Данііл Коваленко - шахіст із Сіверськодонецька, який має перший спортивний розряд та виступає на чемпіонатах України. У 2023 році він увійшов до п’ятірки найкращих гравців чемпіонату України з шахів у бліці. Після початку повномасштабної війни шахи стали для нього не лише спортом: випадкове оголошення привело Данііла до першого учня, а згодом - до професії тренера. Сьогодні він живе у Києві, навчає шахів дітей і дорослих онлайн, продовжує виступати на змаганнях та популяризує шахи у соцмережах.
Шахами Данііл займається з шести років. Спочатку це було дитяче захоплення, а після початку повномасштабної війни шахи несподівано стали ще й основною роботою.
Від дитячого захоплення - до спорту, а згодом і до професії: шлях Данііла у шахах виявився зовсім не таким, як він планував. Як випадкове оголошення привело його до тренерства, як змінився його власний шаховий шлях після переїзду та чому сьогодні він називає шахи стилем життя - Данііл розповів SD.UA.
Від гри з дядьком - до чемпіонатів України
Данііл родом із Сіверськодонецька. Саме там почалася його історія із шахами. Грати його навчив дядько, спочатку вони просто проводили час за дошкою у родинному колі.
«Ми просто рухали фігури. А потім, коли мене це вже зацікавило, мама запропонувала піти до шахового гуртка», - згадує Данііл.
Він почав займатися у Центрі дитячої та юнацької творчості, а згодом відвідував шаховий гурток у школі. Пізніше в його житті з’явився індивідуальний тренер - кандидат у майстри спорту, з яким Данііл працював близько п’яти-шести років.
Саме тоді шахи поступово перестали бути просто хобі. Данііл почав їздити на всеукраїнські змагання, виступав на чемпіонатах України серед спортсменів до 16 та до 20 років. У 2018 та 2019 роках він перемагав у всеукраїнській спартакіаді серед дітей.
До повномасштабної війни він навіть не планував пов’язувати своє майбутнє з тренерством. Хотів вступати до Харкова та працювати в ІТ.
«У мене ніколи в житті не було уявлення і мети, що я буду шаховим тренером. Для мене шаховий тренер - це досвідчена людина. Я хотів стати айтішником», - розповідає Данііл.
Від оголошення на OLX до першого учня
Після початку повномасштабної війни його плани змінилися. Данііл переїхав до Чернівців із Сіверськодонецька та почав шукати роботу.
У травні 2022 року він вирішив розмістити оголошення на OLX про те, що може проводити заняття з шахів. Особливих очікувань не мав.
Однак невдовзі йому зателефонувала жінка, яка розповіла, що її син-школяр хоче займатися шахами. Спочатку вона запропонувала проводити заняття офлайн у Чернівцях, але Данііл вирішив спробувати онлайн.
Так з’явився його перший учень.
«Я навіть не сподівався, що когось знайду. Ми домовилися і потім почали займатися. Зараз уже чотири роки я тренер і з цим учнем ми досі продовжуємо працювати», - каже Данііл.
Згодом кількість учнів почала зростати, а тренерство стало його основною справою.
Нині Данііл проводить індивідуальні заняття виключно онлайн. У нього близько 10-15 учнів. Більшість із них - діти, які приходять або для загального розвитку, або з бажанням професійно займатися шахами, брати участь у турнірах та здобувати спортивні розряди.
Серед його учнів є ті, хто виступав не лише на українських, а й на закордонних змаганнях.
Один із вихованців Данііла почав займатися з ним у 2024 році, маючи четвертий розряд. За два роки він дійшов до другого та почав брати участь у чемпіонатах України. Цього ж року хлопець виступив на чемпіонатах України серед дітей до 10 та до 12 років. На змаганнях до 10 років він посів 23 місце серед 49 учасників.
Інші учні Данііла також беруть участь у турнірах за кордоном. Зокрема, один із них виступав на чемпіонаті Німеччини. Є вихованці, які після переїзду через війну грають у турнірах у США.
Від дітей - до дорослих
До 2026 року близько 90% учнів Данііла були дітьми. Цьогоріч він почав працювати й з дорослими.
За його словами, мотивація у них зовсім інша. Дорослі переважно повертаються до шахів як до хобі - згадують гру, якою захоплювалися в дитинстві, та хочуть знову проводити час за дошкою.
«У них не стоїть мета брати участь у турнірах. Вони приходять чисто як на хобі. Побачили мене в соціальних мережах, згадали, як у дитинстві грали, і захотіли повернутися до цього», - пояснює тренер.
Якщо ж до нього приходить людина, яка взагалі не вміє грати, навчання починається з основ - знайомства з фігурами, правилами їхнього руху та метою гри. Поступово учні переходять до стратегії, планування та практичної гри.
При цьому Данііл не ставить перед усіма вихованцями однакових цілей.
«Якщо дитина хоче займатися для загального розвитку, я не буду її переводити у професійний напрям. Найголовніше, щоб шахи приносили задоволення. Ціль, яку поставила дитина, - вона має йти до неї, а я її підтримую та допомагаю», - говорить він.
Сіверськодонецьк, Чернівці, Київ
Повномасштабна війна змінила не лише роботу Данііла, а і його власний шаховий шлях.
Після виїзду із Сіверськодонецька він спочатку опинився у Чернівцях, а згодом переїхав до Києва. У столиці, за його словами, він побачив зовсім інший рівень шахового середовища.
«Сіверськодонецьк - маленьке місто, тому великої шахової конкуренції там не було. Коли я переїхав спочатку в Чернівці, а потім у Київ, то побачив справжню шахову баталію. Тут набагато більше конкуренції, а разом із нею - і мотивації», - розповідає Данііл.
Саме в Києві, говорить він, відбувся найбільший професійний ріст у його шаховому шляху.
Водночас Данііл не залишив власну спортивну кар’єру. Він регулярно бере участь у чемпіонатах України та щомісяця грає на змаганнях у Києві. Паралельно продовжує працювати зі своїм тренером.
Для нього важливо поєднувати тренерство та власний розвиток як спортсмена.
«Якщо розвиватися виключно як тренер, то шаховий рівень поступово буде спадати. Тому треба все одно підтримувати його і поступово зростати», - пояснює він.
«90% мого кола спілкування - шахісти»
Ще одним напрямом роботи Данііла стали соціальні мережі. Основну увагу він зараз приділяє Threads, паралельно розвиває Instagram та готується до запуску YouTube-каналу і стримів на Twitch.
Соцмережі вже допомагають йому знаходити нових учнів, особливо серед дорослих.
«Контент потихеньку росте. Зараз я паралельно налаштовую Instagram, готуюся до YouTube-каналу та Twitch-стримів», - розповідає Данііл.
Він хоче використовувати ці платформи не лише для розвитку власної справи, а й для популяризації шахів в Україні.
«Я хочу продовжувати свій шлях у шахах як гравець і також популяризувати шахи в Україні - викладати, вести соцмережі, розвивати YouTube та інші платформи», - говорить він.
За чотири роки тренерства шахи настільки міцно увійшли в його життя, що сьогодні це вже не можна назвати просто роботою чи хобі.
«Це вже стиль життя. Раніше це було як хобі, зараз це і робота, і хобі, і спорт. У мене друзі - шахісти, робота - шахи. 90% мого кола спілкування - це шахісти. Зараз шахи стали більшою частиною мого життя, ніж це було до війни, ніж це було у Сіверськодонецьку», - каже він.
Свій подальший шлях Данііл також бачить у поєднанні спорту, тренерства та розвитку шахової спільноти. Він хоче продовжувати виступати на змаганнях, працювати з учнями та допомагати кожному з них досягати власного максимуму.
Для нього шахи - це вже не просто 64 клітини та фігури на дошці. Це спосіб продовжувати розвиватися, працювати й будувати нове життя після вимушеного виїзду з рідного Сіверськодонецька.
Аліна Кухарчик