Ви тут:

Герой України Денис Чубарев розповів, чому підлітком деякий час мешкав у Сєвєродонецьку

21-08-2024

"Ось граната, чека — в полон не здамся": інтервʼю з Героєм України Денисом Чубаревим

]]>24-річний Денис Чубарев — командир мінометної батареї 7-ї окремої мотопіхотної бригади та Герой України. Найвищу державну відзнаку разом з орденом "Золота Зірка" військовий отримав у лютому 2024 року: Денис виконував бойові завдання в Херсонській області, внаслідок яких українські підрозділи прорвали першу лінію оборони збройних формувань РФ та звільнили низку населених пунктів.]]>

Історія Дениса Чубарева — у першому матеріалі проєкту "Герої України. Південь", який ]]>Суспільне Одеса]]> підготувало до 33 річниці Незалежності України. Інтерв’ю створені у співпраці з Оперативним командуванням "Південь" Сухопутних військ ЗСУ, першим міжрегіональним відділом Українського інституту національної пам’яті та ГО VeteransHubOdesa.

Дитинство на Луганщині та навчання

Дитинство Дениса Чубарева минуло на Луганщині. Родина майбутнього військового переїхала сюди у 2009 році.

"У 2014 році почалася антитерористична операція — вони так тоді це називали. Багатьом було на це якось по барабану, а ми з братухою двоюрідним почали робити "чудєса": мам кацапська техніка стояла, в них там апаратура, ми взяли підпалили її. Один, другий спалили, потім наші ж місцеві здали нас, що ми почали палити. Довелося після цього переїхати в Сєвєродонецьк, із села виїхати в місто, щоб нас не знайшли", — згадує початок вторгнення Росії в Україну Денис.

"Ось граната, чека — в полон не здамся": інтервʼю з Героєм України Денисом Чубаревим

Герой України Денис Чубарев. Суспільне Одеса

Бути військовим Денис хотів з дитинства. Тому, коли після закінчення школи йому запропонували у військкоматі вступити у військовий коледж — він погодився:

"Я думаю — я все життя хотів бути військовим, для мене це як зразок. Вважаю, що кожен чоловік має пройти військову службу".

Навчався Денис у військовому коледжі сержантського складу при Національній академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного у Львові.

Про роботу мінометником

Після коледжу Денис потравив до мінометної батареї, був на посаді старшого техніка. Згодом командир запропонував йому очолити відділення управління.

"Покійний командир мінометної батареї "Кипарис" запропонував мені: "Ти молодий. Рахувати вмієш?" Кажу: “Гроші ніби вмію рахувати". А він: “Будеш командиром відділення управління". Вийшли ми на поле, він мені показав бусоль, як її орієнтувати, як орієнтувати міномет. Мені це сподобалось, почав напрацьовувати", — розповів Денис.

"Ось граната, чека, ніякого полону"

За час повномасштабної війни Денис брав участь у боях на різних напрямках: у Луганській області, на Донеччині, Херсонщині. Зараз — захищає Харківську область. Початок російського вторгнення згадує так:

"Ми чекали, повиставляли людей, піхота вже понад дорогою розсілася. Як тільки якась техніка з'являлась на дорозі, ми мали відкрити вогонь. Ми чекали, думали вже все, я вже собі гранату приготував. Пацанам кажу: у полон я точно не здамся. Ось граната, чека, ніякого полону. Все обійшлося, дай Боже".

"Ось граната, чека — в полон не здамся": інтервʼю з Героєм України Денисом Чубаревим

Денис Чубарев. Фото із особистого архіву Дениса Чубарева

Це відбувалося у Луганській області. Денис з побратимами відійшли у населений пункт Нижнє та мали йти далі — на локацію під назвою піонертабір. Підрозділ, який прийшов їм на заміну, росіяни розбили, військовий вирішив повернутися за пораненими. Під час цієї операції він потрапив у засідку російських військових. Каже: надовго запам’ятав цей досвід.

"Підіймаюсь вверх, йду, нікого немає. Ще далі йду. Тут я втикаю, що на мене дивиться кацап, такий “Прівєт”. Я хотів з автомата його розстріляти, перезаряджаю, а патронів немає. Думаю, все, хана. Вниз встиг втекти. І він не зрозумів, хто це був тільки що, мені пощастило", — згадує Денис.

Денис з ще одним військовим залишились одні на цій позиції. Згадує: зв’язались зі своїми хлопцями, а вони кажуть — тікайте, там російська засідка: "З підвалу тільки виходить Пашка, почала арта кацапська працювати. Перший прихід, Пашка встиг вибігти, а мене вибуховою хвилею закинуло назад в підвал. Ніби затихло, я почав підійматися, дивитися де Пашка, живий чи не живий, хоч знати де він. Я по всьому табору оббігав, не знайшов. Думаю, без Пашки не варіант вертатися. Піду далі шукати. Я тільки з-за стінки вибігаю і Пашка мені назустріч. Кажу — треба бігти, він каже — не можу. Питаю: жити хочеш? Каже — так. Біжи! І оце я його перед собою штовхав і починає ствольна артилерія противника працювати"

Обстріли на Херсонщині

Після Луганщини та Донеччини підрозділ Дениса перекинули у Херсонську область. Військовий згадує, що російська ракета влучила за три метри від складу з-під зерна, де він ночував:

"Ми заїхали в Мурахівку, Херсонська область. Ночували на складі з-під зерна. Оце ми поки ночували, нам прилетіла перша ракета. Відчуття були гарячі. Не те що страшно, а жарко. Ми перестали шукати… і чуйка не підвела, бо на наступний день вже складу, де ми ночували, не було. Просто яма і все".

Найстрашніший випадок, продовжує Денис, також був на Херсонщині. Біля нього двічі влучили російські ракети та не розірвалися.

"Це я вже навчився літати на дроні. Підіймаю пташку і такий звук "фух, пум" і позаду щось впало, і такий холод по спині. Трошки почалось тремтіння, голову повертаю стирчить така 300 мм ракета зі "Смерчу". Думаю: "О це пощастило, що не вибухнула". Пташку вертаю, чую, ще одна летить "фух, пум", теж встряла, Думаю, на третій раз точно не повезе. Взяв пульт пробігся в іншу сторону посадки. Від них вертаюся, проїжджаю цю посадку, третя прилітає, теж не вибухає. Думаю, все, сюди я точно вже не приїду".

Про орден "Золота Зірка"

У лютому 2024 року Денис Чубарев отримав звання "Герой України". Орден "Золота Зірка" йому вручив президент України Володимир Зеленський. Військовий згадує — хвилювався дуже сильно.

"Підійшов, представився, він (президент — ред.) мені вручає цю нагороду. Я кажу: "А можна вам подарувати шеврон своєї бригади?" Він каже: "Так". Я беру, зриваю, дарую йому", — розповів Денис.

"Ось граната, чека — в полон не здамся": інтервʼю з Героєм України Денисом Чубаревим

Президент України Володимир Зеленський вручає Герою України Денису Чубареву найвищу державну нагороду — орден "Золота Зірка". Сайт президента України

Про дружину та доньку

Чотири місяці тому Денис Чубарев став батьком: у військового народилася донька Мирослава.

"Дружина ставиться до того, що я служу з повагою, але вона каже: "Може, досить? Вертайся додому. Як би дитина росте і ти її не бачиш взагалі". Знаєте зараз тренд пішов: мій чоловік ухилянт — ухиляється від нормального життя", — жартує Денис.

Герой України мріє, щоб закінчилася війна, а потім — поїхати з родиною у відпустку:

"Кожен українець це хоче — просто, щоб війна закінчилася, звичайно, нашою перемогою. І просто поїхати в Крим на море, з родиною відпочити, морально відпочити. Або в гори, розвіятися".

 

Джерело: Суспільне Одеса - ]]>https://suspilne.media/odesa/817925-os-granata-ceka-v-polon-ne-zdamsa-in...]]>

Рейтинг: 
Средняя: 5 (1 оценка)