Артем Лисогор: Понад півтора року підтримуємо кожного жителя деокупованої Луганщини, але щоразу наполягаємо на евакуації

]]>Безпекова ситуація у звільнених селах Луганщини важка. Росіяни не припиняють обстрілювати ці населені пункти ані на день, а бойові дії точаться зовсім поряд.]]>

]]>Із двох сотень людей, які там залишалися під час деокупації восени 2022 року, тепер ще мешкають більше ніж тридцять. Донедавна їх було близько півсотні, однак поступово луганчани погоджуються виїхати в інші регіони країни.]]>

]]>Очільник Луганщини Артем Лисогор розповів Укрінформу про допомогу, яка надається під час евакуації, і гуманітарну підтримку тих, хто залишається.]]>

- Доволі близько до лінії бойового зіткнення у звільнених селах Луганщини ще залишаються десятки людей. Як вони живуть в таких умовах?

- Дійсно, села щодня піддаються обстрілам з боку ворога. Руйнація населених пунктів становить від 85%, як-от Новолюбівка, до 99% – якщо казати про Макіївку. Є в нас і на 100% знищені окупантами села, але вони давно порожні.

Коли кількість і ступінь пошкодженого житла росли, а від евакуації більшість відмовлялася, за підтримки держави, міжнародних організацій та разом із Національною поліцією та волонтерами ми завозили туди будівельні матеріали, щоб відремонтувати хоча б вікна, дахи, підлоги. Не можна було залишати наших людей, українців, напризволяще. Тому доставляли необхідне і допомагали в ремонті. До зими забезпечували теплими речами і генераторами.

Налагодили доставлення замовлень для тих, хто хотів придбати товар з безпечних регіонів країни. Допомагали з оформленням і привозили посилки з найближчих поштових відділень. Приємно дивував оптимізм людей – навесні вони замовляли насіння, засаджували власні городи.

Звісно, що постійно підвозимо продукти харчування і воду. Хліб – щотижня. З моменту деокупації роздали понад 2 700 пакунків з їжею – загальною вагою більш ніж 46 тонн. Гігієнічних наборів – понад 1300 одиниць.

]]>]]>

- А з пенсіями в них як? Як отримують люди поблизу фронту належні їм виплати?

- Від березня 2023 року пенсії виплачували постійно. Для тих, у кого не було карток, іноді виплати відбувалися з перервою, обумовленою безпековим складником, але усі державні зобов’язання, попри ризик для життя, виконувалися, за що окрема подяка очільникам Пенсійного фонду України й АТ «Укрпошта».

За період деокупації пенсії отримували 48 жителів прифронтових сіл. Багато з них вже виїхали. Наразі 12 осіб одержують виплати на банківські картки, шестеро користуються послугами Укрпошти. До пунктів видавання теж допомагаємо їм дістатися.

- Окупанти перебувають доволі близько від Макіївки та Невського – сіл Красноріченської громади. Що мотивує місцеве населення не виїжджати?

- Багато з них – літні люди. Вони не готові до змін у житті. До останнього тримаються за свої помешкання та худобу, яку вирощували і не хочуть кидати. У нас доволі часто траплялося, що згоду на евакуацію вони надавали тоді, коли від житла залишався суцільний попіл, або воно зазнавало руйнацій і не підлягало відбудові. На жаль, були випадки, коли місцеві гинули під час російських обстрілів чи зазнавали поранень. Деякі люди після евакуації поверталися жити під обстрілами, а потім знов просили, щоб їх вивезли подалі від небезпеки. На сьогодні у звільнених селах проживає 35 осіб, із них 27 – у Невському.

- На яку підтримку вони можуть сподіватися? Чи не залишаться самі – без речей, документів і житла, коли виїдуть?

- Кожний евакуаційний рейс відрізняється від попереднього. Ставалося таке, коли в людей згорало усе. Кожен переселенець з цих деокупованих територій може розраховувати на підтримку Красноріченської селищної військової адміністрації. Робоча група допомагає з пошуком житла, відновленням документів, оформленням різних грошових виплат, а також дістатися населеного пункту України, де людина забажає проживати або має родичів. Аналогічну роботу проводила і Коломийчиська сільська військова адміністрація, але в них евакуація наразі завершена.

]]>]]>

- Хто допомагає в евакуації? До кого йдуть люди, коли вирішують убезпечити себе?

- У селах Красноріченської громади постійно перебуває представник військової адміністрації. Його всі добре знають десятки років. Звертаються не тільки з приводу евакуації, а й із побутовими питаннями.

- А якщо раптова хвороба або травма?

- Тоді одразу евакуюємо до медичних закладів на Донеччині. Раніше ми привозили бригади медиків. Надавали необхідну допомогу, проводили обстеження, консультували – все, що можна було зробити в польових умовах. Тоді ситуація на фронті була не такою гострою. Сьогодні – виключно госпіталізація.

Також людей із хронічними хворобами регулярно забезпечуємо ліками. Звичайні аптечки є в кожному помешканні.

Ви запитували про евакуацію. Усе вирішується залежно від подій на фронті, наявності сил і засобів, кількості людей, що забажали виїхати. Наприклад, минулої неділі чоловіка з Макіївки вивозили наші військовослужбовці, бо він залишався вдома до останнього. В евакуації задіяна наша робоча група, завжди допомагали луганські поліцейські, волонтери. У когось була самостійна можливість виїхати – і вони нею користувалися. Із Красноріченської громади ми вже евакуювали 130 осіб. Багато хто оселився на Харківщині та Донеччині. Інші – вглиб країни. Адже і там, і там значно безпечніше, ніж у Невському чи Новолюбівці.

Михайло Бублик

Джерело: Укрінформ - ]]>https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3888871-artem-lisogor-golova-lug...]]>