День, коли Сєвєродонецьк народився вдруге: 1 лютого відзначили 76-ту річницю з дня визволення міста від фашистських загарбників

Заходи, присвячені 76-тій річниці з дня визволення Сєвєродонецька від фашистських загарбників, розпочалися на Меморіалі Слави за участю керівництва міста, ветеранів, учнівської молоді та громадськості.

Вшанував пам’ять загиблих у жорстоких боях за місто, висловивши вдячність тим, хто вигнав окупантів з селища Лисхімбуд в.о. міського голови Вячеслав Ткачук.

«День визволення від фашистських загарбників - один із самих головних днів нашого міста. 76 років минуло з тих пір, як наші герої ціною свого життя звільнили місто від окупантів. Жахливу картину розгрому представляло наше місто після звільнення: зруйновані будинки, будівлі, підприємства. Одинадцять братських могил залишила війна на території Сєвєродонецької міської ради. Це жорстока ціна за те, що ми з вами живемо у вільному і миролюбному Сєвєродонецьку. Нехай наші діти і внуки завжди пам’ятають ту ціну, яку заплатило старше покоління за нашу свободу. Зі святом! З Днем Визволення! Бажаю всім мирного неба над головою!» - звернувся до присутніх Вячеслав Петрович.

Пам’ять про загиблих при звільненні нашого міста від фашистських загарбників вшанували хвилиною мовчання.

Квіти, які покладали учасники заходу до братської могили на Меморіалі Слави, яскравіли та мимоволі притягували до себе погляд, нагадуючи про трагічні й героїчні події 1 лютого 1943 року. Їх назавжди викарбовано на сторінках національної історії.

Урочисті заходи продовжилися святковим концертом у міській бібліотеці для юнацтва ім. Й.Б. Курлата.

Там ветеранів і членів міської ради ветеранів вітала заступник міського голови Ірина Степаненко.

По завершенні заходів секретар міської ради, в.о. міського голови Вячеслав Ткачук, заступник міського голови Ірина Степаненко з подарунками відвідали учасників бойових дій.

Як зазначив Вячеслав Ткачук, час минає швидко, і ветерани уходять від нас, але є й ті учасники бойових дій, хто досі в строю і заслуговує на пошану. «Ми знаємо, що в них немає сил дістатися на урочисті заходи, тому ми самі вирішили відвідати їх».

Так, єфрейтор Ніна Олексіївна Алімова має відзнаки «За бойові заслуги», «За перемогу над Німеччиною».

Дмитро Йосипович Долотов, сержант, воював з 1942 по 1945 роки, нагороджений: Орденом Богдана Хмельницького, Орденами Вітчизняної війни ІІ ступ., «Червоної зірки», «За мужність», «За відвагу», «За взяття Будапешта», «За взяття Відня», «За звільнення Праги», «За перемогу над Німеччиною у ВВВ 1941-1945 рр.», «За перемогу над Японією».

Майор медичної служби Євген Христофорович Драгомирецький нагороджений Орденами Вітчизняної війни ІІ ступ., «За мужність», «За перемогу над Німеччиною у ВВВ 1941-1945 рр.». У мирний час працював завідувачем онкологічного відділення багатопрофільної лікарні.

Павло Семенович Гаврилюк отримав поранення у дитинстві. Трудовий шлях пройшов на СПО «Склопластик».

Рядовий Леонід Вацлавович Міцкевич учасник бойових дій 1942-1945 років. Нагороджений Орденами Вітчизняної війни ІІ ступ., «За мужність», «За відвагу», «За перемогу над Німеччиною».

Віктор Данилович Маковецький був у воєнні часи мінером.

Анатолій Миколайович Лунін народився у 1939 році, Іван Нефедович Полубьохін – у 1937 року. На їх долю випали недитячі страждання в’язнів.

Старшина Микола Іванович Смалій воював з 1942 по 1945 роки. Нагороджений Орденами «ВВВ ІІ ступ.», «Червоної зірки», «За мужність», медаллю «За бойові заслуги».

Старшина Василь Петрович Швиряєв брав участь у бойових діях з 1943 по 1945 роки. Нагороджений Орденами Вітчизняної війни ІІ ступ., «За перемогу над Німеччиною у ВВВ 1941-1945 років».

Старший сержант Іван Іванович Шурша також учасник Японської війни. Має відзнаки: Ордени Вітчизняної війни ІІ ступ., «За перемогу над Німеччиною у війні 1941-1945 рр.».

«Від сєвєродончан величезна вдячність всім ветеранам за їх безприкладний героїзм на фронті, в партизанському підпіллі та в тилу», - сказав Вячеслав Ткачук.