Евакуювала бізнес з Сєвєродонецька. Дар’я Гальченко про власну справу, яка продовжує жити попри війну

]]>З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році сєвєродончанка Дар’я Гальченко покинула рідне місто, у якому розвивала власну справу – вишивку на одязі. Після вдалої евакуації частини необхідного обладнання вона відновила бізнес у Дніпрі та створила ще один, не менш успішний, напрямок у роботі – пошиття шевронів для військовослужбовців. ]]>

]]>Виданню ]]>]]>ТРИБУН]]>]]> дівчина розповіла про перші кроки у розвитку власної справи,  евакуацію бізнесу та особливості роботи власного магазину на новому місці.]]>

Студентство та перші кроки у створенні власного магазину

До початку російсько-української війни Дар’я Гальченко жила в Сєвєродонецьку та була звичайною студенткою у Київському національному лінгвістичному університеті. Рідне місто для неї – це затишний та комфортний осередок, що нагадує про безтурботні часи її життя.

“Сєвєродонецьк – моя домівка. Мене нічого не хвилювало, коли я приїжджала додому після навчання. Там у мене не було жодних проблем. Це місто було моєю зоною комфорту, в якій я відпочивала від великих міст – Дніпра та Києва. До початку повномасштабної війни Сєвєродонецьк активно розвивався. У місті створили Івонін парк, також зону відпочинку біля Чистого озера, всюди була нова бруківка… Кожен раз, коли я туди приїздила, бачила оновлені місця, нових людей. Було дуже круто. Навіть не уявляла, що все це може бути знищено”, – згадує сєвєродончанка.

У грудні 2019 року Дар’я почала займатися вишивкою. Ця ідея виникла випадково. В інтернеті дівчина прочитала статтю про машинну вишивку і зрозуміла, що подібних магазинів в Україні зовсім мало. 

“Розпочала цим займатися, коли мені було 18 років, але тоді в мене зовсім не було грошей. Проте я наважилася позичити потрібну суму і на ці кошти придбала інструменти для вишивки та велику кількість одягу. Працювати з машинкою намагалася методом спроб та помилок. Навіть в інтернеті не могла знайти, що з нею робити, – ніякої інформації не було”, – розповідає підприємиця. 

Початок повномасштабного вторгнення та стрімкі зміни у житті

24 лютого у Дар’ї почалося в Києві. Саме там вона вперше почула вибухи. 

“23 лютого я чомусь чекала, що щось буде. Проте наша команда продовжувала працювати в Сєвєродонецьку. Вони майже закінчили ремонт у новому орендованому приміщенні, яке мало стати нашою крамничкою. Вже  наступного дня я прокинулася від вибухів і перше, що я зробила, – подзвонила батькам. Більше за все я хвилювалася за них, бо вони знаходилися ближче до бойових дій. Почала вмовляти їх виїхати, а на свій бізнес я перестала покладати надії”, – згадує пані Дар’я.

Підприємиця хвилювалася за невиконані замовлення, адже велика кількість клієнтів внесли завдаток. Близько трьох тижнів вона не могла вишивати, бо вся техніка знаходилася у рідному місті, яке перебувало під ворожими обстрілами. 

“Я ігнорувала вже оформлені замовлення три тижні. І тоді моя мама вирішила рятувати “наш хліб”. На старій робочій машині під вибухами вона евакуювала декілька машинок та одяг. Все це було врятовано завдяки їй. Бізнес продовжив своє існування у Дніпрі”, – розповідає пані Гальченко.

Особливості роботи магазину в Дніпрі

Релокований з Сєвєродонецька магазин зараз функціонує у Дніпрі. Але це місто також небезпечне для повного відновлення справи дівчини.

“Наразі ситуація у Дніпрі більш загострена, адже все частіше чутно вибухи. Робоче приміщення з великими вікнами у нас знаходиться на 4 поверсі, тому в разі загрози для життя моїх працівників я дозволяю не виходити у той день на роботу. Через це стаються затримки у виконанні замовлень клієнтів, і  вони бувають дуже роздратовані. Хотіла б я пришвидшити цей процес…”

Шеврони: особливості вишивки

Шеврони з’явилися в асортименті після відновлення роботи магазину в Дніпрі.

“Перші шеврони ми відшили батьку мого чоловіка. З перших днів він добровольцем долучився до нашої армії. Для його бригади були безкоштовно зроблені 60 штук індивідуальних шевронів з вовком. І звісно, пізніше попит став більшим вже не на одяг, а саме на шеврони” – розповідає підприємиця.

Дар’я стверджує, що брати замовлення на шеврони - дуже відповідально. Треба встигнути зробити все у зазначені терміни. 

“Військовий замовив у мене 13 позивних і 13 індивідуальних шевронів. Я намалювала дизайн, його затвердили, виконали замовлення і відправили. Минуло близько трьох тижнів і я бачу новину, що всі хлопці, крім одного, які придбали ці шеврони, загинули. Їх я впізнала по саме тих нашивках. Після цього взагалі не хотіла робити подібні вишивки. Було психологічно важко. Зараз ми виконуємо такі замовлення, але їх менше, ніж раніше”, – зізнається Дар’я.

Допомога армії

Дар’я Гальченко разом зі своїм чоловіком активно допомагають армії. Окрім поширення зборів через свій магазин, вони особисто передають допомогу військовим. 

“Мій чоловік від свого імені передає великі суми окремим підрозділам, військових з яких він знає особисто. Я теж роблю донати й перевірені збори ми поширюємо на сторінці магазину в інстаграм. Також ми передаємо постійно медикаменти та амуніцію хлопцям, що перебувають на Сумщині. Від магазину я не дуже люблю розголошувати, де і що ми зробили. Головне, що ми це робимо”, – каже підприємиця. 

Крім того, Дар’я розповіла, що не так давно на сторінці магазину проводили розіграш – розписана гільза за донат. І також при замовленні одягу з патріотичною вишивкою діє акція – 15% з отриманих коштів йде на допомогу Збройним силам України. 

“Моя душа спокійна, коли я розумію, що ми робимо те, що дійсно допомагає хлопцям. Я дуже сподіваюся, що завдяки цьому вони тримаються та продовжують жити”, – говорить жінка. 

Деокупація Сєвєродонецька: цілі та амбіції 

Дар’я розповідає про плани, які б хотіла здійснити після звільнення рідного міста. 

“Чи повернулась би я туди жити? Чесно кажучи – не знаю. І це навіть не через зруйноване місто, бо його можна відбудувати. Це через деяких людей, що там залишилися, через їхній менталітет. Але я точно впевнена: якщо на той час в мене будуть такі можливості, то я залюбки відкрию у місті філіал свого магазину. Буду відновлювати економіку та намагатися повернути Сєвєродонецьк до його колишньої краси”.

    ]]>Валерія Логвінова]]>

Джерело: ТРИБУН - ]]>https://tribun.com.ua/uk/111077-evakujuvala-biznes-iz-severodonetska-dar...]]>