РЕЄСТРАЦІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ: ЯК ЮСТИЦІЯ ЗАХИЩАЄ ГРОМАДЯН ВІД НЕЗАКОННИХ РІШЕНЬ

У сучасній правовій державі нормативно-правові акти мають бути не просто інструментами регулювання суспільних відносин, а зразками юридичної чіткості, передбачуваності та легітимності. В Україні важливим етапом у забезпеченні таких стандартів є державна реєстрація нормативно-правових актів, яку здійснюють міжрегіональні управління Міністерства юстиції.

Чим зумовлена необхідність державної реєстрації нормативно-правових актів?

Перед тим як нормативно-правовий акт набуде чинності, юристи Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перевіряють його на відповідність Конституції, законам України та іншим нормативним актам вищої юридичної сили. Така перевірка допомагає уникнути правового хаосу, зловживань з боку чиновників та порушень прав громадян.

Також, державна реєстрація нормативно-правових актів є запорукою правової визначеності та один із ключових елементів на шляху формування справедливої, прозорої та демократичної правової системи в Україні.

Як проходить державна реєстрації нормативно-правових актів?

Обов’язковій державній реєстрації підлягають ті нормативно-правові акти, які містять положення, що прямо або опосередковано впливають на обсяг прав, обов’язків, гарантій чи законних інтересів фізичних і юридичних осіб. До них також належать документи, які змінюють існуючі або впроваджують нові механізми правового регулювання, стосуються питань організаційної структури виконання обов’язків або мають міжвідомчий вплив, встановлюючи обов’язкові правила для інших органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та юридичних осіб поза сферою підпорядкування розробника акта.

На державну реєстрацію не подаються акти:

• персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);
• дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми;
• оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення);
• якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів;
• спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм;
• рекомендаційного, роз’яснювального та інформаційного характеру, а також нормативно-технічні документи.

Разом з нормативно-правовим актом до фахівців Східної юстиції подаються:

• пояснювальна записка та порівняльна таблиця;
• документи про зовнішнє погодження нормативно-правового акта із суб’єктами нормотворення та/або з іншими заінтересованими органами;
• рішення Державної регуляторної служби України про погодження проекту регуляторного акта (за необхідності);
• довідка щодо відповідності зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу;
• висновок Міністерства цифрової трансформації України про проведення цифрової експертизи (у випадку, якщо проект нормативно-правового акта стосується питань інформатизації, електронного урядування тощо);
• висновок про проведення гендерно-правової експертизи;
• повідомлення про позицію уповноваженого представника від всеукраїнських профспілок, їх об’єднань;
• повідомлення про позицію Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю, всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю та їх спілок (якщо на державну реєстрацію подається нормативно-правовий акт з питань, що стосуються осіб з інвалідністю).

Нормативно-правовий акт повинен бути надісланий на державну реєстрацію у триденний строк з дня його прийняття та реєструється фахівцями невідкладно, впродовж доби.

Відмова у державній реєстрації нормативно-правового акту

 Різнохарактерні помилки, допущенні в нормативно-правовому акті, є приводом для відмови у проведенні державної реєстрації. Тому, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції відмовляє у державній реєстрації, якщо документ:

• порушує чи обмежує встановлені законом права, свободи і законні інтереси громадян та юридичних осіб або покладає на них не передбачені законодавством обов’язки (наприклад, суб’єкт нормотворення покладає на адресатів акта відповідальність, яка не передбачена чинним законодавством України);
• виходить за межі компетенції органу, що його видав (наприклад, суб’єкт нормотворення видає нормативно-правовий акт, що регулює суспільні відносини, які входять до компетенції органу місцевого самоврядування);
• містить норми, що призводять або можуть призвести до вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень (наприклад, у нормативно-правовому акті зазначено не вичерпний перелік підстав для надання чи відмови у наданні певних послуг чи благ);
• не відповідає вимогам законодавства про мови;
• видано за наявності будь-якої з обставин, визначених у частині першій статті 25 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” (наприклад, порушено порядок погодження/оприлюднення проєкту регуляторного акта або таке погодження відсутнє або у погодженні було відмовлено);
• не узгоджено із суб’єктами нормотворення та/або з іншими заінтересованими органами відповідно до законодавства, не узгоджено з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини або з Урядовим уповноваженим з прав осіб з інвалідністю (наприклад, нормативно-правовий акт стосується прав осіб з інвалідністю, однак його проєкт не погоджений з Урядовим уповноваженим з прав осіб з інвалідністю);
• не узгоджується з дорученням, даним органу, що видав акт (наприклад, суб’єкт нормотворення отримує доручення від профільного міністерства розробити нормативно-правовий акт у певній сфері суспільних відносин, натомість такий суб’єкт звужує або, навпаки, розширює своїм актом таку сферу регулювання).

У разі отримання відмови суб’єкт нормотворення повинен врахувати всі висловлені органом державної реєстрації зауваження та протягом 5 робочих днів, з дати їх отримання, подати нормативно-правовий акт або ж копію документа про його скасування. Це й буде підставою для скасування рішення про державну реєстрацію зареєстрованого нормативно-правового акта.

Проте, коли суб’єкт нормотворення не врахував зауваження або в такому акті врегульовано інші питання, що не стосуються зазначених зауважень, Східне міжрегіональне управління відмовляє в державній реєстрації та одночасно скасовує рішення про державну реєстрацію даного нормативно-правового акта.

Також рішення про державну реєстрацію застосовується до нормативно-правових актів, які пройшли державну реєстрацію в органах юстиції з підстав, визначених Порядком скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру; зареєстрованих нормативно-правових актів, що визнані судом протиправними (незаконними чи такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили) та нечинними повністю або в окремій його частині.

Варто зазначити, що за неподання або несвоєчасне подання суб’єктами нормотворення на державну реєстрацію нормативно-правових актів передбачена адміністративна відповідальність. Так, керівнику органу доведеться сплати штраф від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

]]>https://www.sumyjust.gov.ua/novini/reyestratsiya-normatyvno-pravovykh-aktiv-yak-yustytsiya-zakhyshchaye-hromadyan-vid-nezakonnykh-rishen/]]>