Робота Центру реабілітації для дітей та осіб з інвалідністю: не було і дня, щоб Микита не пригадував всіх своїх педагогів

Центр реабілітації для дітей та осіб з інвалідністю ділиться історіями сімей Сєвєродонецької міської ТГ, які виховують дітей з інвалідністю та користуються послугами центру... після 24 лютого 2022 року.

Вікторія, мама Микити, розповідає про зміни у житті, про пошук адаптаційних осередків дитинства та довгоочікувану зустріч сина з педагогами сєверодонецького реабілітаційного центру.

Вікторія, розкажіть трохи про своє життя до початку війни. Чим Ви займалися? Про родину та про дитину?  Які були плани?

Зі своєю сім'єю мешкали у м. Сєвєродонецьк. Тато працював,я, як мама, повністю займалася дитиною. Жили звичайним життям, вирішували побутові питання, займалися розвитком синочка, ходили на заняття, шукали реабілітацію в інших містах України… Як і будь яка молода родинадумали про майбутнє .. будували плани…

Де Ви зараз?

Одразу, 24.02.2022 року були вимушені покинути свій дім. Перші два тижнi були у м. Дніпро. Далi вирушили до м. Тернопіль. Були там 3 місяці.На початку літа переїхали у м. Ірпінь Київськоi областi. Поки плануємо бути в Ірпіні.

Як особисто Ви адаптувалися  на новому місці?  Як проходила адаптація дитини?

Першій місяць було дуже важко від нерозуміння, що робити далі. Микита дуже тяжко переніс всi змiни у життi, бо всі його улюбленізвичні речі, іграшки залишилися вдома,і він не розумів куди його постійно везуть. І дуже часто проговорював, що їде до бабусі,але так за 7 місяців ми туди і не доїхали..

Що було найскладнішим для Вас та для дитини? Чому?

Кожен наш день постійно проходив у роздумі: як нам бути, як правильно вчинити, щоб потім не жалкувати та як вберегти дитину? Микита почав трохи адаптуватися. Через місяць, коли ми вже були у Тернополі, ми стали більш спокійнішими, бо трохи адаптувалися до реалій життя. Микита це відчував, і там йому було чим відволіктися. Минамагалися зайняти вiльний час дитини, постiйно шукали осередки, куди б повести дитину, щоб у дитини було дитинство,а не тільки новини, які ми постійно дивилися та обговорювали з чоловіком..

Чи легше стало зараз?

Зараз легше, звісно. Напевно морально всі прийняли ситуацію і виходять з неї як можуть. Алебагато є проблем, з котрими нам доводиться боротися:посезонні речi, яких ми лишилися і потрібно якось всім це купити відразу,це побутові речі, бо не в кожній квартирі це є. Найбільш важко без наших матеріалів та посібників для занять з Микитою, які ми так довго збирали. Це не просто іграшки,а матеріали для розвитку пам'ятi, уваги, уяви, мовлення, мислення. Те, що допомагало нашому сину розвиватися.

Чи знали Ви про реабілітаційний центр до війни?

Ми досить добре знаємо наш Сєвєродонецький центр реабілітації, відвідуємо його з 3-х років. Знаємо фахівців, в різний час отримували різні послуги.

Як Ви дізналися про поновлення роботи Сєвєродонецького центру реабілітації? Чому вирішили звернутися, адже дистанційна робота має свої особливості.

Спочатку побачила оголошення в Вайбер-групі центру, де є всі ми, батьки дітей з інвалідністю та особливостями розвитку , які відвідують центр. Також, пізніше,мені майже одночасно написали та зателефонували педагоги центру – Логопед, Олена Георгіївна та психолог Юлія Леонідівна, з ними Микита займався в центрі до війни. Вони ізапропонували заняття онлайн з логопедом та психологом.

Так, сумніви були, бо займатися онлайн у нас практики не було, да і я не уявляла як це взагалі можливо). Але вирішили спробувати, бо треба вчитися чомусь новому та дорослішати нашiй дитини.

Заспокоювало , що педагоги знали мене і Микиту, знали його можливості та потенціал, а ми з Микитою знали Олену Георгіївну та Юлію Леонідівну. Іх методи роботи ..Я сподівалася, що це допоможе нам. До того ж, почути та побачити знайомі обличчя , розуміти що про нас пам'ятають було дуже несподівано.Адже війна , хаос.. перед кожним в першу чергу стоїть задача зберегти своє життя та життя родини, близьких.

Які емоції були під час першої зустрічі? Що найбільше запам'яталося під час першої онлайн-зустрічі?

Емоції - це взагалі така тема ... Я пам'ятаю 24.02. На 9.00ранку ми повинні були йти на заняття до Анастасії на музику,а потім до логопеда-Олени Георгіївни, але ми поспіхом посадили дитину у машину і поїхали. Але Микита чекав саме на заняття, і цілу дорогу він повторював тільки про те, що він хоче на музику і до логопеда. Я йому пояснювала,що обов'язково, але згодом. Тривога, напруженість передавалася сину. Він якось все відчував, і мої слова його не заспокоювали. Час йшов, але не було і дня, щоб він не пригадував всіх своїх педагогів! Згадував всіх та називав ім'я кожного, дивився відео і фото наших занять. Тому моє рішення "так" булоще i тому, що я знала який він буде щасливий, що побачить рідні йому обличчя. Все так і відбулося – дитина раділа. Я дивлячись , на нього також.

З ким саме зараз займається Микита?

Зараз ми займаємося з логопедом і психологом . Знаю ,що є інші послуги- психолог для батьків, музичні заняття.. Лікар педіатр центру телефонує дізнатися про здоров'я та труднощі, консультує за запитом.

Як часто Ви зустрічаєтеся зі спеціалістами центру реабілітації?

Зараз це два рази на тиждень.Нам так поки що зручно. Наші фахівці завжди зважають на можливості та побажання батьків. Тож, тут підхід індивідуальний .

Як проходять заняття?

У нас з кожним фахівцем погоджено графік занять. Заняття починається як і раніше при офлайн зустрічах з питань як пройшов час, що ми робили, чи виконали домашнє завдання , що вийшло , що було складно. Потім основна частина. Наші педагоги знайомі з тими іграшками , які у нас зараз є і завжди попередньо просить щось приготувати, аби заняття було цікавим, наприклад стаканчик, воду, фарби, фольгу, маленькі іграшки..разом ми робимо фокуси, квести, виконуємо різні цікаві завдання , для дитини це головне – навчання , через гру , адже так набагато цікавіше.Часто бачу, як Микита дивується спостерігаючи за педагогом , а потім з захопленням повторює. Я йому , звісно допомагаю, мама на таких заняття посередник та руки спеціаліста. Я поруч і я направляю дитину. Заняття проходять частіше на позитиві . Але буває різне. Настрій грає не останню роль.

Опишіть враження від дистанційних занять зі спеціалістами Центру.

Позитивним є вже сам факт занять. Це допомагає бути організованими. З нами займаються наші фахівці, я вже казала раніше – це для мене плюс , вони добре нас знають, знають наші можливості, враховують це в роботі. Заняття цікаві. Підхідсуто індивідуальний. Завжди запитують , що для нас актуально, чого хотілося би ..З негативних - це увага. її не вистачає. Дитину важко забрати до купи, щоб він був уважним і виконував всі завдання

Ви бачите результати? Які очікування?

Результатом поки є те, що він чекає і питає коли ми знову вийдемо на зв'язок. Микита вже звик, що його улюблені педагоги в екрані. Заняття онлайн для нас є добрим досвідом вчитись новому формату та пристосовуватися до нових реалії нашого життя.

Поки що нам всього вистачає. Побажання є. Терпіння педагогам,творчого натхнення. Воно є дуже необхiдним, аджетреба кожного разу зацікавити дитину,а їх багато, та вони такі різні! Ми, батьки, розуміємо, що це не просто.Але їм все вдається на вiдмiнно.

Чому? Бо хочеться дати дитині максимум можливостей. Хочеться бути на зв'язку з нашими педагогами. Хочеться навчити Микитку новому досвіду спілкування та онлайн «роботи», адже попереду навчання в школі, також може мати дистанційний формат.

Для мене особисто такі зустрічі також мають позитивний вплив. Зараз спілкування та зустріч з Сєвєродончанами це, як зустріти дуже близького друга - від цього тепліше.

***За 4 тижні роботи Сєвєродонецького центру комплексної реабілітації для дітей та осіб з інвалідністю фахівці провели понад 500 занять та індивідуальних консультацій. Наразі 50 родин Сєвєродонецької ТГ, які виховують дітей з інвалідністю охоплено послугами центру.

Більшість із них , як і раніше отримують комплекс заходів - заняття з декількома спеціалістами.

Батьки дітей також можуть отримати консультацію лікаря- педіатра центру, особисту психологічну допомогу.

В арсеналі послуг психолога є і щотижнева зустріч для батьків у групі підтримки, на яку ми запрошуємо всіх бажаючих. Тут щовівторка о 18.00тільки актуальні теми. Звісно, більшість з них пов'язані з війною, та тим, як пережити цей новий і болісний досвід, зберегти себе, допомогти дітям.

За посиланням: ]]>https://forms.gle/w9F1JFwwBPJTWPPCA ]]>Ви можете заповнити Google-форму та залишити заявку на отримання послуг центру. Основні напрямки роботи спеціалістів:

• -консультації лікаря -педіатра,
• -консультації таіндивідуальні заняття з логопедом,
• - індивідуальні та групові консультації психолога для батьків дітей з інвалідністю, окремо індивідуальні заняття з дитячим психологом,
• - підготовка до школи,
• -творчі заняття,
• - музичні заняття/ логоритміка,
• - для родин ,які виховують дітей з порушенням розвитку від 0 до 4 років послуга раннього втручання.

Вже маємо перші позитивні відгуки від батьків.

Контактний телефон з питань роботи Сєвєродонецького Центру комплексної реабілітації для дітей та осіб з інвалідністю: +380666211825 директор Центру Ольга Степова