«Адреналін зашкалював, бо до рідної землі залишалося менше 25 км», - поліцейський Луганщини Віталій Харківський
Поліція Луганської області: З початку повномасштабного вторгнення армії рф правоохоронець Віталій Харківський ніс службу у Сєвєродонецьку та Лисичанську до повної окупації міст. Разом із тим, переконання та обраний життєвий шлях Віталія до Перемоги незмінні: Луганщина, Донеччина, Херсонщина, Запоріжжя, Крим – це Україна.
З 2010 року правоохоронець на псевдо Харків веде боротьбу: спершу зі злочинцями, причетними до правопорушень, пов’язаних з торгівлею людьми, а нині захищає Україну. Підполковник поліції, заступник начальника Управління міграційної поліції Віталій Харківський – учасник Антитерористичної операції та Операції об’єднаних сил, зараз разом із Силами безпеки та оборони продовжує стояти на захисті територіальної цілісності та незалежності нашої держави.
«У 2014 році ми, поліцейські, набули новий професійний досвід. Тоді в Луганську ми зіштовхнулися не лише з озброєними масовими заворушеннями, а й опинилися в самому епіцентрі воєнних дій», - згадує Віталій.
Відтоді доставка гуманітарної допомоги, евакуація населення, супровід волонтерів, надання допомоги, виявлення коригувальників та мародерів - усе це стало щоденними справами поліцейського:
«Якось ми їхали до Сєвєродонецька з іноземними волонтерами, коли раптом на дорогу вибігла дівчинка й почала нас зупиняти. Як з’ясувалося, її дідусь отримав поранення під час обстрілу та потребував допомоги, а в місті, на той час, вже не залишилось нікого з медиків. Тож ми піднялися в квартиру, оглянули чоловіка, надали йому першу невідкладну допомогу та евакуювали до медичного закладу в Лисичанську».
Під час деокупації Харківської та Донецької областей, Віталій Харківський разом із колегами зі слідчого управління приєднався до батальйону поліції «Захід». Вони заходили слідом за військовими у звільнені населені пункти Харківщини та Донеччини, де займались виявленням ДРГ, російських військових, які не встигли втекти, а також знаходили розтяжки, обстежували домоволодіння та надавали необхідну допомогу місцевим.
«Ми йшли на шаленому адреналіні та ентузіазмі, бо розуміли, що на шляху до рідної землі залишалося менше 25 кілометрів. Майже кожен населений пункт був повністю зруйнований, тому ми заходили в руїни. Адже, коли росіяни десь закріплювалися, то нищили все. Окупанти засмітили нашу територією не лише собою, а й розтяжками. Нам було вкрай важливо убезпечити, як місцеве населення, так і себе від їхніх вибухонебезпечних «подарунків», - згадує Харків.
Наразі боротьба Віталія продовжується, а рідна земля надихає та дає сили протистояти орді росіян.
Джерело: Поліція Луганської області - https://www.facebook.com/policeLG/posts/pfbid0ZS4SoKbwi2tZzfKmydeXvFBfd2...