«Україна» не продається!

Одного разу члени клубу любителів вишивки «Натхнення» (м. Сєвєродонецьк) вирішили створити велику колективну роботу, яка мала б стати символічною візитною карткою клубу і міста. Розглядалося декілька пропозицій, що саме має бути на полотні. Зупинилися на великому панно – «Україна». Кожна учасниця клубу обрала собі зображення окремої області та її герба. І закипіла робота. Усім було цікаво працювати над такою вишивкою, тому вона була виконана швидко, якісно і, як кажуть, на одному подиху. Панно «зібрали» і вперше представили на Міжнародному фестивалі «Слобожанський спас». Роботу побачив житель Прибалтики і тут же виявив бажання придбати її. «Україна» не продається», – відповіли дівчата. Вдруге ця відповідь пролунала на виставці, присвяченій Дню незалежності України, що проходила у Сєвєродонецьку. А минулого року «Україна» разом з іншими роботами клубу «Натхнення» представляла нашу область на виставці народної творчості у м. Київ під час заходів, що відбувалися в рамках проведення Днів Луганщини у столиці та велико­дніх свят, і була високо оцінена.
Маючи такий успіх, майстрині вирішили вишити і мапу Луганської області. Але ця робота вже не була такою легкою і швидкою. «Нам було дуже важко виконувати вишивку, – згадує керівник клубу «Натхнення» Катерина Толстопятенко. – Коли ми працювали над мапою, розпочалася АТО. Я не знаю, можливо, обставини так склалися, можливо, передалися переживання колективу, але у нас ця мапа ніяк не виходила. Тричі її збирали. Переробляли наново. Врешті-решт, склали. І Луганщина у нас єдина і неподільна. Ми самі собі дали слово, що ця мапа за будь-яких обставин залишиться з нами. Так воно й є. І на ній немає ніяких ліній розмежування».
Тепер ця робота разом з «Україною» представляє клуб любителів вишивки «Натхнення» та наш Сєвєродонецьк на всіх виставках, які проводить місто, область, країна. А їх дуже багато. Члени клубу є постійними учасницями заходів до Дня соборності України, Шевченківських та Великодніх тижнів, до Дня Конституції, Дня незалежності, Дня звільнення Сєвєродонецька, Дня вишиванки, ювілейних дат «Азоту», фестивалів «Слобожанський спас», «Місто майстрів», «Скарби шахтарського краю» та інших. Не раз своїми роботами майстрині прикрашали масові заходи в публічній та дитячій бібліотеках і презентували їх у Новоайдарському краєзнавчому музеї, з яким плідно співпрацюють.
Остання виставка саме клубу була організована під час обласної конференції з економіки, що проходила у Льодовому Палаці спорту наприкінці листопада минулого року. Багато було і персональних виставок майстринь. Часто їх роботи ставали надбанням власних архівів високопосадовців та знаменитостей. Сьогодні вишивані вироби окремих членів клубу представлені на Новорічно-різдвяній виставці в галереї мистецтв.

Клуб «Натхнення» був створений у 2008 році. Менше ніж через два роки він відзначить свій перший ювілей. Але вже зараз може похвалитися успіхами. На сьогодні в клубі десять жінок мають почесне звання «Майстриня Луганщини». Є вишивальниці, у яких відбулися міські та обласні персональні виставки. Зараз, у зв’язку з відомими подіями, засідання клубу постійно відвідують 15 майстринь. Це вдвічі менше, ніж було раніше. Є у клубі і майстрині, яким виповнилося понад 80 років. З особистих причин вони не мають змогу відвідувати засідання клубу, але залишаються його членами, так би мовити, заочно.
«Коли ми зорганізувалися, три роки поспіль брали участь у Міжнародному фестивалі «Слобожанський спас»  (м. Сватове), – згадує Катерина Толстопятенко. – І кожного разу ставали його дипломантами, отримували І місце. Коли привезли цю нагороду втретє, від організаторів заходу міському голові Сєвєродонецька та обласній адміністрації була надіслана подяка за те, що в Сєвєродонецьку є такий клуб любителів вишивки».
За словами пані Катерини, майстрині збираються в клубі не лише для того, щоб вишивати. Головна причина – спілкування, обмін досвідом та створення колективних проектів. Так, наприклад, на початку 2014 року, під час однієї з таких зустрічей, говорили про 200-річчя з дня народження Т. Шевченка. Постало питання, що клуб зробить для участі у заходах, присвячених ювілею Кобзаря. «Тоді ми розробили масштабний проект, який включав велику кількість портретів, декілька панно (вишиті хрестиком та бісером), – розповідає Катерина Павлівна. – Зробили український віночок з бісеру. Великий портрет поета сьогодні знаходиться в обрамленні цього вінка. А в ньому квіти Луганщини – ромашки, маки та волошки».
Минулого року роботи майстринь на новорічну тематику були представлені на виставці у краєзнавчому музеї Лисичанська. Це були зображення зими, ялинок, тварин. Символічно, що в цей час там експонувалися й плакати Юрія Неросліка, присвячені АТО. Дівчата придивилися до них уважно і вирішили, що можуть вишити хоча б один такий. «Тепер у нас є декілька патріотичних робіт, – розповідає Катерина Толстопятенко. – Це вишитий Гімн України, Герб, а ще зробили картину-портрет «Обладунки України». На ній зобразили книгу «Конституція України», булаву, прапор... Ця робота ще ніде не була представлена. Чекає слушної нагоди».
Але як би там не було, візитівкою клубу залишаються вишиті рушники. Саме хлібом-сіллю майстрині неодноразово вітали керівників області, міста та гостей Сєвєродонецька. Нещодавно, на щастя та долю подарували один з них директору міської публічної бібліотеки з нагоди 55-річного ювілею закладу. Майстрині розповідають, що рушник має бути вишитий з чистою душею та добрими помислами. Адже в нього вкладається енергетика виконавця. Крім того, кожен такий виріб має своє конкретне призначення. Весільний, наприклад, стає оберегом мирного, спокійного, багатого, доброго та хлібосольного життя молодих. Саме тому не можна допустити, щоб він був зшитий з половинок (адже це чвари у сім’ї). З тієї ж причини варто уникати вузлів і розірваних ниток.
Відповідно до тематики рушника на ньому має бути і малюнок. Якщо це рушник для короваю, то на ньому відтворюють колоски, хліб, сіль, відповідні написи тощо. Такий рушник вважають оберегом.
До речі, свого часу, був створений дев’ятиметровий рушник України. Його презентували у Верховній Раді. А працювали над ним майстрині з усієї країни, в тому числі і вишивальниці з клубу «Натхнення». За цю роботу сєвєродонецькі умільці отримали подяки. А сьогодні кожна з них може похвалитися великою кількість нагород та грамот. І є за що. У своїх роботах учасниці клубу «Натхнення» використовують різні складні техніки: вишивка хрестиком і гладдю, настил «шабак», вишивка на сітці, хардангер – це нова для нашого регіону скандинавська техніка, яка представляє собою виколювання.
А ще вони займаються квілінгом, бісероплетінням, енкаустікою, орігамі, флористикою, виготовляють ляльки-мотанки і т.п. До клубу часто навідуються гості – поети, музиканти, майстрині з інших міст. Зустрічі проходять у приміщенні Сєвєродонецької дитячої бібліотеки за адресою: вул. Вілєсова, 6, щонеділі з 10.00 до 12.00.

Олеся Петрова