Олеся Вакуленко: “Росіяни забрали спочатку в мене Луганськ, а тепер і Сєвєродонецьк”

]]>“24 лютого 2022 року — це був день максимального розгублення. Я знаходилася в Києві, батьки — в Сєвєродонецьку. На початку відчували розпач, не розуміли, що робити. Вони вирішили залишитися в місті. Поступово прийшло розуміння, що вдома з кожним днем все небезпечніше. Якщо чесно, то я не боялася за Київ, я не вірила, що росіяни реально можуть його захопити, а за рідний Сєвєродонецьк, згадуючи окупацію 2014 року, переживала сильно. Як виявилося — не дарма“, — розповіла Олеся Вакуленко “Свій дім”.]]>

“7 або 8 березня мама з татом виїхали, бо обстріли стали щоденними. Вони спочатку поїхали в Новомосковськ на Дніпропетровщині, а потім у Хмельницьку область у місто Старокостянтинів. Ми побачилися десь 20 березня, тобто майже через місяць після початку вторгнення рф. Потім через знайомих вдалося домовитися за квартиру у Хмельницькому. Коли ситуація стала більш менш зрозумілою і росіян вигнали з півночі країни, то батьки переїхали у Київ”, — розповіла Олеся.

“Росіяни забрали спочатку Луганськ, а тепер і Сєвєродонецьк”

Олеся Вакуленко народилася у Сєвєродонецьку, закінчила 16 школу та поїхала вчитися до Луганська в ЛНУ ім. Т. Шевченка. 2014 пройшов важко, дівчина майже весь період боїв за звільнення півночі Луганщини від росіян провела вдома з батьками:

“Тоді було дуже багато різної інформації, особливо неправдивої, і не було жодної можливості її перевірити”. 

В 2016 році дівчина влаштувалася на телебачення у Сєвєродонецьку, а у 2018-му переїхала до столиці. Нині вона обличчя регіонального суспільного мовника у Львові:

“Все моє життя так чи інакше пов’язане з Луганщиною. Спочатку росіяни забрали в мене Луганськ, а тепер і Сєвєродонецьк”.

У квартирі було все

“Раз в кілька років ми у своїй сєвєродонецькій квартирі робили невеликий ремонт. У 2015 році облаштували кухню. Періодично клеїли свіжі шпалери, міняли стару сантехніку. Поступово замінили всі меблі. Найбільше постраждала саме кухня. Телевізора, скоріш за все, там вже немає, а от холодильник був у коридорі — в нього шансів вціліти було більше. На відміну від пральної машини, від якої, я впевнена, нічого не залишилося. Квартира дуже довго стояла без вікон, дивлячись на погодні умови, то там все відсиріло і вже не працює так, як треба”.

Згоріла бабусина домашня бібліотека

“Серед цінного для мене там була домашня бібліотека, яка дісталася у спадок від бабусі. Книжок в ній налічувалося небагато, але для мене кожна з них мала особливе значення. Хотіла, щоб ця колекція передавалася в нашій сім’ї й далі. Завдяки їй я полюбила літературу. Серед улюблених книжок, які там були — “Три товариші” Ремарка та “В нас це можливо” Льюїса. 

На 8 березня 2022 року мала квиток додому

“Останній раз була вдома на Новий 2022 рік, ми його зустріли разом з батьками, потім я поїхала в Київ. Планувала приїхати ще раз 8 березня, навіть взяла квиток, — згадує Олеся. —  Я працюю на телебаченні, ми тоді  в студії багато аналізували ймовірне російське вторгнення. Я обговорювала цю тему чи не щодня на ефірах, але все одно не вірила. Думала, що росіяни просто хочуть показати свої м’язи. Тим квитком я так і не скористалася”.

Попереду —  невідомість

“Велика війна вже майже 2 роки. За весь цей час я так і не зрозуміла, що робити далі, особливо у побутовому вимірі. Нам з батьками треба буде десь жити, я зараз у Львові, вони — у Києві. Є розуміння, що треба якесь житло, але не в цих містах, бо ціни високі, та й взагалі в такий час в нашій країні вкладатися у нерухомість — це погана ідея. Поки що живемо на зйомних квартирах, але ж так все життя бути не може”.

Додому – тільки під українським прапором

“Після звільнення міста поїду при першій нагоді. Там буде багато роботи, особливо для журналістів: знімати, розповідати, висвітлювати. Про життя, про деокупацію, про відновлення, про зрадників, про майно та про житло. Там взагалі  буде просто безліч історій. Звичайно, дуже хочеться додому. Я ніколи не забувала й не забуду рідне місто. Сєвєродонецьк завжди у моєму серці”.

Джерело: Свій дім - ]]>https://sviydim.media/articles/stories/kvartyra-u-syevyerodoneczku/]]>