"Ми їдемо шукати нову домівку"

Ольга Сухіна разом зі своєю 13-річною донькою виїхала з Щастя Луганської області. Їм довелося переїхати до Сєвєродонецька ще за кілька днів до початку повномасштабної війни через загострення на фронті.

Однак російська армія почала активно обстрілювати і їхнє нове помешкання. Родина вимушена була тікати ще далі від лінії вогню – так опинилися у Дніпрі.

Ольга розповідає: у Щасті обстріли почалися ще 17 лютого, вивели з ладу Луганську ТЕС. 22 лютого вона з донькою виїхали до Сєвєродонецька.

"Ми вдруге переселенці, тому ми чітко знали, що треба робити, як треба себе поводити при обстрілі. Тобто в перший раз, коли це було у 2014-2015-му, було набагато більше смертей через недосвідченість. Коли ми вже сюди їхали, я говорила, що я не боюся ні "Градів", ні "Ураганів", бо я знаю, що треба робити", — каже жінка.

Вона сподівається, що скоро усе закінчиться і донька спокійно зможе ходити до школи. Адже, орім навчання, надзвичайно важливе спілкування з однокласниками, якого зараз немає. Та й сама Ольга сумує за роботою.

"Я працювала на підприємстві, яке було розташоване на території Луганської ТЕС. Ми виробляли тротуарну плитку. Тільки запускали цю продукцію, набирали персонал. На повну силу виробництво мали запустити у березні, але не встигли", — говорить переселенка.

Та назад, говорить, дороги немає. Родина збирається переїхати до Києва, шукати там житло і роботу. Тому коли їх питають, чи їдуть вони додому, вони відповідають: "Ми їдемо шукати домівку".

Джерело: "Суспільне новини" - ]]>https://suspilne.media/268017-mi-idemo-sukati-novu-domivku-istoria-rodin...]]>