Артистка із Сєвєродонецька Надія Скоморох: про творче життя, викладання музики та втечу від війни

Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну кожна людина намагається бути корисною для допомоги країні і відбудови держави. Надія Скоморох – артистка Академічного симфонічного оркестру Луганської обласної філармонії. Під час війни вона у складі музичного колективу дає концерти, деякі з них – благодійні, для допомоги ЗСУ, - ]]>повідомляє Трибун]]>.

«Одного разу до школи, в якій я навчалась, завітала вчителька віолончелі. Вона запрошувала дітей на навчання. Мені стало цікаво, і ми з мамою вирішили дізнатись більше інформації. Коли я вперше почула звучання інструменту, то зрозуміла, що це любов на все життя. Так почалася моя творча кар'єра музикантки», - розповідає жінка.

Надія згадує свій перший концерт наприкінці другого класу навчання у музичній школі, де у неї був сольний виступ.

«Велика програма, слухачі, аплодисменти та квіти. А потім маленькі гастролі до Рубіжанської музичної школи. Все це було дуже цікаво для маленького музиканта, яким я себе вважала. Та дуже вдячна моїй вчительці, яка прищепила мені таку любов до віолончелі», - додає музикантка.

Професійному навчанню музиці жінка займалася у Сєвєродонецькому музичному училищі імені Сергія Прокоф'єва, яке закінчила з відзнакою, та після вступила до Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського. А під час війни на сході України у 2014 році Надія зі своєю родиною були змушені рятуватися та переїхали із Луганська до Сєвєродонецька.

«Сєвєродонецьк для мене - це  завжди теплі почуття. Адже це містечко, де жили мої батьки, та пізніше сюди я повернулася викладати у музичне училище. Місто прийняло мене і родину після початку війни на сході у 2014 році. Для оркестру початок війни теж став вирішальним. Багато з музикантів, рятуючи життя, роз'їхалися Україною та навіть за кордон. В Луганську залишилися ті, яким нікуди було їхати, або, як я їх називаю - «ідейні», які чекали руський мир. Так після нетривалої окупації, мене знову зустрів рідний Сєвєродонецьк, в якому я стала переселенцем. Було дуже боляче розуміти, що все творче життя зруйновано. В той складний час мене радо прийняли на роботу в музичне училище. І невдовзі невеликий колектив взявся відновлювати окрестр. Ми подолали шлях в декілька місяців, перш ніж наказом керівника адміністрації оркестр Луганської філармонії офіційно був релокований до Сєвєродонецька. У травні 2015 року колектив дав перші концерти у місті, на чолі з австрійським диригентом - Куртом Шмідом», - розповідає Надія.

Музикантка неодноразово грала як соліст, а з оркестром вони давали багато цікавих концертів за кордоном. Гастролі колективу були в Австрії, Італії, Іспанії, Португалії, Китаї, Словаччині, Польщі, Угорщині. А наразі вони знаходяться у Львові та нещодавно мали змогу виступити у Швеції.

«Окрім виконавського напрямку, я багато років викладаю у Сєвєродонецькому коледжі культури і мистецтв імені Сергія Прокоф'єва та навчаю студентів. Мої учні - це мій стимул вдосконалюватися самій, передавати професійний досвід, радіти їх досягненням. Діти є лауреатами багатьох всеукраїнських та міжнародних конкурсів. І навіть після їх випуску ми підтримуємо дуже міцні теплі стосунки. Зараз один з моїх учнів є учасником квартету у Відні, а ще одна  студентка гастролює за кордоном, з колективом симфо-рок оркестром. Всі залишаються у професії, продовжують навчання у консерваторіях та активно розвиваються», - додає жінка.

Надія згадує 23 лютого 2022, каже, що день був дуже спокійний. Ввечері, на репетиції оркестру, вони закінчили записувати музику для Луганського драматичного театру, з яким співпрацювали після відновлення театру у Сєвєродонецьку, та планували творче майбутнє.

«Після двох тижнів від початку війни в Сєвєродонецьку, я з родиною евакуювалася до Львова. Друзі є всюди, особливо серед музикантів. Вони допомогли з усім: житлом, умовами для існування, навіть віолончель мені знайшли на перший час, бо свої  інструменти довелося залишити. Сюди ж переїхала частина людей з оркестру. На чолі з директором, який швидко почав відновлювати нашу роботу. Вже у квітні ми давали перші концерти у будинку камерної та органної музики. Поки не зібрався весь наш творчий колектив - виступали малими складами, квартетами, тріо. Потім керівництву вдалося вивезти частину наших інструментів до Львова. Там була і моя віолончель. Це довгоочікувана зустріч зі сльозами на очах»,- згадує жінка.

Зараз колектив грає багато української музики, старовинної, давно забутої, вони були першими, хто грав і записав деякі архівні українські твори.

«Оркестр активно дає концерти та збирає численну публіку. Часто граємо благодійні концерти на допомогу ЗСУ. Кожен тримає свій фронт. Ми, музиканти, тримаємо культурний. Зараз я активно викладаю у своєму рідному коледжі онлайн. Мої студенти знаходяться у Польщі та Німеччині, я - у Львові, і освітній процес продовжується. Раніше це було щось на кшталт фантастики, а зараз це реалії. У вільний час я пишу вірші. З 2014 року почала писати українською мовою,хоча все життя була російськомовною. Є і вірш про війну, коли біль був нестерпний і висловитися я могла тільки поетично. Кажуть, що в мене добре виходить. Але це моє хоббі»,- додає жінка.

Надія говорить, що дуже чекає перемогу України, хоче відбудовувати країну та бути корисною своїй державі. Жінка поділилася з журналістами ТРИБУНу рядками віршу, який вона написала під час війни:

«Чергова ніч...сто п'ятдесята...

З часів, коли прийшла війна.

Ще не було такого ката,

Який ненависть так плека!

Була квітуча Україна,

Що мала синьо-жовтий стяг.

Тепер жахи одні й руїни...

За що ненавидіти так!?

 

Чим наші діти завинили!?

За що вбиваєте життя?

Навіщо у дворах могили?

Як вас іще трима земля?

Ми так ніколи ще не бились.

Нам є за що тримати стрій!

Калина трохи похилилась –

Так не дамо зівяти їй!

 

Я вірю в вільную країну!

В її народ, її людей.

І посміхнуться полонини,

Бо здохне у кремлі кащей!

Все буде знову Україна!

Прийдуть з війни захисники.

Бо так чекала мати сина!

Бо вільні ми у всі віки!

 

Надія Скоморох. 23.07.2022

Джерело: Трибун - ]]>https://tribun.com.ua/uk/100572-artistka-iz-severodonetska-nadija-skomor...]]>