Громадська активістка з Сєвєродонецька Поліна Чала, у якої нещодавно захищаючи Бахмут загинув рідний брат, попри біль та втрату продовжує допомагати людям

]]>Трибун]]>: У жовтні 2021 року ГО "Сєвєродонецька молодіжна рада" (зараз вже ГО “Платформа розвитку “СМР”) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) реалізовувала  проєкт "Академія можливостей 2.0".  До реалізації  проєкту була залучена міцна команда, серед них була і Поліна Чала.

«Ще будучи студенткою СНУ ім. Володимира Даля я почала працювати адміністраторкою на громадському майданчику ‘’ХочуБуду’’,  також мене взяли в проєкт асистенткою івент-менеджерки. Загалом проєкт "Академія можливостей 2.0" був спрямований на жителів Луганської області – це безкоштовні курси неформальної освіти. Його мета – щоб кожен зміг здобути нову професію, підвищити свій культурний рівень. Ми орієнтувались на різні цільові аудиторії – дорослих та дітей –  у нас були як майстер-класи для малечі, так і курси комп’ютерної грамотності, до яких долучалися переважно люди старшого віку. 

Через російське вторгнення наша команда тимчасово призупинила свою діяльність. Влітку було прийнято рішення продовжити роботу та участь в проєкті, але в іншому форматі, який спрямований саме на переселенців зі всієї України. В його рамках  у Кропивницькому з‘явився хаб «Gogle 87», в якому частина нашої команди  проводила різні офлайн зустрічі», – розповідає Поліна.

У лютому 2023 проєкт було завершено. У ньому взяли участь близько чотирьох тисяч людей.

«Люди дуже активно долучалися до курсів. Навіть вийшло так, що на одне місце претендувало десятеро претендентів, тому ми обирали найбільш вмотивованих. Навіть коли не було світла, учасники знаходили можливості зайти на відео-конференцію, а наша команда її проводила.

Звичайно, що є й історії успіху. Деякі учасники проходили курси SMM, і зараз вони працюють в цій сфері. У нас була дівчина, яка ходила в клуб англійської мови і, значно підвищивши свій рівень мови, почала співпрацювати з міжнародною компанією. Також була людина, яка закінчила курс відеомонтажу, і також почала працювати в цьому напрямку», – каже Поліна Чала.

Зараз дівчина –  координаторка проєкту ‘’Голос жінок і лідерство – Україна’’ в Луганській області.

«Метою  є підвищити спроможність жіночних феміністичних організацій, покращити ситуацію з дотримання прав людини та просування гендерної рівності. Я брала участь у різних заходах аби поглинути більше інформації з даної теми. Ця діяльність для мене нова, але мені дуже подобається. Є неймовірно велике бажання працювати з молодими лідерками –  хочеться, щоб кожен голос був почутий.

В рамках проєкту мені випала можливість долучитись до III Феміністичного форуму, який проходив у Львові. Це була масштабна подія, де ми разом розробляли дорожню мапу жіночого/феміністичного руху України. У цій мапі окреслено, якою ми зараз бачимо роль даного руху та які цінності та принципи нас об’єднують.

Тому дуже важливо, щоб наші жінки та дівчата знали, куди і до кого вони можуть звернутися у своєму регіоні, аби їх підтримали і почули», – говорить Поліна.

Ще на початку березня 2022 Поліна разом з іншими студентами університету евакуювалась із Сєвєродонецька в Кам’янець-Подільський.

«Після того, як усіх заселили в гуртожиток, мені запропонували записувати людей на евакуацію. Це було дуже складно, тому що нам безперервно телефонували з п’ятої ранку до одинадцятої вечора. Ми постійно записували усіх охочих, не було навіть часу нормально поїсти. Ти знаходишся у повному шоці, бо люди починають в істериці розповідати тобі, що у них хтось помер або поранений і таке подібне. Нам вдалось евакуювати близько п’яти тисяч осіб.

У кінці травня я поїхала у Варшаву на колівінг. Це коли ви живете разом, як в гуртожитку, але залучені до спільної мети: прокачати свої лідерські якості і відповідальність. Займались волонтерством на вокзалі, де був розташований пункт для біженців. Тоді було дуже багато охочих допомогти, тому навіть були черги на волонтерство. Ми видавали для людей їжу. Деякі мами, які влаштувались працювати на підприємства, могли залишити своїх дітей у волонтерському пункті, їх  доглядала команда волонтерів», – розповідає дівчина.

Війна торкнулася кожного українця, не є виключенням і Поліна. У лютому 2023 року помер її рідний брат Василь Чалий, який боронив нашу країну у найгарячішій точці східного фронту – біля Бахмуту.

«Йому було лише 23 роки. Він був дуже світлою та доброю людиною. Мав конкретні цілі на це життя. Приїжджаючи у відпустку, брат завжди намагався провести час з користю, реалізовував всі свої мрії у цей короткий проміжок часу.

Враховуючи обставини, іноді буває морально важко, бо ти маєш сам себе мотивувати, підтримувати. Але попри це я хочу бути корисною для інших. Якщо я розумію, що моя справа дійсно допомагає людині, то я буду робити її надалі», –  ділиться Поліна.

За матеріалом: Трибун - ]]>https://tribun.com.ua/uk/100890-dlja-mene-golovne-dopomagati-ljudjam-gro...]]>