УП та СЗН інформує: У яких випадках роботодавець має укладати з працівником трудовий договір, а в яких - цивільно-правовий

Що необхідно знати при укладення трудових договорів

  Трудовий договір, сторонами якого є суб’єкт господарювання і найманий працівник укладається відповідно до Кодексу законів про працю.

  При укладенні трудового договору, працівник зобов’язується виконувати роботу згідно кваліфікації та функціональних посадових обов’язків. Працівник зобов’язується дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.

  При оформленні на роботу, працівник подає заяву, роботодавець видає наказ про прийнятті працівника на роботу. Запис про прийом працівника на роботу вноситься до його трудової книжки.

  У трудовому договорі зазначається посада, сума зарплати, дата початку виконання робіт. Розмір оплати праці не може бути меншим за мінімальну заробітну плату. Зарплата повинна виплачуватися не рідше двох разів на місяць.

  Укладення трудового договору - запорука соціальних гарантій для працівника, зокрема, оплати у разі настання непрацездатності, допомоги з безробіття, відпускних.

Що необхідно знати при укладення договорів цивільно-правового характеру

  Цивільно-правові відносини між працівником та суб’єктом господарювання регламентовані Цивільним кодексом України.

  У разі укладення такого виду правовідносин, працівник зобов’язується виконати певну роботу, або надати послугу, а роботодавець - оплатити її. Сторони укладають письмовий договір. Предметом договору є кінцевий результат, або послуга. За виконання роботи або надання послуги виконавець отримує винагороду. Розмір винагороди визначено договором, він не залежить від розміру мінімальної заробітної плати. Термін оплати зазначено у договорі.

  Соціальні трудові гарантій на працівника при укладанні цивільно-правових договорів не розповсюджуються. Гарантій надаються лише у випадку, якщо виконавець самостійно здійснює відрахування до соціальних фондів. При укладенні цивільно-правової угоди роботодавець не зобов’язаний забезпечувати працівникові належні та безпечні умови праці. Працівник, котрий погоджується виконувати роботу чи надавати послугу згідно з умовами цивільно-правового договору, самостійно організовує процес роботи, її виконання та забезпечує результат.

  У разі укладання цивільно-правової угоди, працівник позбавляється соціальних та трудових гарантій. Зокрема, державного соціального страхування у разі настання нещасного випадку на виробництві, або професійного захворювання, виплат з безробіття, лікарняних, відпускних та інших видів доплат.

У яких випадках цивільно-правові відносини стають порушенням трудового законодавства

  Цивільно-правовий договір суб’єкт господарювання вправі укладати лише для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результату праці. У разі досягнення мети договір вважається виконаним. Дія договору припиняється. Тобто, цивільно-правовий договір застосовується для реалізації визначених (найчастіше) разових робіт.

  Якщо ж робота, або надання послуги, яку виконує інша сторона договору, тобто, працівник, має системний характер (робота виконується постійно, працівник постійно перебуває на своєму робочому місці, повний робочий день, отримує відповідну оплату праці), то роботодавець у цьому випадку злісно порушує чинне законодавство про працю, зокрема, статтю 21 — «Трудовий договір» та статтю 24 — «Укладення трудового договору» Кодексу законів про працю України.

  А саме: роботодавець здійснює фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків.

  За це порушення трудового законодавства на роботодавця накладається фінансова санкція у розмірі 30 мінімальних заробітних плат — 125 190 гривень.