Сєвєродонецький фаховий коледж культури і мистецтв імені Сергія Прокоф'єва: Меценатство - це шляхетність у плоті
Як далеко простягаються промені
крихітної свічки, так само сяє
і добра справа у світі негоди.
Шекспір Вільям
24.02.2022 року вранці весь світ дізнався про повномасштабне вторгнення Росії в Україну. І з цього дня життя кожного українця змінилося на «до» і «після»… До війни ми були щасливими, заможними людьми, які гідно робили свою справу, жили у своїх упорядкованих квартирах, мали все, чого бажали, а «після» -стали вимушеними переселенцями- без даху над головою, без їжі, без одягу, буквально без всього, тому що евакуювалися хто в чому стояв…
Новина про напад Росії на Україну не залишила байдужим нікого і в багатьох європейських країнах, майже одразу розпочався активний волонтерський рух, бо надзвичайно важливими стали потреби людей у безпеці, воді, їжі, теплому одязі. І певний час це було головним для кожного з нас. Але, на жаль, війна не скінчилась швидко, як усі того бажали, вона триває вже більш ніж півроку…За цей час увесь світ зрозумів, що українці- це дуже сильна нація, яка вже неодноразово доводила усьому світу свою гідність та волю до перемоги і незалежності. Тому у цей складний час стало зрозуміло, що нам потрібно зібрати усі свої сили у кулак та жити далі, працювати на благо своєї країни, своїх рідних та близьких людей, продовжувати займатися улюбленою справою, продовжувати навчання студентів.
До 24 лютого 2022 року у кожного з нас була затишна домівка та улюблена робота, на яку ми з радістю поспішали зранку і, з не меншим задоволенням, поспішали ввечері додому. Ми кожного дня навчали наших студентів високому мистецтву гри на музичних інструментах, слухали музику, взаємодіяли з іншими музикантами, і це все наповнювало наше життя яскравими фарбами. Ми успішно створювали свій музичний всесвіт! І в нас були усі можливості для цього- коледж був добре забезпечений сучасною технікою та музичними інструментами. Але…трапилося страшне лихо…Ми усі – студенти та викладачі-стали вимушеними переселенцями, які залишилися без своїх домівок, без даху над головою, без інструментів, без коледжу… Це все залишилося в минулому часі і зараз знаходиться під окупацією.
Трохи оговтавшися від шоку подій навкруги викладачі коледжу, які зараз знаходяться у різних куточках України, розпочали роботу із студентами дистанційно. Але на нас чекала нова складність - відсутність у багатьох викладачів технічних засобів для дистанційного навчання (ноутбуків, планшетів, телефонів) та музичних інструментів у студентів.
Знаючи про небайдужих людей та активний волонтерський рух у Європі, колектив коледжу звернувся по допомогу до випускників коледжу, які є по всьому світу.Серед тих, хто відгукнулися, була Ксенія Бахрітдінова-Кравчук- солістка Національної опери України, яка під час гастрольної поїздки у Швецію, сумісно із керівником оперного театру Opera pa Skaret Стеном Ніклассеном змогли допомогти нашому колективу через благодійний збір коштів під час концертів в Opera pa Skaret Ксенії Бахрітдінової-Кравчук. Концерти пройшли з великим успіхом! Благодійний внесок від мешканців міста Люснарсберг був зроблений! Через деякий час відбувся прямий ефір між адміністрацією коледжу, Ксенією та Стеном Ніклассеном, під час якого були обговорені нагальні потреби викладачів у технічних засобах для дистанційного навчання. На сьогодні викладачі коледжу вже отримали такі необхідні сучасні ноутбуки та планшети, з якими дистанційна робота стане доступнішою, а для студентів - навчання буде більш цікавим та корисним.
Колектив коледжу дякує пані Ксенії та пану Стену за внесок у розвиток нашого закладу освіти та підтримку. Ваші добрі справи - це як маяки, для тих,хто потребує допомоги, і показовий приклад для інших благодійників. Надаючи допомогу в цей нелегкий для всіх час, Ви даруєте не просто матеріальні цінності, а даруєте надію, що разом ми подолаємо будь-які негаразди.
Завідуюча ЦК «Теорія музики» Юлія Вірютіна
Методист Наталія Пасічник
Джерело: http://www.sevmuz.lg.ua/node/795