"Не робіть цього!": як жителі Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного ризикують стати "заручниками", намагаючись врятувати своє житло

На тимчасово окупованих територіях Луганської області загарбниками ухвалено "закон", що регулює передачу у "держвласність" житла, що має ознаки безхазяйного майна. Власникам покинутих квартир та будинків рашисти пропонують особисто з'явитися до "адміністрації" з оригіналами документів, що підтверджують право власності. Знаходяться ті, хто вирішує вирушати у поїздку, не замислюючись про те, що ризикують своїм життям.

]]>На окупованій Луганщині російські "визволителі", прикриваючись новим "законом", нахабно відбирають житло у місцевих жителів міст "трикутника" - Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного. Власникам житла обіцяють "вирішити питання", якщо господарі особисто приїдуть рятувати свою нерухомість. Що з цього приводу кажуть правозахисники та юристи, розповідає Час Пік.]]>

"Віджимання" житла

Згідно з "законом", прийнятим у т.зв. "ЛНР", порожнє житло переходитиме у "муніципальну власність", навіть якщо воно має законних власників. Окупаційна влада вже активно складає "чорні списки" у Лисичанську, Сєвєродонецьку та Рубіжному. Більше того, вони почали вишукувати для "віджиму" приватні будинки, що вціліли у навколишніх селах.

Після оприлюднення списку квартир та будинків, що підлягають "націоналізації", власник житла має 30 днів, щоб особисто з'явитися в "органи ЛНР" з документами. Окупаційні адміністрації вимагають надати паспорт РФ або інший документ, що засвідчує особу, ІПН та документи, що підтверджують право власності на нерухомість. Однак навіть особиста присутність власника житла може не вирішити проблему. Чому жителі окупованих Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного можуть стати бомжами, ]]>читайте у матеріалі]]>.

Невиправданий ризик

Більшість "покинутих" квартир у Лисичанську, Сєвєродонецьку та Рубіжному - це житло вимушених переселенців, які усвідомлено залишали місто перед окупацією. Тому малоймовірно, що вони масово ринуть у захоплені міста, щоб повоювати за свою нерухомість. Однак, судячи з дебатів у соцмережах, такі екстремали є. Чим їм загрожує поїздка на окуповану територію?

Варто пам'ятати, що прифронтові Лисичанськ, Сєвєродонецьк та Рубіжне – це закриті міста, в які можна потрапити лише "за пропискою". Також можна навіть не намагатися врятувати мамину, дочкину чи бабусину квартиру, навіть маючи "місцеву прописку" - окупанти не визнають право власності українців на майно, що залишилося на захопленій території.

Важливо знати, що незважаючи на наявність "луганської прописки", щоб потрапити на окуповану територію, громадяни України змушені будуть пройти жорстку фільтраційну перевірку на кордоні. А це й розмова з представниками ФСБ, й тотальна перевірка гаджетів, й фотографування, й відкат пальчиків. Але навіть якщо людині якимось дивом вдасться потрапити до міст "трикутника" з українським паспортом, вирватися звідти буде набагато складніше.

Пройшовши нелегкий й небезпечний шлях, приїхавши рятувати квартиру, людина не зможе цього зробити через те, що не має російського паспорта. Без "червоної книжечки" з нею просто ніхто не розмовлятиме. Отже, або власник квартири все кидає й намагається виїхати з окупованої території, що буде набагато складніше, ніж потрапити туди. Або залишається в окупації та робить російські документи для порятунку житла, але тим самим "спалює мости", оскільки при отриманні паспорта РФ потрібна письмова відмова від громадянства України.

На окуповані території небезпечно повертатися як жінкам, так і чоловікам. По-перше, треба пам'ятати, що в опечатане житло потрапити не вдасться, тому доведеться шукати місце, де можна просто переночувати. По-друге, окуповане місто, яке кишить озброєними людьми - небезпечне місце. Якщо люди, які живуть в окупації, вже якось пристосувалися, то жінці з "великої землі" буде важко й небезпечно там виживати. Ну а якщо йдеться про чоловіків, то у них практично немає шансів звідти вирватися. Усіх чоловіків окупанти планують у майбутньому відправити на фронт, тож беруть на замітку, ставлять на облік у військкоматах, змушують проходити медкомісію.

Марно можуть прокотитися й ті лисичани, сєвєродончани та рубіжани, хто пересиджує "небезпечні часи" у РФ й навіть має російські документи. Якщо квартира сподобалася окупантам та внесена у "чорний список", вони зроблять все, щоб її "віджати". А всі незадоволені та ті, хто "багато говорять" ризикують бути депортованими.

Поради правозахисників та юристів

Як зазначають експерти, українці мають знати, що на окупованих територіях законно продати, подарувати чи переоформити нерухомість не можна. Для України такі дії окупантів не мають жодної юридичної сили.

Правозахисники та юристи попереджають, що не варто ризикувати своїм життям та їхати на окуповану територію, щоб підтвердити своє право власності на житло. Тим більше, що окупанти й до прийняття "закону" вже вселяли у порожні квартири російських вояків, ремонтників-гастарбайтерів та "понаїхавших" з РФ.

Що ж робити, якщо ваша квартира опинилась у "чорному списку" або була "віджата" окупантами? Як тільки з'явилася інформація про "нових господарів" у вашому житлі, юристи радять звертатися до правоохоронних органів України. Як це зробити й куди ще можна надіслати електронне повідомлення із заявою про своє право власності, яке пізніше допоможе при зверненнях до Європейського суду з прав людини або Комітету ООН з прав людини, ]]>читайте у матеріалі]]>.

За матеріалом: Час Пік - ]]>https://vchaspik.ua/ua/regiony/568301-ne-robit-cogo-yak-zhyteli-lysychan...]]>