ІНФОРМАЦІЯ щодо використання державної мови на вебсайтах, вебсторінках у соціальних мережах та у мобільних застосунках

Суб’єкти господарювання, які здійснюють обслуговування споживачів, реалізують продукцію з використанням мережі Інтернет, повинні у обов’язковому порядку розміщувати на своїх веб-сайтах інформацію про продукцію (тобто – будь-який виріб (товар), роботу чи послугу), її виробника державною мовою. Мобільні застосунки таких суб’єктів господарювання повинні мати користувацький інтерфейс державною мовою. 

У зв’язку з надходженням до Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови значної кількості звернень, у яких громадяни та юридичні особи просять надати інформацію щодо використання державної мови на веб-сайтах та у мобільних застосунках, Уповноважений із захисту державної мови інформує про таке.

Частиною шостою статті 27 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (далі – Закон про державну мову) передбачено, що інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією інтернет-представництв (у тому числі веб-сайтів, веб-сторінок у соціальних мережах), виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчанням для користувачів в Україні. 

Для іноземних суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та мають в Україні дочірні підприємства, філії, представництва, версія веб-сайту державною мовою повинна містити достатню за обсягом та змістом інформацію для зрозумілої навігації та розкриття мети діяльності власника такого інтернет-представництва. 

Версія такого веб-сайту державною мовою для користувачів в Україні повинна завантажуватися за замовчанням.

Частина шоста статті 27 набирає чинності з 16 липня 2022 р.

Разом з тим, звертаю увагу, що чинною на сьогодні частиною сьомою статті 27 Закону про державну мову передбачено, що мобільні застосунки суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні, повинні мати версію користувацького інтерфейсу державною мовою. 

Також з 16 січня 2021 р. набрали чинності норми статті 30 Закону про державну мову, які визначають порядок використання державної мови у сфері обслуговування споживачів. 

Відповідно до частин першої – другої, шостої – восьмої зазначеної статті мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. Підприємства, установи та організації всіх форм власності, фізичні особи – підприємці, інші суб’єкти господарювання, що обслуговують споживачів, здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою. Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами. Виробники (виконавці, продавці) в Україні всіх форм власності надають споживачам інформацію про вироби (товари), роботи чи послуги державною мовою. Така інформація може дублюватися будь-якою іншою мовою. Така інформація про вироби (товари), роботи чи послуги доводиться до відома споживачів в порядку, у спосіб та в обсязі, що визначені Законом України «Про захист прав споживачів». У разі якщо крім державної інформація про товари та послуги надається також іншими мовами, обсяг інформації про товари та послуги державною мовою не може бути меншим за обов’язковий обсяг інформації згідно з вимогами, встановленими Законом України «Про захист прав споживачів». 

Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі мають право на «необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію (тобто – будь-який виріб (товар), роботу чи послугу), її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». 

Також відповідно до частин першої та другої статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач «має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги)». Така інформація про продукцію повинна, серед іншого, містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об’єм тощо), умови використання; відомості про вміст шкідливих для здоров’я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов’язання виробника (продавця); правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування. 

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв’язку (у тому числі через інформаційні мережі, Інтернет). 

Частиною другою статті 13 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у випадку укладення договорів на відстані відповідна інформація про продукцію та її продавця (виконавця) повинна бути надана споживачеві продавцем (виконавцем) перед укладенням договору. 

Таким чином, суб’єкти господарювання, які здійснюють обслуговування споживачів, у тому числі, реалізують продукцію (тобто - будь-який виріб (товар), роботу чи послугу) через інтернет-магазини, інтернет-каталоги або, загалом, з використанням мережі Інтернет, повинні у обов’язковому порядку розміщувати на відповідних інтернет-ресурсах, у тому числі вебсайтах, вебсторінках в соціальних мережах, у мобільних застосунках визначений законодавством обсяг інформації про продукцію, її виробника (виконавця, продавця) державною мовою. Додатково до державної мови така інформація може дублюватися й іншими мовами. Мобільні застосунки таких суб’єктів господарювання повинні мати користувацький інтерфейс державною мовою.

]]>https://mova-ombudsman.gov.ua/informaciya-shchodo-vikoristannya-derzhavn...]]>