16 грудня в Києві відбулася конференція «Що допомагає Луганщині в релокації: стійкість, консолідація, відновлення».

Під час заходу начальник Луганської обласної військової адміністрації Олексій Харченко зосередив увагу не лише на викликах релокації, а й на системній управлінській проблемі – відсутності чіткої державної моделі управління громадами Луганської області, що перебувають в умовах тимчасової окупації.

Йдеться про території, де не створено військові адміністрації, але де залишаються люди, їхні потреби та відповідальність держави.

«У нас є 14 територій, 14 громад, на яких не створено військові адміністрації, хоча ці території перебувають в умовах тимчасової окупації з 2014 року», – наголосив Олексій Харченко.

Як пояснив очільник Луганської ОВА, така ситуація формує управлінську прогалину, що потребує окремих рішень на загальнодержавному рівні, адже жоден рівень влади не має повного набору повноважень для системної роботи з цими громадами.

Для наочності він навів приклад обласного центру.

«Візьмемо для прикладу Луганськ: жителі міста, які набули статусу ВПО, не можуть залишатися поза системною опікою держави лише через відсутність чітко визначеної управлінської моделі. Водночас обласна військова адміністрація не наділена повноваженнями виконувати низку функцій на рівні громад. Це ситуація, яка потребує окремих рішень на загальнодержавному рівні», – зазначив Олексій Харченко.

Аналогічна управлінська невизначеність зберігається для мешканців Алчевська, Антрацита, Брянки, Кадіївки, а також інших міст Луганської області.

Попри наявні обмеження, Луганська обласна військова адміністрація, за словами її очільника, продовжує працювати в межах доступних інструментів. Водночас бюджетне законодавство суттєво звужує можливості прямої підтримки людей, пов’язаних з окупованими територіями.

«Бюджетне законодавство суттєво обмежує наші інструменти, однак навіть у цих умовах ми шукаємо можливості для підтримки дітей і соціально вразливих категорій громадян із територій, де питання створення військових адміністрацій залишається неврегульованим», – зазначив Олексій Харченко.

Для мешканців таких громад, які тривалий час фактично залишалися поза фокусом системної уваги, Луганська обласна військова адміністрація розпочала впровадження окремих цільових проєктів, повідомив очільник адміністрації.

Зокрема, вже реалізується обласна програма пільгового житлового кредитування для ВПО, які мають цей статус з 2014 року. На її фінансування виділено 500 млн грн, у межах програми 180 сімей уже отримали можливість придбати житло.

Саме цей досвід практичної роботи, за словами Олексія Харченка, підводить до необхідності фахового обговорення ідеї створення Асоціації громад окупованих територій Луганської області – не як формальної структури, а як можливого інституційного механізму координації, представництва та напрацювання спільних рішень.

Ключовий акцент, за його словами, полягає у необхідності переходу від точкових рішень до цілісної державної політики.

«Державна політика у цьому напрямі має бути чіткою, зрозумілою та послідовною. Без цього ми постійно повертатимемося до точкових рішень, які не вирішують проблему системно», – підсумував очільник Луганської ОВА.

Озвучена на конференції позиція відкриває ширшу фахову дискусію про модель управління окупованими громадами, роль регіонального рівня та необхідність нових форматів консолідації Луганщини в умовах тривалої окупації та майбутнього відновлення.

Захід організовано в межах проєкту «Забезпечення спроможності активної спільноти вихідців з Луганської області реагувати на виклики часу та представляти свої інтереси вже зараз», що є частиною проєкту "Імпульс". Проєкт “Імпульс” реалізується Міжнародним фондом "Відродження" та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).