пішохода - зеленуватого відтінку, товщиною не менше 7 сантиметрів. Для влаштування ковзанки - не менше 10-12 сантиметрів (масове катання - 25 сантиметрів). Масова переправа пішки може бути організована при товщині льоду не менше ніж 15 сантиметрів.

Щоб виміряти товщину льоду, потрібно пробити лунки по різні боки переправи (рекомендується відстань між ними п'ять метрів) і проміряти їх. Треба мати на увазі, що лід складається з двох прошарків - верхнього (каламутного) і нижнього (прозорого і міцного).

На лижах переходити річку або озеро значно безпечніше, ніж пішки, але і тут є свої тонкощі. Насамперед, треба пошукати чи немає вже прокладеної лижні. Якщо її немає і вам треба йти по цілині, кріплення лиж необхідно відстебнути (щоб, у крайньому випадку, швидко від них позбутися), а палиці тримати в руках, при цьому не накидати петлі лижних палиць на кисті рук. Якщо ви йдете групою, відстань між лижниками (та й пішоходами) не варто скорочувати менше, ніж на 5 метрів.

Не було року, щоб рибалки не виявилися в екстремальній ситуації. Любителям підлідного лову багаторічний досвід не самих щасливих рибалок диктує обов'язкові правила:

• не пробивати поруч багато лунок;
• не збиратися великими групами на одному місці;
• не можна пробивати лунки на переправах;
• не варто ловити рибу поблизу вимоїн, яким би там не був кльов;
• треба завжди мати під рукою міцну мотузку 12-15 метрів.

І лижнику, і рибалці, і кожному, хто вирішив пройти по льоду, ще на березі не буде зайвим витратити дві хвилини на своєрідне вивчення географії замерзлої річки або озера. Для початку необхідно знайти стежку або сліди. Якщо їх немає, варто позначити ще з берега свій маршрут і взяти з собою міцну палицю для того, щоб перевіряти міцність льоду. Заздалегідь подивіться чи немає підозрілих місць:

• лід може бути неміцним біля стоку води (наприклад, із ферми або фабрики).
• тонкий або крихкий лід поблизу кущів, очерету, під кучугурами, у місцях, де водорості вмерзли у лід.
• варто обминати ділянки, покриті товстим прошарком снігу (під снігом лід завжди тонший).Тонкий лід і там, де б'ють ключі, де швидка течія або впадає в річку струмок.
• особливо обережно треба спускатися з берега: лід може нещільно з'єднуватися із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря.

Треба пам'ятати про важливе правило - перевіряти міцність льоду. Якщо після першого удару палицею на ньому з'являється вода, лід пробивається, потрібно негайно повертатися на те місце, звідки ви прийшли. Причому перші кроки треба робити, не відриваючи підошви від льоду. Ні в якому разі не варто перевіряти міцність льоду ударом ноги. Інакше… вам прийдеться з'ясувати, наскільки добре ви запам'ятали і засвоїли наші поради.

ПЕРЕОХОЛОДЖЕННЯ ОРГАНІЗМУ

Його основні причини - тривале перебування у воді або навіть короткочасне перебування в крижаній воді. Реакція людини на переохолодження визначається ступенем адаптації організму до холоду.

Для його попередження при купанні треба обмежувати час перебування у воді і регулювати перерви між заходами у воду.

Дані рекомендації розраховані на здорових і фізично підготовлених людей, що мають достатній ступінь тренованості. Здорових дітей дошкільного віку можна купати у відкритих водоймах при температурі води +23-24^оС по 1-3 хвилин і не більш 2-3 разів на день, тому що занадто різкі і часті перепади температури шкідливі для дитячого організму.

Здорові діти шкільного віку можуть починати купання при температурі води +20-21^оС. Час перебування у воді потрібно збільшувати поступово - від 3-5 до 10-15 хв.

До ознобу не повинні купатися люди будь-якого віку.

Ознаки переохолодження: озноб, тремтіння, синюшність шкіряних покривів, губ, зниження температури тіла, біль у пальцях рук і ніг, поява “гусячої шкіри”, позіхання, гикавка, втрата свідомості. У постраждалого наступає апатія, сонливість, загальна слабкість, поверхневе дихання. Ступінь і швидкість настання переохолодження залежать від температури води та адаптації організму до холоду.

При легкому ступені переохолодження з'являються озноб, м'язове тремтіння, загальна слабкість, утруднене пересування, поблідніня шкіри. Постраждалого необхідно тепло одягти, напоїти гарячим чаєм або кавою, змусити виконувати інтенсивні фізичні вправи. Подальше купання в цей день припиняється.

Середній ступінь переохолодження характеризується синюшністю губ і шкіряних покривів, ослабленням дихання, пульс стає рідшим, з'являється сонливість, втрачається спроможність до самостійного пересування.

Заходи по наданню першої допомоги

При важкому ступені переохолодження з'являється втрата свідомості. Життєві функції поступово згасають.

При середньому і важкому ступені переохолодження постраждалого треба розтерти вовняною тканиною, зігріти під теплим душем (якщо його поміщають у ванну, то температуру води підвищують поступово від 30-35^оС до 40-42°С), зробити масаж усього тіла. Потім тепло одягти, укласти в ліжко, зігріти грілками. Зігрівання повинно бути поступовим, щоб не було різкого перепаду температур.

Відділ цивільного захисту, екологічної безпеки та охорони праці міськради