Ровесник Сєвєродонецька: від влади міста повага і пошана когорті почесних

Днями Почесний громадяни Сєвєродонецька Віктор Олексійович Безсмертний відзначив своє 85-річчя. З цієї нагоди з привітаннями та побажаннями, а також з подарунками завітав в.о. міського голови Вячеслав Ткачук.

Вячеслав Петрович поздоровив шановану особистість нашого міста з 85-річчям, зазначивши, що дуже символічно, що саме цього року 85 років також виповнюється Сєвєродонецьку – місту, яке Віктор Олексійович Безсмертний будував з багатьма першобудівниками.

Зустріч вийшла дуже зворушливою: Вячеслав Петрович завжди бажаний гість у домівці цієї вельмишановної людини, адже їх тривалий час пов’язують дружні, а колись пов’язували і професійні стосунки: вони дружили, спілкувалися та працювали разом. Віктор Олексійович був наставником і радником молодого фахівця-будівельника Вячеслава Ткачука.

Під час розмови Почесний громадянин Сєвєродонецька ділився спогадами про першобудівників, про те, як розбудовувався Сєвєродонецьк, висловлював стурбованість відсутністю міської газети. Окремо Віктор Олексійович зазначив, що уважно слідкує за міським життям і задоволений тими позитивними змінами, що відбуваються останнім часом у Сєвєродонецьку завдяки новій команді, яку наразі очолює Вячеслав Ткачук.

***

Віктор Олексійович Безсмертний народився 11 травня 1934 року в селі Олексіївка Нікопольського району Дніпропетровської області в сім'ї селян. У 1952 році він закінчив середню українську школу в м. Нікополі. Далі навчався в Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті на факультеті промислового і цивільного будівництва. Після його закінчення Віктор Олексійович був направлений на роботу в селище Лисхімбуд (нині місто Сєвєродонецьк), до тресту «Лисхімпромбуд».

Їдучи з розподілу з рідних місць, В.О. Безсмертний ще не знав, що Сєвєродонецьк стане йому другою батьківщиною. Він думав відпрацювати покладених три роки і повернутися додому, де будівельникам роботи вистачало, так як країна відбудовуючись після Великої Вітчизняної війни. Та не так сталося як гадалося. У селищі зустріли його з любов'ю в серці, з посмішкою на вустах і з розпростертими руками. Особливо теплою була зустріч молодих фахівців з керуючим трестом «Лисхімпромбуд» Петром Пилиповичем Новіковим, який не лише по-батьківськи розпитував про все, але і вирішив питання працевлаштування Віктора Олексійовича і його дружини, інженера-хіміка, а також забезпечив молоду сім'ю житлом, кімнатою в гуртожитку інженерно-технічних працівників, а в березні 1959 року виділив трикімнатну квартиру. Одним словом, взяли, як рідного. Це все і визначило подальшу долю початківця будівельника, зв'язавши його міцними узами з нашим містом.

Свою трудову діяльність Віктор Олексійович почав в 1957 році майстром будівельної дільниці №1 тресту «Лисхімпромбуд», перші роки відновлюючи і приводячи до ладу селище після війни, передаючи свій досвід молодим будівельникам.

З 1957 року Віктор Олексійович працював майстром, виконробом, начальником виробничо-технічного відділу, заступником начальника домобудівного комбінату по будівництву, а з 1967-го по 2002 рік - головним інженером тресту «СЄВЄРОДОНЕЦЬКПРОМБУД».

Першим об'єктом, який побудував В.О. Безсмертний, був Палац культури хіміків.

Хорошу школу пройшов В.О. Безсмертний, працюючи і в домобудівельному комбінаті.

З 1967 року В.О. Безсмертний працює головним інженером тресту «СЄВЄРОДОНЕЦЬКПРОМБУД».

Під його технічним керівництвом побудовано низку найважливіших народногосподарських потужностей і споруд у тому числі; 8 середніх шкіл, хлібозавод, 12 дитячих комбінатів, пологовий будинок, дитяча і стоматологічна поліклініки, інфекційний корпус міської багатопрофільної лікарні, понад півмільйона квадратних метрів житла, 4 науково-дослідних інститути, заводи крупноблочного і великопанельного домобудівництва, приладобудівний, опорів, склопластиків, об'єкти тролейбусної мережі і сотні кілометрів інженерних мереж і доріг. А ще - низка підприємств харчової та переробної промисловості, об'єкти житла, соціально-культурного призначення, охорони природи та сільськогосподарського призначення в містах, районах і селах Луганської області.

За заслуги в будівництві і праці В.О. Безсмертний нагороджений медалями «За доблесну працю» та «Ветеран праці». Він активно брав участь у виборі планувальних рішень Харківським інститутом «Укрміськбудпроект» та інститутом «Діпромісто» при забудові Сєвєродонецька, благоустрій його площ і зон відпочинку.

В.О. Безсмертний один з організаторів впровадження виробництва безцементних стінових блоків на основі вапняних в'яжучих засобів, що дозволило знизити вартість квадратного метра житла і до вести економію цементу до 16-ти тисяч тонн в рік.

Активно співпрацюючи з проектними та науковими організаціями щодо застосування в будівництві прогресивних індустріальних конструкцій, з його ініціативи вперше на Україні, при будівництві цеху випалювання вапна Березовського крейдяного кар'єру застосовані залізобетонні плити типу «П», розміром 3x8 м, що дало значний ефект. Внаслідок цього вищевказані конструкції були застосовані на будівництвах Луганській та інших областей.

Працюючи більше 30 років головним інженером тресту, В.О. Безсмертний був активним поборником впровадження передового досвіду, поліпшення якості будівельно-монтажних робіт, організатором конкурсних змагань професійної майстерності. Свою любов до будівельної справи він у спадок передав синові, який також закінчив Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут, і в 1980 році прибув до Сєвєродонецька на домобудівний комбінат, де продовжив справу батька - будівництво міст Сєвєродонецька та Лисичанська.

У 1996 році, відзначаючи значний особистий внесок у становлення і розвиток міста Сєвєродонецька, а також за заслуги в підвищенні ефективності будівельного виробництва на основі впровадження прогресивних конструкцій і ресурсозберігаючих технологій, головному інженеру ВАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКПРОМБУД» Віктору Олексійовичу Безсмертному було присвоєно звання Почесного громадянина міста Сєвєродонецька.

(За матеріалами газети «Сєвєродонецькі вісті»)