Сталеві прикордонники Анна і Юрій – вірні Батьківщині й одне одному

]]>Анна і Юрій на псевдо «Лисиця» і «Юпітер» військовослужбовці бригади Гвардії наступу «Сталевий Кордон».]]>

Прикордонники боронили Батьківщину на Сході України. Вони знайомі з 17 років, але як самі кажуть, і не думали, що колись покохають одне одного.

«Юпітер» – начальник мінометної застави, його підрозділ дуже результативний, він пишається кожним військовослужбовцем, і каже: «це вже не підрозділ – це сім’я, і моя дружина поряд зі мною, вона постійно підтримує мене, це – неоціненно».

Прикордонниця «Лисиця» менеджер по особовому складу, відповідає за виїзди, повернення, лікування військовослужбовців підрозділу.

До лав бригади Гвардія наступу «Сталевий Кордон» першим долучився Юрій, згодом і його дружина Анна. Подружжя разом боронили Україну в районах Бахмута, Костянтинівки, Часів Яру, Куп'янська-Вузлового, Балаклії.

«В юності у мене був скутер і ми з моїми друзями байкерами частенько каталися вечорами. Одного разу заїхали у двір, де жив Юрій», - розповідає Анна.

«Байкери мені не дуже подобалися, тому що були шумними, а це як-не-як моє подвір’я, тому я всіх прогнав, а дівчині дозволив залишитися», - продовжує Юрій.

 Так молоді люди почали дружити. Згодом Юрій поступив у військовий ліцей, підписав контракт з ДПСУ і вступив у прикордонний виш. Після Академії Юрій проходив службу в Подільському (тоді Котовському) та Білгород-Дністровському прикордонних загонах.

Анна ж обрала інший шлях, вона поїхала до Італії.

«В Італії я жила 6 років. Працювала в ресторані міста Требізаче, спочатку офіціанткою, згодом – адміністратором. Італія і її мешканці чудова країна. Час ішов, і ми знову відновили спілкування з Юрієм», - каже Анна.

«В дитинстві ми домовилися, що якщо до 30 років ніхто з нас не зустріне свою другу половинку, то решту років ми проведемо разом», - додає Юрій.

«Одного разу я зателефонувала Юрію і повідомила, що для нього є цікава пропозиція, а відповідь має бути тут і зараз. Мій намір був спонтанним і не мав сумнівів, я сказала: повертаюсь додому в Україну, і цього разу, як твоя наречена», - розповідає Анна.

Дружба переродилася в кохання. 

Закохані зареєстрували шлюб в місті Білгород-Дністровський, відзначили подію скромно, але в колі рідних.

«Ми також розглядали й мій приїзд в Італію, на той час контракт з Держприкордонслужбою якраз доходив свого кінця, однак, я не хотів полишати свою службу, я не волів виходити з цієї структури, адже для мене – це адреналін, до того ж з дитинства я займаюся спортом, і в ДПСУ можу застосовувати всі свої уміння», - каже прикордонник «Юпітер».

 «Коли я повернулася в Україну після 6 років, проведених в Італії, я не зовсім розуміла, чим хочу займатися, однак все одно роздуми були навколо правоохоронної діяльності. Я відчула, що волію бути поряд зі своїм чоловіком. Спершу він мене відмовляв, втім я наполягала, адже мені відгукується прислів’я: куди голка, туди й нитка. Я обрала прикордонну комендатуру швидкого реагування. Наразі в моїх планах отримати звання офіцера, зараз я опановую відповідні знання і навички», - каже прикордонниця «Лисиця».

Під час розмови з Анною і Юрієм відчуваєш, що вони є продовженням одне одного, злиття двох світів в один безумовно цільний, їх розповідь про себе – це як розповідь однієї людини. І ще, впевнені в собі й своєму виборі люди – завжди випромінюють силу і незламність, і це про «Лисицю» і «Юпітера» – справжніх захисників України.

З Перемогою України Анна і Юрій планують відсвяткувати своє весілля з усіма її прекрасними традиційними атрибутами. Хто знає, можливо це буде українсько-італійське свято з гостями байкерами.

Державна прикордонна служба України

]]>https://dpsu.gov.ua/ua/news/%20video%20-stalevi-prikordonniki-anna-i-yur...]]>