Заходи, що застосовуються до кривдника, який вчинив домашнє насильство

Законодавством України передбачено спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству, зокрема:

• терміновий заборонний припис стосовно кривдника;
• обмежувальний припис стосовно кривдника.

Терміновий заборонний припис

]]>Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 01.08.2018 № 654 "Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника"]]>

Терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Терміновий заборонний припис може полягати в:

• зобов'язанні залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи (крім випадків, коли кривдником є особа віком до 18 років);
• забороні на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи (крім випадків, коли кривдником є особа віком до 18 років);
• забороні в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків строком до 10 діб.

Обмежувальний припис стосовно кривдника

]]>стаття 390¹ Кримінального кодексу України]]>

Це захід тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи і полягає в:

• забороні перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою (крім випадків, коли кривдником є особа віком до 18 років);
• усуненні перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
• обмеженні спілкування з постраждалою дитиною;
• забороні наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
• забороні особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
• заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису приймається судом за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства, а якщо особа перебуває в закладі підтримки постраждалих осіб - за місцем знаходженням такого закладу.

Право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають:

• постраждала особа або її представник;
• у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування;
• у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи - опікун, орган опіки та піклування.

Заява про видачу обмежувального припису має містити:

• найменування суду, до якого подається заява;
• ім'я (ПІБ) заявника (у разі якщо заява подається в інтересах дитини або недієздатної особи - зазначається також ім'я (ПІБ) дитини або недієздатної особи) та заінтересованої особи (кривдника), їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;
• обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Строк розгляду.

Справа про видачу обмежувального припису розглядається не пізніше 72 годин після надходження заяви до суду.

Вартість.

Судові витрати у справах про видачу обмежувального припису не сплачуються.

Строк дії.

Обмежувальний припис підлягає негайному виконанню і видається на строк від 1 до 6 місяців та може бути додатково продовженим ще на строк не більше 6 місяців.

Про видачу обмежувального припису кривднику суддя у встановлений законом строк інформує уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад за місцем проживання (перебування) постраждалої особи.

Профілактична робота та взяття кривдника на облік

Спеціально уповноважений підрозділ поліції може взяти кривдника на облік та проводити із ним профілактичну роботу. Після того, як завершився строк профілактичного обліку, Нацполіція може зняти кривдника з обліку.

Направлення на програму для кривдників

Програма для кривдників — це комплекс заходів, спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника. Він формує у кривдника неагресивну психологічну модель поведінки у приватних стосунках. Термін програми — від 3 місяців до року.

Якщо особа не виконує вимог приписів або не проходить програму, то її можуть притягнути до кримінальної відповідальності. А саме: арештувати на строк до шести місяців або обмежити волю на строк до двох років.

Юридична відповідальність

за вчинення домашнього насильства

Відповідно до чинного законодавства особи, які вчинили домашнє насильство, несуть кримінальну, адміністративну чи цивільно-правову відповідальність.

• Так, адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства передбачена статтею]]>173-2 «Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування»]]> ]]>Кодексу України про адміністративні правопорушення]]>

Відповідно до санкції вказаної статті, вчинення домашнього насильства або насильства за ознакою статі, тобто застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо, тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.

У свою чергу, повторне вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі особою, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за вчинення таких дій, тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Дії кримінального характеру, пов’язані з домашнім насильством, можуть бути кваліфіковані за однією із статей Кримінального кодексу України. Це може бути, зокрема, нанесення тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості (статті 121, 122, 123, 125), погроза вбивством (стаття 129), зґвалтування (стаття 152) тощо. Найбільш тяжким злочином даної категорії є умисне вбивство (стаття 115).

Крім того, Кримінальний кодекс містить статтю ]]>Стаття 126-1. Домашнє насильство]]>), яка передбачає відповідальність за умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного домашнього насильства. Такі дії караються громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років. Поряд з притягненням до адміністративної чи кримінальної відповідальності до особи, яка вчинила домашнє насильство, можливе застосування також заходів цивільно-правової відповідальності, які полягають в необхідності відшкодування потерпілому завданої моральної та матеріальної шкоди.

Адміністративна відповідальність кривдника

За вчинення домашнього насильства існує як адміністративна, так і кримінальна відповідальність. Так адміністративна відповідальність передбачає:

·Штраф 170-340 грн,

·Громадські роботи 30-40 годин,

·Арешт до 10  діб.

Кримінальна відповідальність

Умисне невиконання обмежувальних заходів або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, - караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років (]]>стаття 390¹ Кримінального кодексу України]]>).

Тоді як кримінальна відповідальність:

·Громадські роботи 150-240 годин, арешт до 6 місяців

·Обмеження волі до 5 років

·Позбавлення волі до 2 років

Управління соціального захисту СМВА