Як спорт рятує під час війни: історія родини із Сєвєродонецька

Родина із Сєвєродонецька захоплювалася мистецтвом сучасного бою на мечах, здобувала нагороди на змаганнях і брала участь у історичних реконструкціях. Проте рашисти перекреслили плани на майбутнє. Сім'я Зозуль, рятуючись від російських бомбардувань, переїхала у Чернівці. Там тренер сєвєродонецького клубу "Шарухань" разом із 14-річним сином відкрили дитячу секцію мечевого бою. А коли батько став на захист країни, юний Роман продовжив його справу. Як спорт рятує під час війни, - ]]>розповідають Подробиці]]>.

14-річний Роман має близько семидесяти медалей із сучасного мечевого бою. Його батько Ігор - тренер Сєвродонецького клубу "Шарухань", де відточували майстерність і дорослі, і діти. Але все припинилося, коли на місто на Луганщині полетіли російські бомби. Родина Зозуль тижнями ховалася у підвалі.

Світлана Зозуля, переселенка з Сєвєродонецька:

У підвалі було дуже незручно. В нас була така кімнатка маленька. Ми постелили хоча б щоб діти спали, а ми сиділи поруч на стільцях і кукували. Ми вирішили додому повернутися. І о 4 годині нас розбудив такий прильот, був, мабуть, метрів 30-50 від нас. 

Виїжджати з Луганщини сімʼя вирішила, коли стало зовсім нестерпно. 

Іван Ступак, представник клубу "Шарухань" у Чернівцях: 

Спілкувалися із першого дня з Ігорем, я його дуже просив приїхати до нас, тому що розумів ситуацію. Він до останнього намагався волонтерити, допомагати людям там на місцях. Але коли вже ворог підступив дуже близько, він прийняв рішення вивезти сім'ю. 

У Чернівцях Ігор Зозуля відновив тренування і започаткував дитячу секцію.

Іван Ступак, представник клубу "Шарухань" у Чернівцях: 

Ігор приїхав і своїм досвідом, який він мав у Сєвєродонецьку, допоміг нам налаштувати секцію, він знайшов цей зал, він організував тренування. Ми намагаємось їм прив'язати навички взаємодопомоги, витримки. Тому що це дуже нелегкий спорт, якщо говорити про професійну складову. 

Коли батько пішов до лав ЗСУ, тренувати дітей почав Роман. Хлопець каже: було непросто, проте зараз ця робота надихає. 

Роман Зозуля, тренер дитячої секції клубу "Шарухань" у Чернівцях:

І нібито тиждень тому займався , був сам як учень, а тут уже тренувати дітей. Ну і ще стрес, що батько поїхав. Минуло кілька тренувань, увійшов у смак, мені це сподобалось. Це дійсно підтримує. Я йому пишу, що я дітям давав, що сам робив. Він мені каже: молодець, горджусь тобою, сину. Я йому теж відповідаю, що теж дуже горджусь тобою, що ти там захищаєш мою країну. Я думаю, що це дійсно його якось підбадьорює морально.

Навчання для дітей військових і переселенців - безкоштовні. 9-річна Вікторія зі Слов'янська радіє, що почала займатися.

Віка, переселенка зі Слов'янська: 

Ми з сестрою вирішили прийти сюди та почали займатися. Весело. Я знайшла собі нових друзів.

Для двобоїв учасникам доводиться вбиратися у спеціальні обладунки. 

Це мінімальний захист, який потрібен для спарингу. Тобто, це шолом, щит, меч і кулак.

Навіть втримати зброю - уже виклик. Проте тренування роблять своє. Профі у сучасному мечевому бої, учасники Національної збірної - одні з кращих у світі. Клуби "Шарухань" також діють у Полтаві, Харкові, Дніпрі. А їхні учасники -з ахищають країну і волонтерять.

Джерело: Подробиці - ]]>https://podrobnosti.ua/2465345-jak-sport-rjatu-pd-chas-vjni-storja-rodin...]]>