"Закладемо нове життя": як родина переселенців з Сєвєродонецька через мистецтво розкриває українську Луганщину

]]>Постійні обшуки, допити та фільтраційні заходи — це те, що відчули на собі Андрій та Ангеліна, перебуваючи в окупації на Луганщині пів року. Та це їх не зламало, а навпаки. Родина відвідувала мітинги проти рф. А зараз, вже у безпеці, продовжує міцно тримати культурний фронт України.]]>

]]>Про непростий період життя поруч з окупантами та жагу до подальшого розвитку культури сходу України — у подружжя дізнався Східний Варіант.]]>

"Він відкрив мені Донбас заново"

Ангеліна й Андрій — творча родина із Сєвєродонецька. Ангеліна створює автентичне відео. Андрій є діджеєм та представляє електронну сцену східної України.

Фото з архівів родини

"Особливо важливим нам здавалось — розвивати рідний край, розкривати тим самим потенціал нашої області. Всі наші друзі були та є тієї самої думки", — пояснює Ангеліна.

Фото з архівів родини

Разом подружжя брало участь у великій кількості культурних заходів.

Фото з архівів родини

Серед таких — Boiler Room, що відбувся у Слов'янську восени 2021-го року. 

Фото з архівів родини

Ознайомитися з творчістю Андрія (]]>Dar Bojenko]]>) можна на платформі ]]>SoundCloud]]>.

Ангеліна поділилась, що саме Андрій вплинув на її переосмислення важливості любові до рідного краю.

"Він показав мені Сєвєродонецьк по-новому. Та і взагалі Андрій показав мені Донбас заново", — додає вона.

Фото з архівів родини

"Тут я була щасливою"

Ангеліна розповіла, що народилась у невеликому селі, що у Сватівському районі Луганщини. Та другим домом дівчини стало рідне місто її чоловіка.

“Саме у цьому місті я знайшла справжніх друзів та кохання. Саме тут, у Сєвєродонецьку, я зрозуміла, чим хочу займатися протягом усього життя. Тут я була щасливою”, — ділиться з нами героїня.

За словами дівчини, останні пів року мирного життя в Україні вони з чоловіком з особистих обставин мешкали у її рідному селі.

Фото з архівів родини

І саме там подружжя спіткав початок повномасштабне вторгнення країни-агресора. 

“Наш куточок, як його називають самі мешканці, є таким собі "апендицитом" в області. Ніяких бойових дій в ньому не відбувалось. Окупанти просто зайшли й майже без перешкод зайняли владу”, — каже дівчина.

Непросте півріччя життя в окупації 

Ще 6 місяців родина перебувала в окупації. Ангеліна розповіла, як на 8-му місяці своєї вагітності вони з чоловіком їздили до міста на мітинги проти рф.

“Ми бачили ці обличчя убогих немічних росіян, які не розуміють що тут роблять. Вони були одягнені в казна-що. На них було смішно та водночас сумно дивитися. І на них ми мали дивитися ще дуже довго. Хоча в той момент особисто мені здавалося, що ось-ось це має закінчитися і все це якийсь сюрреалізм”, — пригадує вона.

Народжувати дівчині довелося в окупації.

"Я народжувала в тому ж самому пологовому, де мене свого часу народила мати. Чоловік писав мені листи на папері та кидав камінці у вікно моєї палати через відсутність зв'язку”, — каже Ангеліна.

Фото з архівів родини

За ці пів року життя в окупації молодій родині довелося багато чого пережити.

"Це були постійні обшуки через наявність татуювань. Були й допити "з пристрастю". Та ми нарешті змогли виїхати. Довелося їхати через територію рф. Пройшли всі можливі фільтрації", — ділиться з нами героїня.

"Надто важливо, щоб місто жило"

Новим місцем для життя родини стала Грузія. Тут молоді батьки нарешті відчули спокійне життя. Адже це велике щастя, коли твоя дитина у безпеці.

Окрім батьківства та роботи, подружжя продовжує займатися творчістю. Так, нещодавно Ангеліна створила кінохроніку Сєвєродонецька. Андрій допомагав дружині з аудіочастиною.

Кадри з відео кінохроніки Сєвєродонецька, яке створила Ангеліна

"Я не є краєзнавцем, на відміну від деяких моїх знайомих. Але я багато з ними спілкувалась, намагаючись увібрати в себе якомога більше тієї шаленої енергії та думок, які вони транслюють. Сенс один і той самий — любити й плекати Батьківщину та нести її славу в люди. Це важливо, адже після перемоги хтось має далі продовжувати цей шлях", — зазначає Ангеліна.

Кадри з відео кінохроніки Сєвєродонецька, яке створила Ангеліна

За її словами, саме тому прийшла ідея створити кінохроніку улюбленого міста. 

Відео, створене Ангеліною, можна подивитися у YouTube за ]]>цим посиланням]]>.

Стрічка охоплює цикл життя міста: від створення до знищення росіянами.

Сєвєродонецький фаховий коледж культури й мистецтв імені Сергія Прокоф'єва. Фото: t.me/severodonetsk

"Зараз надто важливо, щоб місто жило. Хоча б в наших думках”, — каже авторка кінохроніки.

Фото: t.me/severodonetsk

“Воно було сповнене життям”

Ангеліна розповіла про свої спостереження за життям Сєвєродонецька. 

“Місто розвивалося, росло, дихало на повні груди. Так, був час, коли здавалось, що воно  починає занепадати. Звичайно, були певні проблеми на різних рівнях, та прогрес був відчутний. І це надихало! Його мешканці та всі небайдужі змогли зробити так, аби місто жило і далі. В ньому хотілось залишитись. До нього поверталися люди. Воно було сповнене життям”, — уточнює вона.

Фото: jr_vladislav

На думку сєвєродончанки, обласний центр Луганщини пережив певний період свого існування і тільки-но він почав свій розквіт, як росія забрала все це та перетворила його на руїни.

Фото: t.me/severodonetsk

Фото: t.me/severodonetsk

Ангеліна впевнена, що після перемоги над рф почнеться нова історія їх улюбленого з чоловіком міста Сєвєродонецьк.

“Все було знищено: росіяни забрали в нас місто. Цього ми, звичайно, ніколи не пробачимо, і вони мають за це відповісти. Але так само, як 89 років назад люди заклали перші цеглини в новобудовах на піщаному пустирі, так і ми, повернувшись до міста, закладемо в ньому нове життя. Розпочнемо новий цикл. Я в це вірю", — ділиться з нами вона.

Джерело: Східний Варіант - ]]>https://v-variant.com.ua/article/rodyna-pereselentsiv-z-sievierodonetska/]]>