Ветеринарна лікарка з Сєвєродонецька Яна Кунченко відкрила практику і лікує домашніх тварин на Хмельниччині

Яна Кунченко до повномасштабної війни мала приватну ветеринарну клініку в центрі Сєвєродонецька та рятувала життя домашніх улюбленців містян. Нині вона мешкає в Красилові (Хмельницька область), займається ветеринарною практикою та просвітою щодо необхідності стерилізації котів й собак. 

]]>Виданню ]]>]]>ТРИБУН]]>]]> пані Яна розповіла про розграбовану клініку в рідному місті, складний шлях евакуації за кордон, повернення в Україну та перші кроки у професії на новому місці.]]>

Яна Кунченко, ветеринарна лікарка з Сєвєродонецька

Справа всього життя

Яна Кунченко  родом з Антрациту Луганської області, але все її свідоме життя минуло у Сєвєродонецьку. 

“Я закінчила інститут у Луганську, вийшла заміж, рік ще з чоловіком пожили в Антрациті, а потім, у 2011 році, перебралися у Сєвєродонецьк, ближче до родини чоловіка. Мій чоловік за освітою також ветеринарний лікар, але він не працює за професією, а от мене усіляко підтримує. Ще в нас двійко дітей. Старший - студент, молодший - в садочку”. 

До того, як відкрити власну клініку “Crazy Pets”, де також можна було придбати корм та ліки, Яна Кунченко 15 років працювала ветеринарною лікаркою у популярній в Сєвєродонецьку клініці “Фауна”. 

“Клініка “Crazy Pets” не пропрацювала й року — ми відкрилися у квітні 2021 року, а в лютому 2022 все покинули”, — починає розповідати Яна. 

Нині хоч будинок по проспекту Гвардійському, де була клініка, і зберігся, але саме приміщення розграбовано вщент. 

“Там нічого не збереглося. Місцеві жителі повністю "вичистили" клініку через вікно. Ми орендували приміщення на першому поверсі, там був окремий вхід з проспекту, де стояли металеві двері, які не зламали. А ще там був вхід зі зворотнього боку, як в квартири. Напевно про нього ніхто не знав, бо влізли саме через вікно. Винесли майже все: залишилося 2 операційні столи, клітки стаціонарні на 9 місць. Корм, ветеринарні препарати, наповнювачі для лотків, вітамінки, ліки — все вимели”. 

Так виглядав магазин при ветеринарній клініці

Важкий шлях до безпеки

Все довелося залишити, бо виїжджати родина навіть не збиралася спочатку. 

“Десь 27-28 лютого ми з чоловіком і молодшим сином переїхали у Борівське до батьків, старший був в Харкові, він там до університету вступив.  А 4 березня мені подзвонили подружки і буквально кричали виїжджати терміново. Вони самі їхали евакуаційним потягом. Але по Борівському так сильно гатили, що ми не мали змоги їхати, не могли вилізти з погребу. Тільки завели двигун машини, а почали бити по колишньому аеропорту, що був поруч. Я зрозуміла, що нам ще доведеться перечікувати. Проплакала тоді всю ніч”. 

Яна Кунченко під час чергової операції

Яна вважає великою помилокою те, що вони поїхали з Сєвєродонецька до Борівського та пригадує, що вже 5 березня змогла додзвонитися волонтерам протестантської церкви у Сєвєродонецьку. Там їй розповіли про можливість виїхати автобусом. Але до нього ще треба було дістатися. 

“І ми поїхали. На першому ж блокпості запитали у військових, чи зможемо ми доїхати до Сєвєродонецька. Нам сказали, що проїзд є, тільки зупинятися, коли техніка буде їхати. Страшна була дорога. Пригадую, як виїхали на кільцеву розв’язку, а там танк. Доїхали до церкви і почався знову обстріл. Ми з дитиною впали на землю, всі мокрі. Слава Богу, ми дочекалися маршрутку і поїхали в напрямку Краматорська. Чоловік залишився тоді в Сєвєродонецьку”,  — пригадує жінка. 

Вона говорить, що тоді чоловік сподівався, що за кілька місяців все минеться.

“Була надія, що все буде так, як в 2014 році. Ми зі старшою дитиною теж виїздили в Харків, але потім повернулися додому. А тут — у батьків в 2020 році згорів будинок під час масштабних пожеж. Рік, як будинок купили. Рік, як відкрили клініку, плюс квартира. Не хотілося все залишати”. 

Яна розповідає, що не хотіла вірити в те, що з нею відбувається. Та, оглядаючись назад, говорить, що не знає, як все витримала. 

Яна Кунченко з родиною під час відпочинку кілка років тому

"Розумію, що це було помилкою, але тоді діяли так. Коли волонтери привезли нас у Краматорськ, ми там переночували й зайняли чергу на потяг. В цей же день розбили залізничне полотно у Лисичанську.  Нас забрали дизелем до Дніпра.  Було дуууже багато людей! В Дніпрі нас пересадили вже на швидкісний потяг і довезли до Львова. Там ми дочекалися маму та племінницю, що їхали з Харкова, і відправилися у Польщу”. 

Старший син Яни виїхав з Харкова на початку березня, чоловік виїхав наприкінці того ж місяця. Сама Яна з молодшим сином провела у Польщі три місяці. 

Нове життя у незнайомому місті

“У мого старшого сина був знайомий з Хмельницької області, він допоміг винайняти будинок на перший час. А коли вся родина зібралася разом, ми переїхали в Красилів”, — пригадує Яна. 

Вона говорить, що просто не змогла довше залишатися на чужині. 

“Я побула в Польщі і вирішила, що я там не можу бути. Походила, поприбирала. Я в'яжу іграшки ручної роботи і на свята пощастило, деколи на ярмарки їздила і так люди замовляли, але все одно, це не те. Я була 15 років практикуючим ветеринарним лікарем. Мій основний напрямок - хірургія. В Польщі поновитися у цій галузі було дуже проблематично — час на підтвердження дипломів тощо. А я для себе одразу вирішила, що я там ненадовго”, — говорить Яна. 

Хірургія - спеціалізація Яни Кунченко

Також її сильно здивувало ставлення людей до тварин у Європі. 

“Ми проживали в невеликому містечку. Там був один ветеринарний кабінет. Побувавши там, я зрозуміла, що люди в Європі не так піклуються про своїх тварин, чи як правильно сказати, не багато витрачають на тварин, як у нас в Україні прийнято”, — зазначає ветеринарна лікарка. 

Яна Кунченко повернулася з Польщі до України 5 червня 2022 року, винайняла будинок у Красилові, знайшла роботу та їздить до Хмельницького. 

“Ходила в Красилові в державну ветеринарну службу, але мені сказали, що роботи немає. Я прийшла додому, поплакала. Зібралася з силами, відкрила оголошення по роботі в ветклініках. Потім дізналася, що тут багато людей іздить з Красилова до Хмельницького. Вирішила, якщо всі їздять, то, можливо, і в мене вийде. Старший син ще з нами був. Думаю, молодшого відправлю в садочок. В разі чого старший підстрахує. З'їздила туди на співбесіду, влаштувалася, все добре. Молодший адаптувався, а старший повернувся в Харків на навчання”. 

В квітні 2023 року пані Яна взялася за стерилізацію тварин. 

“Ветеринарна спілка запропонувала мені грант по безкоштовній стерилізації тварин для населення. Це було поштовхом до того, щоб місцеві мешканці зі мною хоч трохи познайомились. Почали довіряти. Чотири місяці я проводила безкоштовно стерилізацію, паралельно працюючи в Хмельницькому”. 

Яна Кунченко за роботою

Лікарка говорить, що зараз працює в Хмельницькому, а у свої вихідні приймає місцевих в Красилові. 

“Я зіштовхнулася з тим, що у нас в Сєвєродонецьку був повний порядок з ветеринарною медициною. Лікарі у нас працювали добре. Люди були обізнані, що тварин потрібно стерилізувати. Тут, у Красилові, у мене з цим проблема. Ніхто до людей не доносить, що потрібна стерилізація. Всі на гормональних таблетках, уколах”, — продовжує жінка. 

В приватному будинку лікарка облаштувала собі кабінет: “В нас тут велика світла веранда є, де я облаштувала собі стіл прийому і операційну".

Звернутися до землячки по консультацію можна за посиланням: ]]>https://www.instagram.com/crazy.pets.sever/]]>

Матеріал опубліковано зі скороченням, оригінал за посиланням: ТРИБУН - ]]>https://tribun.com.ua/uk/105069-veterinarna-likarka-z-severodonetska-vid...]]>