“Найголовніше в громаді - це люди, а не будівлі, до яких ми прив’язані”, - Лариса Волченко про початок нового навчального року
Начальниця Управління освіти Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Лариса Волченко розповіла журналістам “Сєвєродонецьк онлайн” про роботу у перші дні повномасштабного вторгнення, евакуацію педагогічних працівників та плани на новий навчальний рік.
- Як вдалося налагодити роботу системи освіти 24 лютого та після?
- Не хочеться згадувати той страшний день, але наша доля кинула нам цей виклик і ми його прийняли. Я пам’ятаю, що вже о сьомій ранку всі директори шкіл, садочків, закладів позашкільної освіти нашої громади почали телефонувати. Ми вирішували, що робити з освітнім процесом, як вберегти наших дітей.
Ми сповістили батьків, що заняття на час активних бойових дій переходять в дистанційний режим. А тих діточок, які все ж приходили на навчання, ми приймали та чекали, поки батькі зможуть їх забрати до безпечного місця.
Нам потрібно було нормативно визначити, як діти виходять з освітнього процесу. Бо зверху нормативних актів не надходило і ми мали самі вирішувати це питання. Але наші директори, яким я хочу подякувати за професіоналізм, витримку, дуже професійно спрацювали, все зробили, як треба у надзвичайній ситуації, зберегли дітей.
Потім почалася робота із збереження самих будівель освітніх закладів. Але сталося так, що з 44 закладів освіти нашої громади майже всі зруйновані та пошкоджені. У нас було 23 школи, 16 садочків і 5 позашкільних закладів. Зараз усі вони перетворились на руїни.
Зруйнована школа в Сєвєродонецьку
- Чи важко було працювати дистанційно після евакуації?
- Взагалі дистанційна форма навчання для нас не нова. Ми здобули досвід під час карантину. Кожна школа вже мала свою електронну платформу, журнали, щоденники. Ми могли спілкуватись з учнями та батьками. Але в той день, коли ми перейшли на “дистанцію”, від МОН прийшов наказ про подовження канікул. Всі сподівались, що бойові дії швидко закінчаться і наступить мир.
Коли перерва у навчанні вже досягла критичної точки, ми зрозуміли, що потрібно відновлювати навчання, щоб діти змогли закінчити навчальний рік. Тому з кінця березня ми почали проводити заняття. Це дало нам змогу замовити документи про освіту. На той час у нас в громаді навчались понад 10 тисяч дітей, з них 1031 четвертокласник, які отримували свідотства про початкову освіту, 835 дев’ятикласників, яким потрібні були свідоцтва про базову середню освіту. 531 випускник одинадцятих класів отримали свідоцтва про повну загальну середню освіту.
На той час були заблоковані всі електронні бази, згідно розпорядження влади, щоб не дати доступ окупантам до інформації про дітей. Але все ж нам вдалося відновити доступ і отримати документи для учнів. Всі діти, які у нас навчались, мають ці документи. Це була дуже велика і складна робота для педагогічних колективів шкіл та директорів.
Онлайн-нарада педагогічних працівників
Зараз ситуація вже не така важка і ми дивимось у майбутнє з надією. І хоча ми спілкуємось з учнями в онлайні, але я вважаю, так можна навчити наших дітей.
- Самопроголошена окупаційна влада збирається відновити навчання в кількох школах Сєвєродонецька. Наскільки це реально на вашу думку?
- Наш освітній фонд зруйнований приблизно на 90%. А інші 10% все одно мають пошкодження. Те що вони збираються, роблять картинку для свого телебачення, нічого не важить. Освітній процес потребує комфортних та безпечних умов. Як можна проводити уроки в холодній школі, яка з 15 жовтня буде стояти без опалення. Як навчати дітей без електрики, води, в антисанітарних умовах?
Хочу наголосити, що усіх дітей, які через обставини були вимушені залишитись на тимчасово окупованій території та в Сєвєродонецьку, ми не відкидаємо. Ми їх всіх до себе пригортаємо, для кожного заведені електронні кабінети, куди вони можуть заходити і навчатись в наших школах Продовжувати навчання за українською програмою. Звісно, це справа батьків, куди віддавати свою дитину, але я вважаю, що можливості для якісного навчання там не буде.
- Чи вдалося під час евакуації врятувати щось з обладнання шкіл, документів?
- Перше, на що робили акцент під час евакуації - це підписи та печатки директорів. Також особисті документи співробітників. Якщо ж такої можливості не було через загрозу життю, документи залишали у сейфах в державних установах. Наразі усі печатки та підписи відновлені, школи зберегли свої накази, особові справи, характеристики.
Школа №13 в Сєвєродонецьку наприкінці березня
Хочу наголосити, що саме у нашій громаді освітяни весь час отримували зарплатню. Кожного місяця у повному обсязі ми надавали зарплату всім педагогічним працівникам. Вчителі відбули свої літні відпустки і готові працювати далі.
- Чи всі вчителі наразі залишились працювати?
- У нас було 870 педагогічних працівників. Понад 100 з яких одразу виїхали за кордон. Ален наразі вони будуть працювати звідти дистанційно. Звісно, люди звільняються, але це не якась патова ситуація, десь 10% від загальної кількості. Вони обрали інші громади, перейшли працювати в місцеві школи. Але завдяки дистанційній формі вони можуть суміщати та вести уроки у нас.
Колектив Гімназії "ГАРМОНІЯ" на "останньому дзвонику" в Дніпрі
Вакансій у нас не дуже багато - до 20 на всю громаду. Основні вакансії - вчителі природничого циклу: фізики, математики, хіміки. Але наші сєвєродонецькі директори дуже сплачені, вони діляться між собою цими вчителями, запрошують на роботу педагогів з інших громад. Я думаю, що до 1 вересня всі наші вакансії будуть закриті.
Нажаль, деякі наші педагогічні працівники пішли на співпрацю з окупантами. Ми дізнаємось про це з соціальних мереж, впізнаємо по фотографіям цих людей, з якими разом працювали.
- З якими труднощами зіткнулися при підготовці до нового навчального року?
- Зараз ми вже маємо розпорядження керівника Сєвєродонецької ВЦА Олександра Стрюка про те, що всі наші заклади загальної середньої освіти виходять з 1 вересня на дистанційну форму навчання.
Ми опанували нову електронну платформу “HUMAN”, що максимально наближена до офлайн навчання. Кожного дня у нас буде 4-6 уроків, як у звичайній школі. Платформа дозволяє вільно спілкуватися. Наразі усі наші вчителі проходять сертифікацію, і вже 30 серпня отримають документи, щодо можливості працювати на цій єдиній платформі.
Нова освітня платформа
Станом на 15 серпня у нас 8600 учнів. Це пов’язано з тим, що частина дітей виїхала з батьками за кордон. Але коли вони почули, що наші школи будуть працювати онлайн, то стали масово повертатись, щоб навчатись з тієї країни, де вони зараз живуть, але у своїх класах, зі своїми вчителями та однокласниками. Міністерство освіти дозволило українським дітям навчатися одночасно і за кордоном, і в українській школі отримати документ.
У нас є діти, батьки яких виявили бажання навчатись у нас з окупованої території. Це люди, які з власних причин залишились там жити, але не співпрацюють з окупантами та хочуть, щоб їх діти отримали якісну освіту за українською програмою та документ офіційного зразка. Я їм завжди говорю, що найголовніше подбати про свою безпеку.
Звісно, деякі діти, що вимушено переселилися до інших міст України, пішли до інших шкіл, бо думали, що там буде онлайн навчання. Але зараз майже на всій території країни дистанційне навчання, тому ці діти також починають повертатися до нас. Тому я думаю, що у новому навчальному році ми вийдемо на ту ж цифру, що була до 24 лютого.
- Виникає багато питань про релокацію навчальних закладів. На вашу думку, чи є у сєвєродонецьких шкіл зараз нагальна потреба у власному приміщенні?
- Найголовніше в громаді - це люди, а не будівлі, до яких ми прив’язані. І юридичну особу кожної школи представляє директор. По суті, це просто адреса, за якою директор буде отримувати листи. Навіть якщо школи фізично вже нема, юридична особа залишається. Дирекція видає накази, довідки, документи з будь якої локації. Будівля - це, звичайно, важлива складова, але коли такої складової тимчасово немає, це ніяк не обмежує роботу школи.
Люди плутають 2014 рік і 2022. Тоді, коли з Луганська виїжджали школи, виші та інші заклади, був загальний наказ президента України, щоб усі вони перереєструвались на нашій території. Наразі такого наказу немає, бойові дії ведуться по всій території країни. Юридично ми нікуди не переїхали. Наразі ми подали заяви до поліції про захоплення наших будівель та майна.
Луганська область - лише тимчасово окупована. Ми обов’язково повернемось до до українського Сєвєродонецька і будемо навчати наших дітей, наше майбутнє.
Джерело: Сєвєродонецьк онлайн - https://sd.ua/news/15943