Ви тут:

День військ зв’язку і кібербезпеки ЗСУ: як перехоплюють діалоги окупантів та як захистити свої розмови на війні

08-08-2024
Категорія: 

]]>Факти: Щороку, 8 серпня, відзначається професійне свято тих, хто забезпечує комунікацію між усіма військовими підрозділами та захищає дані українських захисників від очей і вух ворога – День військ зв’язку та кібербезпеки Збройних сил України.]]>

Як минулоріч зазначав президент України Володимир Зеленський, завдяки злагодженості та високому рівню підготовки фахівців зв’язку на початку великої війни вдалося втримати й налагодити систему бойового управління військовими частинами та підрозділами українських військ.

Водночас їхня діяльність не є публічною, оскільки від безпеки та стійкості зв’язку військових залежить загальна робота Сил оборони.

Чим займаються війська зв’язку ЗСУ

Серед головних завдань військових-зв’язківців є забезпечення спроможності Збройних сил України здійснювати бойову діяльність, координувати дії різних підрозділів, забезпечувати їхній постійний зв’язок, а також канали зв’язку для підтримання боєготовності та можливості оперативного реагування.

Не менш важливим є забезпечення керування військами на різних рівнях, яке надається зв’язківцями.

Сьогодні ж, в умовах війни високої інтенсивності та за часів, коли технології швидко розвиваються, зв’язківцям потрібно не лише забезпечувати якісний, оперативний та сталий зв’язок між військами, а й адаптуватися до сучасних вимог у техніці та ще й протидіяти спробам ворога зіпсувати цей зв’язок.

Офіцер-зв’язківець із 68 окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша (ОЄБр) із позивним Alex у коментарі Фактам ICTV каже, що війська зв’язку є нервовою системою Збройних сил.

– Ми тут між собою називаємо окремі військові частини організмами. Так от, зв’язок між ними – це взаємодія, нервова система. Це те, що робить війська військами. Передання інформації, командування, планування. Якщо ЗСУ – це організм, то війська зв’язку – це нервова система, – пояснює він.

Окремо варто сказати і про кібербезпеку в питаннях зв’язку, а саме про протидію спробам ворога атакувати українські вебресурси, а також здійснення кібератак на портали противника. Завдяки цим діям українська сторона може дестабілізувати функціонування окремих установ чи галузей у РФ.

Іншим прикладом може бути отримання доступу до прихованих даних противника, що дасть Україні перевагу в тих чи інших галузях. І від цього українській стороні теж потрібно захищатися.

Як розповідає Фактам ICTV начальник відділення пункту управління системою зв’язку та інформаційних систем Микола Симончук, йдеться про досить очевидні речі навіть для цивільних людей.

– Великі корпорації, фірми, вони теж цим займаються, коли намагаються захистити свою інформацію. Це звичайна конкуренція. Так само і в армії, йдеться про використання захищених мереж, комплексного захисту інформаційної системи тощо, – пояснює він.

Перехоплення розмов

Одним із публічних проявів роботи зв’язківців є перехоплення розмов окупантів, яких за понад два роки великої війни вже чуло чимало українців. У них росіяни часто скаржаться на свій моральний стан, забезпечення, на великі втрати в підрозділах чи погане ставлення з боку командування.

Іноді росіяни навіть вихваляються рідним і близьким у тому, як скоювали воєнні злочини на території України.

Водночас, як пояснює офіцер-зв’язківець із 68 ОЄБр, більшість подібних розмов окупантів стають загальновідомими саме завдяки тому, що спілкування відбувається через незахищені канали, найчастіше це звичайний стільниковий зв’язок – GSM.

– Це відкритий зв’язок, GSM, він перехоплюється на раз-два, – пояснює він.

]]>День військ зв'язку та кібербезпеки ЗСУ: особливості роботи військ]]>

Фото: Командування Військ зв’язку та кібербезпеки Збройних Сил України

За словами зв’язківця з позивним Alex, деякі бригади для додаткової безпеки використовують власні базові станції для мобільного зв’язку. У самій фронтовій зоні на 7-8 км, каже Alex, GSM взагалі немає.

– Але якщо ви свій GSM розгортаєте поблизу з лінією зіткнення, то автоматично, якщо противник вмикає GSM-давач і шукає соту (стільник, або сота – площа, яку покриває один приймач мережі стільникового зв’язку, – Ред.), він її знаходить. Її вже підхоплює сам передавач… і там уже справа техніки, щоб розшифрувати ті дані росіян, – розповідає військовий.

Офіцер-зв’язківець каже, що GSM не є ані кодованим, ані шифрованим каналом.

Захист зв’язку

Зі свого боку українські війська намагаються зробити все, щоб їхні дані були додатково захищені серед командування, коли ж рядовий чи молодший офіцерський склад просто не має інформації, яка могла б мати стратегічний рівень.

Як розповідає Alex, сьогодні для зв’язку в українській армії використовують алгоритм шифрування AES-256 (Advanced Encryption Standard), який вважається одним із найнадійніших стандартів. Цей самий метод використовують, наприклад, у банківських установах.

Але, крім шифрування самого зв’язку, у безпосередній комунікації між військовими є команди прихованого управління військами. Це використовується, якщо є ризик того, що противник отримав доступ до радіостанції і канал зв’язку був скомпрометований.

У таких випадках у кожному підрозділі на етапі планування узгоджуються кодові назви тих чи інших позицій, кодові відповідності до тих чи інших дій і команд.

]]>День військ зв'язку та кібербезпеки ЗСУ: особливості роботи військ]]>

Фото: Командування Військ зв’язку та кібербезпеки Збройних Сил України

Водночас задля більшої безпеки особового складу, каже зв’язківець із 68 ОЄБр, офіцерський і сержантський склад узагалі не використовують канали відкритого зв’язку. У солдатів, продовжує він, “телефон не відбереш”, а тому для них відбувається базовий екскурс у питаннях цифрової гігієни та безпеки зв’язку.

– Це може бути увімкнення на телефоні авіарежиму, вимкнення розпізнавання вашої геолокації. Можна і без цього, але є нюанси, – пояснює він.

За його словами, ворог може використовувати засоби, завдяки яким перенаправляє GSM з українських базових станцій на російські прилади, через що можуть виникнути проблеми з безпекою через стільниковий зв’язок у солдатів.

Водночас відстеження позицій противника через стільниковий телефон уже не настільки актуальне, оскільки розвідку значно ефективніше здійснюють інші засоби розвідки, як, наприклад, безпілотники.

Необхідні навички для служби у військах зв’язку ЗСУ

Як пояснює офіцер-зв’язківець Alex, якщо мати бажання, то будь-яких навичок у роботі зі зв’язком можна навчитися. Водночас, продовжує він, бажано мати вищу технічну освіту, щоб розуміти, наприклад, як працюють ті чи інші закони фізики.

– Якщо ви радіоаматор, то буде легше навчитися. Але бажано мати вищу технічну освіту. Тобто зв’язківці – це технарі, – каже він і пояснює, що сам має математичну освіту.

Не менш корисними в цьому виді військ будуть і люди, які займалися ІТ-технологіями або радіозв’язком, але “це не тільки про радіозв’язок, тому що є дротовий зв’язок, роутери, ті ж самі сервери”.

]]>День військ зв'язку та кібербезпеки ЗСУ: особливості роботи військ]]>

Фото: Командування Військ зв’язку та кібербезпеки Збройних Сил України

Своєю чергою начальник відділення пункту управління системою зв’язку та інформаційних систем Симончук розповідає, що для служби в подібному роді військ можуть бути корисними навіть такі навички, як уміння під’єднати роутер або налаштувати щось у комп’ютері, бо в багатьох мобілізованих військовослужбовців може не бути цих знань. Усього іншого, якщо є базове розуміння роботи певних технологій, можна навчитися.

– Людина може бути радіолюбителем. Це вже показник, що можна йти в ці війська. Якщо ти, умовно, збираєш або розбираєш комп’ютери і ноутбуки, ремонтуєш їх, встановлюєш якесь ПЗ – це теж показник, що можна йти в це військо… Є ті, хто бігає з ранку і до ночі, віджимається, від грудей піднімає 120 кг, і йому зв’язок може бути нецікавим. А є інші люди, які можуть виконувати зовсім інші завдання і бути дуже корисними в ЗСУ, – пояснює він.

Як змінився зв’язок за 2,5 роки великої війни

Офіцер 68 бригади розповідає, що за час повномасштабного вторгнення РФ у зв’язку відбулися суттєві зміни, а порівнювати ситуацію станом на лютий 2022 року і зараз – некоректно.

– Це небо і земля. Якщо наводити аналогію, то на початку вторгнення був двовимірний простір, коли ж зараз – тривимірний. Площини з двомірного змінилися на об’єм, як у тривимірному. Тобто якщо ми раніше керували військами через радіозв’язок, то зараз усе видно візуально, – пояснює військовий, який у минулому мав вищу освіту за спеціальністю математика.

Відповідно, умовний дрон, який перебуває над полем бою, може коригувати всю ситуацію завдяки тому, що командування бачить картинку цих бойових дій з висоти польоту БпЛА.

– І так само коригуються всі військові засоби і робота всіх інших, – пояснює він.

Водночас зв’язківець Симончук розповідає, що сьогодні технології значно просунулися вперед і продовжують розвиватися, а тому всім військам – як у штабах, так і на передовій – потрібно постійно адаптуватися.

– Зараз такий час, що всі ґаджети, технології та моменти, які ми обговорюємо, після появи одразу з’являються в усіх. Не може бути такого, що в противника щось з’явилося, а в нас – ні. Якщо з’явилося в нас, то через місяць буде і у ворога, – пояснює він.

Тому важливий ще й час, за який адаптуються військові.

 

Джерело: Факти - ]]>https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20240808-den-vijsk-zvyazku-i-kiberbezpek...]]>





Рейтинг: 
Средняя: 5 (1 оценка)