Лікує душі людей. У Дніпрі лікарка з Сєвєродонецька допомагає переселенцям подолати стрес і тривогу

Алла Садовнікова працює лікаркою-психіатром у Сєвєродонецькій поліклініці. Через початок повномасштабного вторгнення РФ в Україну виїхала у Дніпро. Починати все з початку, на новому місці, вона була змушена вже вдруге. 2014-го жінка, разом із сім’єю, терміново залишила окупований Луганськ.

Від березня минулого року сєвєродончанка "лікує душі" людей, які через війну мають посттравматичні стресові розлади. Чи можливо подолати психічні проблеми? ]]>Редакція ]]>]]>Сватове]]>]]>.City поспілкувалася з лікаркою-переселенкою]]>.

Шлях до психіатрії

Алла Садовнікова виросла у Вільнюсі. Батько був військовим і служив там, куди відправляла радянська влада. Тож, згодом, зі столиці Литви родина переїхала до України. У Луганську дівчина навчалася у медичному інституті за спеціальністю “лікувальна справа”.

За вибір професії дякує матері. Алла пригадує: ”Хотіла бути патологоанатомом, працювати у судмедекспертизі. Проте, під час кваліфікації обрала психіатрію - мати наполягла”.

Вже понад 16 років Алла працює лікаркою-психіатром і дуже задоволена роботою, бо вона приносить їй задоволення.

Життя "обнулилося" двічі

“Перший раз “обнулятися” важко, другий раз - легше”, - посміхається лікарка.

До 2014 року Алла щасливо жила у Луганську. Працювала у лікарні, мала чоловіка й двох котів.

“Я реально знайшла себе у професії, що приносила задоволення”, - ділиться почуттями медикиня.

Алла Садовнікова з чоловіком / Фото: З власного архіву А. Садовнікової

У 2013 році родина придбала будинок у Луганську. Та вже наступного року, через захоплення міста росіянами, довелося все кинути і виїжджати у Сєвєродонецьк - до родичів.

“З нуля” починати нелегко. Влаштувалася до місцевої поліклініки, потім чотири роки працювала у військовій медицині. Далі протягом двох років щодня їздила за 60 км від Сєвєродонецька: у Новоайдарському психоневрологічному інтернаті на її допомогу чекали 286 пацієнтів.

Згодом Алла почала працювати лікаркою-психіатром у Сєвєродонецькій міській лікарні. До початку повномасштабного вторгнення, сім'я кілька років встигла пожити у новій батьківській оселі.

У березні 2022 року родина “переселилася” у підвал. Спочатку спали на дошках, потім - на надувному матраці. Обстріли, сильні морози та артрит суставів - переконали сім’ю, що треба виїжджати з небезпечного міста.

Маршрут "Сєвєродонецьк - Дніпро"

Цей день Алла запам’ятала дуже добре. 13 березня 2022 року у Сєвєродонецьку було -27 градусів та шалений обстріл.

Жінка згадує: “Через вибухову хвилю заднє скло нашої “копійки” вдулося всередину машини. Його почали поливати гарячою водою, аби поставити на місце. У цей час в автівку потрапив осколок від снаряду”.

Коли від’їхали від міста на безпечну відстань, роздивилися: уламок застряг у двох сантиметрах від бензобаку і був довжиною понад 7 см.

До міста Дніпро їхали довго, понад 9 годин. Прихисток знайшли у знайомих на дачі, де треба було все робити власноруч. Довелося підлаштовуватися до незвичних побутових умов.

“Тепер вмію розтоплювати піч, рубати дрова”, - додає жінка.

Згодом до Дніпра було релоковано й Сєвєродонецьку поліклініку. Тож Алла повернулася на роботу, родина винайняла доступну квартиру.

Пацієнтів стало значно більше

Лікарка зізнається: через війну пацієнтів у неї стало значно більше, стало більше діагнозів. Раніше не було таких посттравматичних стресових розладів. Нині набагато більше йде людей до психотерапевта та психолога.

“Я намагаюся допомогти, як можу. Коли людина звертається зі скаргами, вона плаче - не може висловити те, що її турбує, вона не може зосередитися на чомусь одному. Такого пацієнта доводиться заспокоювати, давати іграшку-антистрес: людина її жмакає і потроху розслабляється. Тоді вже можна говорити про те, що її турбує і яка саме проблема виходить на перший план”, - розповідає Алла Садовнікова.

Іноді приходять ті, кому навіть непотрібна допомога психіатра, їм треба психологічна допомога. У цьому випадку я скеровую людину до лікаря-психолога чи психотерапевта.

Алла Садовнікова / Фото: З власного архіву А. Садовнікової

Алла уточнює, що психологічна допомога від психіатричної дуже відрізняється.

“Я лікую, а психолог допомагає психологічно. Коли звертаються: “Я погано сплю чи маю тривожні думки”, то людина не завжди відрізняє тривогу від страху. Тривога це коли людина не знає чого вона боїться, це відчуття внутрішнього неспокою. А страх це інша емоція, коли людина усвідомлює: чого саме вона боїться”, - зазначає лікарка-психіатр.

Нерідко людей “накриває” панічна атака - це складний напад, який спеціалісти називають симпато-адреналовим кризом. Він характеризується соматичними симптомами. Це незрозуміла самій людині тривога, страх смерті. Від цього відбувається підвищення артеріального тиску і пульсації серця, німіють кінцівки, відчувається нестача повітря. Панічна атака виникає спонтанно, вона може тривати від 10 до 30 хвилин, а може - й більше, по кілька разів на день. Звісно, в такому випадку психологія не дуже допоможе, треба лікуватися медикаментозно.

Психіатрія - це лікування душі

“Ми не накачуємо людей пігулками, не одягаємо на пацієнта білу гамівну сорочку і не відправляємо до психушки. Ми не робимо з людини овоча. Психіатрія - це лікування душі. Ми лікуємо симптоматику і захворювання. До кожного пацієнта індивідуальний підхід: якщо у нього тривожність рекомендуємо протитривожні препарати, коли це депресія - антидепресанти”, - зазначає Алла.

Медикиня каже, коли стрес і тривога заважають людині жити - саме час звернутися до фахівця. І почати треба з першої ланки - сімейного лікаря. Він має порадити: до якого спеціаліста звернутися: психолога, психотерапевта чи психіатра. Щоб знайти корінь проблеми треба не боятися звернутися до фахівця.

Алла Садовнікова / Фото: З власного архіву А. Садовнікової

Термін лікування залежить від діагнозу пацієнта, його реакції на застосовані методики, як він переносить лікування.

“Психіатрія це дуже тонка наука, але іноді не дуже чітка. Тому все йде методом індивідуального підбору для конкретної людини”, - підсумовує лікарка.

За словами Алли, понад 65% іі пацієнтів - жінки. Вони більш емоційно мобільні, ніж чоловіки. Представникам сильної статі важко ділитися своїми переживаннями і страхами. Нерідко, побачивши результати лікування своєї дружини, на прийом до психіатра приходять їхні “другі половинки”.

Що буде після перемоги

Алла Садовнікова вірить у перемогу Збройних Сил України.

Жінка прогнозує, що роботи в неї побільшає.

“Пацієнтів однозначно менше не стане. На жаль, людей з психічними розладами стане більше. Вже зараз на лікування приходять ті, хто й не воювали. Дуже багато молоді. На фоні посттравматичних стресових розладів у молодих людей починається діабет, виникають проблеми з серцем, нирками, нерідко трапляються інсульти”, - констатує лікарка.

Алла зізнається, що про своє майбутнє не переймається. Вона дуже залежна від улюбленої роботи, а відтак - поїде слідом за Сєвєродонецькою поліклінікою.

Джерело: ]]>Сватовe.City]]> - ]]>https://svatove.city/articles/286342/likuye-dushi-lyudej-u-dnipri-likark...]]>