На сотому році життя перестало битися серце Почесного громадянина міста Сєвєродонецька Андрія Новохатнього

Почесний ветеран України та Почесний громадянин міста Сєвєродонецька, ветеран війни і праці, кандидат технічних наук, лауреат Державної премії України, колишній керівник НВО «Імпульс» Андрій Олександрович Новохатній пішов з життя 6 лютого на сотому році життя.

Андрій Новохатній народився в 1925 році в селі Василівка Дніпропетровської області. Брав участь у Другій світовій війні, за що був нагороджений медалями «За бойові заслуги», «За Перемогу над Німеччиною», «За взяття Берліна». Автор книги «События военных лет в памяти школьника – рядового солдата». Закінчив Львівський політехнічний інститут за спеціальністю «контрольно-вимірювальні прилади і автоматизація нафтової промисловості».

У 1958 році Новохатній перейшов до Лисичанської філії Інституту автоматики Держплану УРСР, а вже наступного році став його директором. Завдяки енергійним зусиллям і високому організаторському таланту Новохатнього філія швидко розвивалась і успішно виконувала доручені завдання. У 1964 році філія перетворилась на Науково-дослідний інститут керувальних обчислювальних машин (НДIКОМ), а з 1972 року стала найбільшим в країні науково-виробничим центром НВО «Імпульс», що об’єднала цілу низку великих наукових організацій і виробничих підприємств. У 1974 році Новохатній на основі виконаних робіт підготував та успішно захистив кандидатську дисертацію.

Будучи генеральним директором об’єднання, він керував не тільки господарсько-виробничою сферою, але й кількома науково-дослідними розробками: створенням трирівневої системи технічних засобів для оперативного управління складними виробництвами СОУ-1, обчислювального комплексу М-6000, автоматизованої системи управління, резервування і продажу квитків на авіалініях «Аерофлоту» «Сирена» (1968-1973), автоматизованої системи управління суддівством «Олімпіада-80» (1976-1980), системи наземних і льотних випробувань космічних об’єктів «ТЕМП» (1973-1979) та ін. Він брав участь у впровадженні розробок «Імпульсу» в центрі підготовки космонавтів і в центрі управління космічними польотами (1979-1985).

Скромна філія, призначенням якої була комп’ютерна автоматизація Лисичанського хімкомбінату, виросла в потужне Виробниче об’єднання «Імпульс».

Слід додати, що в ці роки були споруджені нові будівлі інституту і дослідного заводу; створені і введені в експлуатацію нові виробничі площі Сєвєродонецького приладобудівного заводу, поліклініка; відкрито навчально-обчислювальний центр; побудовані десятки нових житлових будинків, гуртожитків, дитячих садків, профілакторій, бази відпочинку.

Понад 20 років А.О. Новохатній очолював обласне правління Науково-технічного товариства приладобудівної промисловості імені С.І. Вавілова і був його почесним членом.

У 1987 році Андрій Олександрович Новохатній залишив пост генерального директора НВО «Імпульс», але продовжував активну діяльність у Сіверськодонецьку та на ветеранських теренах.

8 травня 2021 року Президент України Володимир Зеленський під час робочої поїздки до Луганської області зустрівся у Сіверськодонецьку з учасником бойових дій у часи Другої світової війни, колишнім керівником НВО «Імпульс» Андрієм Олександровичем Новохатнім.

Глава держави завітав до будинку ветерана, де поспілкувався з ним і його родиною.

Андрій Олександрович поділився з Президентом спогадами з часів Другої світової війни та розповів про свій життєвий шлях. Володимир Зеленський відзначив гарну пам'ять і бадьорість 95-річного ветерана та побажав йому міцного здоров'я.

Передивитись відео тут: ]]>https://www.facebook.com/watch/?v=280833810405916]]>

Після повномасштабного вторгнення рф в Україну перемістився до Трускавця. Він не міг бути бездіяльним, навіть лишившись рідної домівки. Андрій Новохатній писав мемуари про місто, в якому пропрацював і прожив все життя.

серпень 2024 року

Сєвєродонецька міська військова адміністрація весь час тримала зв’язок з Андрієм Олександровичем та забезпечувала підтримку в рамках програми «Турбота».

Ми глибоко сумуємо з приводу смерті цієї поважної людини, яка залишила свій слід не лише в історії Сіверськодонецька, а й у житті багатьох його жителів.

Співчуваємо та висловлюємо слова підтримки всім рідним і близьким Андрія Олександровича.

Використано матеріали та світлини з джерел:

Власний архів

]]>https://uacomputing.com/persons/novohatny/]]>

]]>https://impulse.ua/index.php/en/history-of-the-enterprise]]>