Сьогодні 26.11.24, 07:18
Евакуювались із Сєвєродонецька: історія підприємства, яке шиє спецодяг для рятувальників
29-07-2022
Врятувати бізнес із небезпечного регіону. Сєверодонецьке підприємство з пошиття однострою для рятувальників евакуювалося до Кам’янського. Обладнання забирали з-під обстрілів, а згодом ще довго його відновлювали. Усі швейні машинки були посічені ворожими скалками. Чого досягли за місяць після відкриття на Дніпропетровщині – дізнавалась журналістка "5 каналу" Вікторія Ковальова.
Андрій показав бойовий однострій рятувальників. Такі до повномасштабного вторгнення шили в Сєверодонецьку для підрозділів ДСНС усієї країни. Нині цех працює на Дніпропетровщині. Незадовго до окупації міста власникам вдалося забрати частину обладнання і відновити роботу на новому місці.
"Корпуси машин були побиті, а нитки посічені. Пів бабіни викидаєш, поки ти можеш її домотати до нормального стану. І осколки виймали з махових коліс. І машини", – зазначає конструктор Юлія Шлемова.
"Я рада, що є можливість працювати. Це відволікає, дає можливість заробляти. Плюс хоч якийсь зв'язок з тим життям. Як знахідка в такій ситуації, тому що хороша улюблена робота. Колектив сєвєродонецький наш", – розповідає кравчиня Лілія.
Частині колективу теж вдалося виїхати. Проте не одразу: до останнього сподівалися, що біда омине. Конструкторка Юлія під обстрілами пожила близько двох місяців.
"Бомбили Сєвєродонецьк, дуже страшно. Квартира вхлам. Прийшлося перебратися з одного місця в більш безпечне. З окраїни до центру. Потім і туди стали діставати", – каже конструктор Юлія Шлемова.
Майже 2 місяці в Сєверодонецьку залишалася і Лілія з родиною. Увесь цей час жили з військовими у підвалі – ледь не єдиному відносно безпечному місці на всю вулицю.
Дізнавшись про переїзд їхнього підприємства до Дніпра, жінки поспішили евакуюватися з Сєверодонецька. Юлія – вирішила винаймати квартиру. Лілія безплатно живе в гуртожитку. Про житло для своїх підлеглих подбали керівники підприємства. Але виїхати змогли не всі працівники.
"З тієї території люди не можуть виїхати з різних причин. В основному – не випускають. Їхати довгим шляхом – на це всі гроші потрібні. Люди сидять, висять там у повітрі, скажімо так", – розповідає директор із виробництва Андрій Чабанов.
Більшість працівників набирали вже на новому місці. Пріоритет віддавали переселенцям. Олена з Маріуполя працює лише тиждень. До повномасштабного вторгнення мала своє ательє. З приходом "русского міра" – втратила житло, роботу, родичів.
На Дніпропетровщину вже переїхало 19 підприємств із Донецької, Луганської, Харківської та Запорізької областей. 9 із них вже запустили виробництво. Податки підприємства продовжують сплачувати за місцем реєстрації бізнесу. Вірять, їхній вклад у бюджет згодом допоможе відновити рідні регіони.
Рейтинг:
