Новачук Олег Григорович
Олег Григорович Новачук народився 7 березня 1971 року в місті Сіверськодонецьку Луганської області. Навчався у Сіверськодонецькій середній школі № 1, після чого здобув спеціальність слюсаря у місцевому професійно-технічному училищі.
Життя Олега Григоровича було присвячене сумлінній праці. Протягом багатьох років він працював токарем на містоутворювальному хімічному заводі «Азот», а також займався приватною будівельною діяльністю.
З початком повномасштабного вторгнення родина Новачуків була змушена залишити рідну домівку на Луганщині та переїхати на Хмельниччину. Новим домом для сім'ї стала Славута. Там Олег Григорович продовжив трудовий шлях, влаштувавшись столяром у Славутському професійно-технічному училищі.
26 жовтня 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Проходив службу на посаді старшого навідника механізованого батальйону військової частини А4123. За зразкову службу, відповідальність та високу дисципліну неодноразово відзначався грамотами військового командування.
25 жовтня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Біленьке Краматорського району Донецької області стан здоров’я 55-річного воїна різко погіршився. Олег Григорович помер під час евакуації. Його смерть безпосередньо пов'язана із захистом Батьківщини.
Славутська громада провели захисника в останню путь із військовими honors. У полеглого Героя залишилися батько, дружина, двоє дітей та двоє онуків. Рідні та близькі згадують його як надзвичайно доброзичливу людину зі щирим серцем, зразкового сина, турботливого чоловіка, батька та дідуся.
Вічна пам'ять і слава Герою-Захиснику України!