9-го листопада - День української писемності та мови

     Мій друже, брате,

     Звертаюсь сьогодні до тебе

     Мовою землі твоєї,

     Мовою матері твоєї,

     Народу твого  мовою! 

Зі святом вас, шанувальники рідного слова!  Сьогодні - День української писемності та мови. 

Ми не завжди собі уявляємо те, яке багатство є у кожного з нас,  його ми не завжди помічаємо,  не завжди цінуємо. Але без нього ми не можемо жити. Це все написано про рідну мову. Без мови немає народу.

Указом Президента  України  1997  року  було встановлено День української писемності та мови, який відзначається 9 листопада. Це свято  спрямоване  на  підтримку  рідної  мови,  привернення уваги світового українства до проблем української мови,  її вивчення  та розвитку,  пропаганди і популяризації, та водночас демонстрацію її краси й багатства, літературної довершеності. Це свято гуртує усіх нас  на  шляху  відродження  духовності,  зміцнення  державності, формування громадянського світогляду.  Адже кожен  народ  відбувся лише тоді, коли усвідомив себе у рідному слові.

Святкування Дня української писемності та мови 9 листопада не випадкове, адже саме цього дня православна церква вшановує пам'ять Преподобного Нестора-Літописця.

Вперше  українську  народну  мову  було  піднесено до рівня літературної наприкінці XVIII століття з виходом у 1798 році першого  видання  "Енеїди"  Івана Котляревського,  який вважається зачинателем нової української літературної мови.

Т.Г.Шевченко   своїм   величезним  талантом  розкрив невичерпні багатства  народної  мови,  осягнув  її,  і  як  ніхто, розкрив чудову, чарівну музику українського слова.

Мова -  одна з головних ознак нації,  вона забезпечує єдність функціонування  і  розвитку  етносу  у  просторовому  і   часовому вимірах.  "Мова  -  втілення думки.  Що багатша думка,  то багатша мова.  Любімо її,  вивчаймо її,  розвиваймо її!  Борімося за красу мови, за правильність мови, за багатство мови..." (М. Рильський).

Мова єднає людину з її предками, з її культурою. Вона має  могутній  дар  животворчої  й  невичерпної  скарбниці,  з  якої ми черпаємо уявлення про світ,  свою родину й  увесь  свій  край.  До скарбниці  рідного  слова  кожне  покоління привносить коштовності глибоких сердечних порухів, історичні події, вірування та погляди. Українська  мова змістом,  багатством,  глибиною й різноманітністю  переживань,  відбитих у ній,  красою й мелодійністю посідає одне з перших   місць  серед  мов  народів  світу.  Саме  вона  підтримує свідомість національної  єдності  українського  народу,  любов  до
України й пошану до себе.

Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій  землі  -  на  нашій  славній  Україні.  Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть  наші  батьки,  тут  корінець   роду українського,  що  сягає сивої давнини.  І негоже,  просто соромно, бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків. У нас  є  свої  держава, воля,  своя мова - чиста,  гарна, багата і мелодійна.  Бо не  змовкла  в  устах  патріотів  рідного  слова, звучала  в  народній  пісні,  бо  люди берегли її як перлину,  щоб колись заговорити нею на повний голос.