Як не стати жертвою шахраїв та ворожої пропаганди: кіберполіція про фактчекінг

]]>В умовах кібервійни зловмисники спотворюють новини та факти для досягнення власних цілей. Щоб не стати жертвою пропаганди чи шахраїв, необхідно переконуватися у достовірності інформації. У цьому контексті перевірка фактів або фактчекінг стає незамінним інструментом.]]>

Фактчекінг (від англ. fact – факт та to check – перевіряти) - це процес перевірки достовірності фактів, інформації та тверджень, які поширюються в ЗМІ, соціальних мережах та інших медійних джерелах.

Цей інструмент використовується для:

• виявлення неправдивої інформації та спростування фейкових новин, пропаганди та дезінформації;
• підтвердження достовірності інформації для допомоги людям у прийнятті обґрунтованих рішень на основі фактів;
• підвищення рівня прозорості медіапростору.

З розвитком інтернету з’явилася можливість масового і дуже швидкого розповсюдження інформації без перевірки її достовірності.

Це призвело до появи фейкових новин, маніпулятивних статей та спотворених фактів, що особливо небезпечно в умовах повномасштабної війни з росією.

Окрім цього, зі зростанням впливу соціальних мереж загострилася проблема «інформаційних бульбашок», коли люди оточені лише інформацією, яка підтверджує їхні власні погляди та переконання.

Це явище може створювати ілюзію однакового мислення в групі людей і призводити до ізольованості від інших поглядів, зменшення різноманітності думок та навіть загострення конфліктів.

При цьому, люди схильні створювати навколо себе «інформаційні бульбашки»: блокують у соцмережах або не сприймають контент, який не відповідає їхнім уподобанням. Також вони активніше реагують і поширюють те, що відповідає їхнім інтересам і емоціям. Алгоритми соцмереж підлаштовуються під такі бажання користувачів і з часом взагалі перестають пропонувати в стрічці альтернативні погляди. Так, подивившись кілька разів певний контент (наприклад, проросійські новини), алгоритми надалі активніше пропонуватимуть саме таку інформацію.

Як використовувати фактчекінг

Користуйтеся першоджерелами під час перевірки інформації, звіряйтеся з ]]>офіційними ресурсами]]>. Не поширюйте відомості, доки не впевнилися у їх достовірності.

Перевіряйте фото та відео на автентичність. Для цього, зокрема, можна скористатись ]]>сервісом пошуку зображень Google]]>. Часто дезінформатори та шахраї використовують відредаговані фото для ілюстрації своїх фейкових публікацій.

З’ясуйте, чи не внесено певний ресурс Центром протидії дезінформації чи Службою безпеки України до ]]>списку інструментів поширення ворожої дезінформації]]>.

Використовуйте  ресурс "]]>Кібер Брама]]>". Платформа містить практичні рекомендації та інструменти для захисту від кіберзагроз, фейків і дезінформації.

Департамент кіберполіції Національної поліції України

]]>https://cyberpolice.gov.ua/article/yak-ne-staty-zhertvoyu-shaxrayiv-ta-v...]]>