Робота на літо: особливості праці неповнолітніх

Сучасні діти надто швидко дорослішають, і водночас прагнуть незалежності та самостійності. Літо — чудова нагода для неповнолітніх знайти роботу й заробити власні гроші. Але не всі неповнолітні працівники, влаштовуючись на роботу, знають про права та пільги, які гарантує їм держава. На жаль, і багато роботодавців не дотримується нормативних вимог.

Відповідно до ст. 188 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпПУ) неповнолітні приймаються на роботу у віці 16 років (включно), а за згодою одного із батьків (осіб які їх заміняють) і у 15-річному віці. Також допускається прийняття на роботу й чотирнадцятирічних, але це стосується, насамперед, учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи у вільний від навчання час за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

З неповнолітніми обов’язково має бути укладений письмовий трудовий договір (п.5 ст. 24 КЗпПУ). Під час працевлаштування громадянин віком до 16 років (окрім інших необхідних документів) має надати свій паспорт, свідоцтво про народження та паспорт одного з батьків чи опікуна, який буде давати згоду на роботу.

Відповідно до ст. 191 КЗпПУ та ч.2 ст. 11 Закона України про “Охорону праці” особи, молодші за 18 років приймаються на роботу тільки після попереднього медичного огляду, і в подальшому до досягнення ними 21-річного віку, щорічно повинні проходити обов’язковий медичний огляд (за рахунок підприємства).

Існують певні обмеження на працевлаштування неповнолітніх, наприклад, заборонено:

- застосування праці на важких роботах i на роботах зі шкiдливими або небезпечними умовами працi, а також на пiдземних роботах (ст. 190 КЗпПУ);

- встановлення випробувального терміну (ч. 3, ст. 26 КЗпПУ);

- залучення до пiдiймання i перемiщення речей, маса яких перевищує встановленi для них граничнi норми;

- робота у нічний, понаднормовий час та у вихідні дні (ст.192 КЗпПУ);

- укладення письмових договорів про повну матеріальну відповідальність (ст. 135-1 КЗпПУ);

- тимчасове переведення на іншу роботу без згоди неповнолітнього (ст.33 КЗпПУ).

Неповнолітні мають наступні пільги та трудові гарантії:

1. Скорочена тривалість робочого часу:

- для працiвникiв вiком вiд 16 до 18 рокiв - 36 годин на тиждень;

- для осiб вiком вiд 15 до 16 рокiв (учнiв вiком вiд 14 до 15 рокiв, якi працюють в перiод канiкул) - 24 години на тиждень.

Тривалiсть робочого часу учнiв, якi працюють протягом навчального року у вiльний вiд навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалостi робочого часу (для осіб віком до 16 років - 12 годин на тиждень; для осіб віком від 16 до 18 років - 18 годин на тиждень (ст. 51 КЗпПУ).

2. Заробiтна плата працiвникам молодше 18 рокiв при скороченiй тривалостi щоденної роботи виплачується в такому ж розмiрi, як працiвникам вiдповiдних категорiй при повнiй тривалостi щоденної роботи.

Оплата працi учнiв загальноосвiтнiх шкiл, професiйно-технiчних i середнiх спецiальних навчальних закладiв, якi працюють у вiльний вiд навчання час, провадиться пропорцiйно вiдпрацьованому часу або залежно вiд виробiтку. Пiдприємства можуть встановлювати учням доплати до заробiтної плати (ст. 194 КЗпПУ).

3. Щорiчнi вiдпустки.

Тривалість щорічної основної відпустки неповнолітніх складає 31 день (ч. 2 ст. 75 КЗпПУ). Щорiчнi вiдпустки працiвникам вiком до вiсiмнадцяти рокiв повної тривалостi у перший рiк роботи надаються за їх заявою до настання шестимiсячного термiну безперервної роботи на даному пiдприємствi, в установi, органiзацiї у зручний для них час.

Щорічна відпустка за вимогою неповнолітнього має бути перенесена роботодавцем на інший період, якщо вона збігається із відпусткою у зв’язку із навчанням (п.4 ч.2 ст 80 КЗпПУ). Заміна неповнолітнім всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.

Звiльнення працiвникiв молодше вiсiмнадцяти рокiв з iнiцiативи роботодавця допускається за згодою районної (мiської) служби у справах дітей. При цьому звiльнення в результаті змін в організації виробництва і праці, ліквідації підприємства, невідповідності працівника займаній посаді, поновлення на роботі колишнього працівника та ін. (п1, п2 п6 ст. 40 КЗпПУ) провадиться лише у виняткових випадках i не допускається без подальшого працевлаштування.

У випадку, коли робота загрожує здоров'ю неповнолiтнього або порушує його законнi iнтереси, батьки чи опікуни підлітка, а також державнi органи та службовi особи, на яких покладено нагляд i контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розiрвання трудового договору з неповнолiтнiм.

Отже, особам, які не досягли 18 років, бажано заздалегідь подбати про свою правову захищеність, що стане основою забезпечення позитивного трудового досвіду.

Управління економічного розвитку