"Пригощаємо сєвєродонецьким хлібом, круасанами та італійським м’яким морозивом": ВПО з Луганщини відкрили та розвивають власну справу в Бучі

Загарбницька війна рф проти України триває вже 10 років та зруйнувала мирне життя та плани тисяч українців. Люди зі східних областей країни переїхали в більш безпечні регіони, де намагаються налаштувати нове життя на новому місці. Стійко долають виклики війни й українські підприємці. Вони перевозять свої підприємства та обладнання, запускають нові бізнеси та продовжують створювати робочі місця.

Одними з таких незламних підприємців є родина Андрухових із Сєвєродонецька. У 1996 році вони відкрили в рідному місті першу пекарню. На той час вона була і першою у всій області. Та з початком війни, окупацією рідного міста родина залишила свою домівку і бізнес та евакуювалася до Бучі. Тут вони намагаються продовжити родинну справу і відкрили кондитерську-пекарню “Дім Буланжері”.  ]]>Як сєвєродончани відроджують свій бізнес Східному Варіанту розповів один зі співвласників пекарні “Дім Буланжері” Антон Андрухов.]]>

Починали з французьких багетів

Родинний бізнес родини Андрухових бере початок з 1996 року. Тоді сімейне подружжя з двома своїми синами відкрили першу в місті пекарню. Починали з випікання французьких багетів, які на той час були новинкою, адже ніхто їх ще не пік і не куштував. Потім до свого асортименту додали традиційний хліб-кирпичик та хліб різноманітних форм. 

До 2005 року підприємство Андрухових розширилося до великих потужностей. Асортимент сягав 50 позицій, випікали близько 80 тонн продукції за рік, а в команді працювали 40 людей. Їхню випічку продавали не лише в Сєвєродонецьку, а й розвозили в різні населені пункти Луганської області. 

У 2014 році до Сєвєродонецька вперше прийшла війна. Місто пережило окупацію і визволення від російських бойовиків. Під час цих буремних подій Андрухови активно і безплатно допомагали українським військовим хлібом. Як тільки ситуація в місті стабілізувалася, пекарський бізнес став на “звичні рейки”.

Та повномасштабна війна змінила все. Спершу засновники пекарні залишалися в місті та безплатно роздавали хліб місцевим жителям, та коли ситуація загострилася — вирішили евакуюватися.

“У перші дні війни ми з братом вивезли наші родини, батьки ж ще деякий час залишалися в місті. З початком бойових дій у Сєвєродонецьку закрився хлібзавод, але наша пекарня продовжувала пекти хліб для людей. Наскільки це було можливо, свіжоспечений хліб розвозили по школах і до будинків, роздавали його безкоштовно. Та коли по місту почала бити артилерія і розпочалися масовані бомбардування, батьки теж вирішили виїхати, а пекарню закрили”, — розповідає Антон Андрухов.

Обладнання з пекарні забрати не вдалося, адже брали з собою лише найнеобхідніше.

“Коли виїжджали ми з братом, то збори були дуже швидкі, буквально одна-дві години. Приїхала машина, закинули пару речей і поїхали. А коли виїжджали батьки вони теж не змогли нічого забрати з собою, бо їхали під обстрілами”, — згадує Антон Андрухов.

Зараз Сєвєродонецьк знаходиться під окупацією. Після бойових дій, які тривали в місті, підприємство Андрухових вціліло. Та його стан можна охарактеризувати лише одним словом — розруха.

“Саме підприємство вціліло, але росіяни повністю його розграбували, все винесли. Навіть папери перерили, всю документацію. І прикро ще, що тепер це не просто пустота, а вони там навіть і в туалет ходять. Шкода, звичайно, що так сталося, але є в цьому якийсь символізм. Поки не прийшов “русский мир”, там була пекарня, яка у важкий час допомагала людям і військовим, а після приходу росіян — розруха”, — зазначає Антон Андрухов.

Запускали новий бізнес, щоб не впасти в депресію

Виїхавши з рідного Сєвєродонецька, родина Андрухових перебралася до деокупованої Бучі.

“Обрали Бучу ми тому, що це неподалік від Києва, а також чули позитивні враження про місто від знайомих. Вони розповідали, що Буча — красиве, комфортне та компактне місто. Проживши тут деякий час, ми зрозуміли, що воно нагадує наш рідний Сєвєродонецьк. Ще однією причиною переїхати в Бучу було і те, що тут дешевша оренда, ніж у Києві”, — розповідає Антон Андрухов.

Ідея відновити бізнес до родини прийшла не одразу. За їхніми словами, перші два місяці після переїзду вони не могли нічого робити, а думали лише про виживання. Та згодом прийшло розуміння, що треба налагоджувати життя на новому місці.

“Перший час після переїзду ми не могли ні про що думати. Був такий собі стан заціпеніння. Перші два місяці взагалі нічого не могли робити, бо думали як нам взагалі вижити. А потім прийшло розуміння, що треба якось брати життя у свої руки, рухатися вперед і відновлювати свою справу. Чесно, спочатку нам це було необхідно, щоб просто не провалитися в депресію”, — каже Антон Андрухов.

Зібрати кошти на відкриття бізнесу вирішили за допомогою грантів. Чотири місяці підприємці присвятили написанню грантових заявок, і за деякий час це дало свої плоди. 

Кошти на започаткування і розвиток нової справи родина Андрухових отримала завдяки грантовим програмам EU4Business та Міжнародної організації з міграції. Їх вони витратили на закупівлю необхідного обладнання, і потроху почали запускати пекарню в роботу.

“Готуємо за сєвєродонецькими рецептами та освоюємо новинки”

Кондитерська-пекарня “Дім Буланжері” відкрила свої двері для відвідувачів у непростий час — у жовтні 2022 року. Якраз у цей період почалися масові відключення електроенергії. Та власники пекарні не склали руки, а написали нову грантову заявку — тепер вже на придбання генератора. Отримавши гроші на техніку та встановивши альтернативний засіб живлення, пекарня перетворилася ще й на пункт обігріву.

“Коли в районі довго не було світла, місцеві мешканці могли прийти до нас, попити гарячого чаю чи кави, купити свіжий хліб чи випічку, а також зарядити свої гаджети. Часто до нас приходили й матусі з дітьми, і ми їх тут зігрівали (посміхається). Адже в нас працювала піч, тому в пекарні завжди було тепло”, — згадує Антон Андрухов.

Зараз у пекарні “Дім Буланжері” продають різні смаколики. Перш за все, заклад спеціалізується на круасанах і слойках, а також пропонує фірмову крафтову лінійку хліба: фітнес-хліб з трьома злаками, норвезький хліб, французький багет, італійську чіабату, бразильський хліб. Також тут продають кондитерську продукцію, частину якої готують власноруч: торти та тістечка.

Більшість рецептів, за якими печуть продукцію, родом із колишньої сєвєродонецької пекарні. Та разом з цим власники бізнесу освоюють і нові техніки.

“Майже всі рецепти, близько 70% — це наші напрацювання з пекарні в Сєвєродонецьку, але вони адаптовані під новий формат. Адже на Луганщині в нас було велике виробництво великими партіями, а тут компактна пекарня. В день ми випікаємо небагато виробів, щоб на полицях завжди була свіжа гаряча випічка, і вона не залежувалася, — каже Антон.

Він розповів і про новинки, які впроваджують на виробництві.

“Одна з них — це освоєння технології дефростації. Це коли береться заморожений полуфабрикат, відстоюється при кімнатній температурі, потім доходить у розстійній шафі (професійне обладнання для підготовки дріжджового тіста до випічки — прим. автора) і випікається у звичайній печі. Цей процес ніяким чином не впливає на якість продукції, але він дає можливість випікати невеликими партіями по 5-10 одиниць, що актуально для невеликих пекарень, як наша. На мою думку, поєднання наших старих напрацювань і нових технологій — це ключ до успішної і стабільної роботи”, — зазначає Антон Андрухов.

У планах власників пекарні — створити свою унікальну концепцію закладу, яка б відрізняла його від інших та мала свій фірмовий стиль. Новий формат вже активно тестують. 

Також підприємці не виключають можливості масштабувати свій бізнес на Київ.

“Окрім звичних всім круасанів і хліба в нашій кондитерській-пекарні ми продаємо незвичні смаколики — італійське м’яке морозиво і гонконгські вафлі. Коли в пекарні стоїть аромат хрусткої вафлі з морозивом, кави, хліба — це те, що приваблює велику аудиторію і робить нас унікальним закладом. Наша мета — готувати смачно для всіх: дітей, які люблять морозиво і солодку випічку, та дорослих, які хочуть купити додому смачний крафтовий хліб чи посмакувати кавою”, — ділиться Антон Андрухов.

У Бучі такий формат вже полюбився місцевим жителям. Бучанці активно підтримують родину підприємців-переселенців та радять їхній заклад своїм знайомим і сусідам.

“У районі, де ми працюємо і живемо, дуже тепла і дружелюбна атмосфера. І все це — заслуга місцевих мешканців. Тут всі знають одне одного, підтримують і передають інформацію про смачні локації, таке собі “сарафанне радіо” (сміється). Тобто, якщо людина прийшла до нас, купила смачний хліб чи круасан, то вона однозначно поділиться своїм позитивним відгуком з сусідами. З одного боку, дуже приємно, що люди розповідають про твій бізнес, а з іншого — це велика відповідальність і хороший стимул тримати марку. Адже в разі якогось провалу по якості всі теж про це швидко дізнаються. На щастя, бучанці задоволені нашою випічкою і дуже її полюбляють. Загалом тут дуже культурні, ввічливі і доброзичливі люди. Ми їм дуже вдячні, що так тепло нас прийняли”, — каже Антон Андрухов.

Фото: Антон Андрухов.

За матеріалом: Східний Варіант - ]]>https://v-variant.com.ua/article/pereselentsi-z-luhanshchyny-pekarnia/?f...]]>