Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації: правила заповнення (інформація для ОСББ)

Наразі гаряча пора формування звітності неприбуткових організацій. Багато хто вперше звітує за новими правилами.

Розглянемо хто з неприбутківців має подавати Звіт. Як правильно його скласти. Чи потрібно обов’язково докладати фінзвітність. Про це і не лише – в нашій публікації.

Хто подає Звіт про використання доходів (прибутків)

Звіт про використання доходів (прибутків) подають усі неприбуткові організації та установи, які не є платниками податку на прибуток, тобто відповідають вимогам п. 133.4 ПКУ. Тобто хоч такий неприбутківець і не платить до бюджету податок на прибуток, та повинен Звітом проінформувати, які доходи отримано і на що вони витрачені. Звіт подають за підсумками року (пп. 133.4.7 ПКУ).

Зауважимо: існує виняток для профспілок, їх об’єднань та організацій профспілок – вони подають Звіт про використання доходів (прибутків) лише у разі порушень вимог п. 133.4 ПКУ (п. 46.2 ПКУ). Підкреслимо, саме профспілки, їх об’єднання та організації профспілок, які є неприбутковими організаціями – неплатниками податку на прибуток (бо відповідають вимогам п. 133.4 ПКУ) можуть не подавати Звіт про використання доходів за підсумками року. Вони зобов’язані будуть подати Звіт тільки якщо порушать умови неприбутковості з п. 133.4 ПКУ.

Строк звітування

Неприбуткові організації, які відповідають вимогам п. 133.4 ПКУ (тобто не є платниками податку на прибуток) звітують за підсумками року. Адже для них прописано річний звітний період (пп. 133.4.7 ПКУ).

Тож не пізніше 1 березня 2017 р. вони мають подати Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2016 рік (п. 46.2, пп. 49.18.3 ПКУ).

Виняток – якщо організація порушить умови перебування у числі неплатників податку на прибуток (скажімо, витратить кошти за нестатутним призначенням) – тоді строк звітування буде геть іншим. У такій ситуації треба буде подати протягом 20-ти днів за місяцем порушення Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (за період із початку року до кінця місяця порушення) і сплатити податок від суми нестатутного (нецільового) використання (пп. 133.4.3, пп. 49.18.1 ПКУ). І це стосується усіх неприбуткових установ та організацій, що є неплатниками податку на прибуток, якщо вони порушать статутні вимоги використання своїх доходів (прибутків).

Форма Звіту

Форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації затверджена наказом Мінфіну від 17.06.2016 р. № 553. При звітуванні за 2016 рік саме цю форму слід використовувати неприбутковим організаціям.

Чи є Звіт про використання доходів (прибутків) декларацією

Зрозуміло, що за Звітом неприбутківець-неплатник податку на прибуток нічого не має сплачувати до бюджету. Виняток – ситуація, коли він порушить умови і витратить кошти не на статутні цілі.

От виникає питання чи є Звіт декларацією, адже на основі нього нічого в бюджет не сплачується? Це питання нам важливо з’ясувати, аби розуміти, у який спосіб подавати Звіт та чи буде відповідальність за неподання Звіту.

Відразу скажемо – Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації є податковою декларацією в розумінні ПКУ. Про це прямо говорить п. 46.1 ПКУ.

Способи подання Звіту

Неприбутківець подає Звіт одним із таких способів (п. 49.3 ПКУ):

• особисто або уповноваженою на це особою;
• надсилає поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. При такому варіанті треба надіслати Звіт не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання (п. 49.5 ПКУ);
• засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. У такому разі не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

► Особливості подання електронної форми

Нагадаємо: обов’язок подавати декларацію в електронному вигляді діє для платників податків, котрі належать до великих і середніх підприємств. Така вимога міститься в п. 49.4 ПКУ:

«Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством».

Тож  якщо слідувати цим приписам Звіт у паперовому вигляді можуть подавати лише суб’єкти малого підприємництва.

Нагадаємо для них критерії зі ст. 55 Господарського кодексу України:

• середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб

та

• річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суми, еквівалентної 10 млн євро, визначеної за середньорічним курсом НБУ. Середній курс євро за 2016 рік, за даними НБУ, становив 28,2919 грн/євро. Отже, дохідний критерій суб’єктів малого підприємництва для 2016 року становить  не більш ніж 282 919 000 грн (10 млн євро х 28,2919 грн/євро).

Виходить, якщо неприбутківець не вписується в ці критерії (щодо середньої чисельності працівників – не більше 50 осіб і доходу – не більше 282 919 000 грн), то за 2016 р. він має подати Звіт саме в електронному вигляді. Якщо ж вписується – може обирати.

При поданні декларацій у електронному вигляді використовують спеціальні коди для форм (див. листі ДФСУ від 22.12.2016 р. № 40603/7/99-99-03-01-17). Коди форм можна знайти на веб-сайті ДФСУ за шляхом:

Головна > Електронна звітність > Платникам податків про електронну звітність > Інформаційно-аналітичне забезпечення > ]]>Реєстр електронних форм податкових документів]]>

Ті неприбутківці, які подаватимуть звіт в електронному вигляді використовують електронну форму J0101910 і додатки J0119703, J0119802

Подання фінзвітності до Податкової

Неприбуткові організації, визначені п. 133.4 ПКУ подають разом із Звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації річну фінансову звітність. До 2017 р. неприбутківці-неплатники податку на прибуток могли за власним бажанням подавати фінзвітність у органи ДФС (лист ДФСУ від 17.10.2016 р. № 33649/7/99-99-15-02-01-17). А ось з 01.01.2017 р. вибору немає – неприбутківцям обов’язково подавати фінзвітність в податкову. Тобто уже звітуючи за 2016 р. їм потрібно не забути разом із Звітом про використання доходів (прибутків) подати і фінзвітність.

Фінансова звітність, що складається та подається неприбутковими організаціями, є додатком до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною (п. 46.2 ПКУ).

Нагадаємо, що неприбуткові організацію за рік складають Баланс та Звіт про фінансові результати (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, далі — Закон про бухоблік).

У таблиці під основною частиною Звіту розкривають відомості про одночасне подання до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації форм фінансової звітності – у відповідній графі ставиться відмітка «+» про подання відповідної форми (форм) фінзвітності.

Щоправда, варто відмітити, виходячи з переліку форм контролери вбачають, що неприбутківці можуть подавати усі п’ять форм — Баланс (Звіт про фінансовий стан) (ф. № 1), Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (ф. № 2), Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3), Звіт про власний капітал (ф. № 4), Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5). Тож в таблиці приведемо, які ж форми фінзвітності передбачені для неприбуткових організацій (не бюджетників).

Таблиця

Форми фінзвітності для неприбуткових організацій

* В Порядку подання фінансової звітності, що затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419 йдеться про строки подання фінзвітності до органів статистики та іншим користувачам. А ось подання фінзвітності до органів ДФС встановлює ПКУ – і він говорить про подання разом зі Звітом про використання доходів (прибутків).
** Неприбуткові установи П(С)БО 29 «Фінансова звітність за сегментами» не використовують. І відмітимо, що згідно ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік для неприбуткових організацій встановлена скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати. Тобто форми № 3, №4 та № 5 узагалі б не мали їх стосуватися.

Правила заповнення Звіту

На жаль, затверджених правил заповнення Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації немає. Та в листі ДФСУ від 17.10.2016 р. № 33649/7/99-99-15-02-01-17 озвучена інформація з підказками щодо заповнення Звіту. А також на офіційному сайті територіального органу ДФС у Черкаській області розміщено ]]>довідкові матеріали про заповнення Звіту неприбуткових організацій ]]>

Звіт складається із заголовної частини (шапки), основної частини (яка розбита на дві частини) і двох додатків.

Шапка Звіту. З заповненням шапки Звіту проблем виникнути не повинно. Тут лише зауважимо, що в полі 1 шапки при звітуванні за 2016 р. проставляється відмітка «Звітний». Додамо, якщо неприбутковою організацією виявлено помилку у раніше поданому Звіті, така організація має право подати: Звіт з позначкою «Звітний новий» — якщо подає такий Звіт до граничного строку його подання, Звіт з позначкою «Уточнюючий» — якщо його подає уже після граничного строку подання. У виправлених Звітах треба привести усю інформацію про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за звітний (податковий) період (тобто так, ніби помилки і не було).

В полі 2 шапки Звіту за 2016 р. проставляють відмітку в комірці «рік».

Крім того, у  шапці Звіту зазначається:

• повне найменування неприбуткової організації згідно з реєстраційними документами;
• код за ЄДРПОУ (неприбуткові організації, які не мають коду, зазначають реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючим органом);
• код виду економічної діяльності (КВЕД);
• податкова адреса неприбуткової організації;
• номер телефону та факс (податківці говорять про обов’язковість цього реквізиту для оперативного зв’язку з неприбутковою організацією);
• дата та номер рішення контролюючого органу про внесення неприбуткової організації до Реєстру;
• ознака неприбуткової установи (організації);
• найменування контролюючого органу, до якого подається Звіт.

Одиниця виміру. Звіт заповнюють у гривнях (тобто округлюють до гривень без копійок). Традиційно пусті комірки прокреслюють.

Основна частина. Сам Звіт складається з двох частин:

Частина І – її заповнюють усі неприбуткові установи, що складають Звіт. В ній розкривають доходи і витрати понесені у звітному періоді неприбутковою організацією. Зауважимо, що немає як раніше окремих частин (рядків) для кожної ознаки неприбуткової організації. І якщо деякі рядки стосуються виключно окремих неприбутківців (як то рядки 1.1 – 1.6 передбачені лише для бюджетних установ, рядок 1.13 – для пенсійних фондів на недержавне пенсійне забезпечення), то інші – для широкого загалу – тобто незважаючи який неприбутківець, головне, що дохід саме той, що названий у відповідному рядку.

Важливо: доходи фіксують за правилами бухобліку. Тобто діє принцип нарахування (а не касовий метод). Нагадаємо, що в бухобліку авансова оплата доходу не утворює (п. 6 П(С)БО 15 «Дохід»), а також діють спеціальні бухправила при визнані доходу від цільового фінансування (п. п. 16-19 П(С)БО 15). Щоправда, залишається відкритим питання – якщо отримано дохід, що належить до майбутніх періодів (на рахунку 69 «Доходи майбутніх періодів» обліковується) – відображати його у Звіті чи чекати визнання у доходах поточного періоду? По ідеї, там де у Звіті звучить «отримані», або безоплатні надходження – логічно відображати саме за фактом отримання (а не моментом відображення доходу). Наприклад може бути безоплатно отримано основний засіб – і визнання доходу буде у періоди його амортизації  пропорційно сумі останньої, однак для Звіту доцільно вартість безоплатного надходження внести в рядок 1.15 за фактом його отримання. Та зауважимо, що прямих приписів у Звіті щодо цього немає.

Тепер щодо витрат – їх фіксують у рядках 2.1-2.6 Звіту. Рядки 2.1-2.2 призначені для бюджетників. Решта — для усіх неприбутківців. При цьому у Звіті «укрупнені» статті витрат і деталізація мінімальна. Так відведено окремі рядки для відображення:

• рядок 2.3 «сума витрат на утримання неприбуткової організації (крім бюджетних) у межах кошторису»;
• рядок 2.4 «витрати, що здійснюються неприбутковими організаціями для провадження діяльності, визначеної для них як основна законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації»;
• рядок 2.5 «вартість активів (коштів або майна), переданих неприбутковою організацією іншим неприбутковим організаціям або зарахованих до бюджету в результаті ліквідації (злиття, поділу, приєднання або перетворення)»;
• рядок 2.6 «усього використаних безоплатних надходжень або надходжень у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань, у тому числі». При цьому виокремлено окремі рядки для приведення, що витрачено на благодійність, як гуманітарна допомога, і для цілей АТО.

Важливо: витрати відображають за правилами бухобліку. Тобто діє принцип нарахування (а не касовий метод). Одначе, якщо уважно подивитися на рядок 2.6 – у ньому йде мова саме про використання безоплатних надходжень. Тому у цьому рядку вочевидь слід фіксувати саме використання (хоч з моментом визнання витрат воно може і не збігатися). Наприклад, за рахунок цільового фінансування був придбаний основний засіб. Тобто кошти витрачені – і таке використання якраз і засвітиться у рядку 2.6, не дивлячись на те, що у бухобліку витрати будуть відображатися при нарахуванні амортизації, а не за датою купівлі об’єкта основних засобів. Тож рядок 2.6 «унікальний» щодо моменту відображення у ньому даних – за фактом витрачання безоплатно отриманого. А ось у решті витратних рядків, вважаємо, слід фіксувати дані саме за датою їх відображення і в бухоблікових витратах.

Частина 2 – її заповнюють лише (!) тоді, коли порушено умови статутного використання доходів (прибутків). Тож ті, хто не порушував умов – частину 2 не заповнюють – прокреслюють її.

Повторимося: якщо неприбуткова організація порушила вимоги, визначені п. 133.4 ПКУ, вона зобов’язана подати Звіт протягом 20 календарних днів, що настають за місяцем порушення (пп. 133.4.3 ПКУ). Звіт складається за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою, якщо таке визнання відбулось пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення.

У такому разі в полях 2 шапки Звіту передбачено відмітку про такий особливий звітний (податковий) період «Місяць». У цій відмітці Зазначається номер календарного місяця, в якому порушено вимоги п. 133.4 ПКУ (про це говорить виноска 1 до Звіту).

У рядку 3 «Сума коштів, витрачених не за цільовим призначенням» відображають нецільове використання доходів (прибутків). У рядку 4 «Доходи (прибутки) або їх частина, що були розподілені серед засновників (учасників), членів неприбуткової організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб» — доходи (прибутки) розподілені серед засновників, членів.

Такі операції оподатковують за загальною ставкою податку на прибуток. Вона нині складає 18%. Розрахований податок записують у рядок 6 і його потрібно буде сплатити не пізніше 10 календарних днів за граничною датою подання Звіту (тобто не пізніше 30 календарних днів, що слід за місяцем порушення).

Та це не єдиний наслідок порушення умов п. 133.4 ПКУ. У разі допущення таких порушень неприбуткову організацію виключають з Реєстру і вона стає платником податку на прибуток на загальних підставах з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення. Далі до кінця року щоквартально наростаючим підсумком слід подавати декларацію з податку на прибуток та фінзвітність (протягом 40 днів за звітним кварталом) та сплачують податок на прибуток (впродовж 10 днів за граничною датою подання декларації). А з наступного року доведеться звітувати і сплачують податок на прибуток на загальних підставах.

Виправлення помилок у Звіті

У разі виявлення помилок у Звіті уже після граничної дати його подання є два способи позбутися їх (п. 50.1 ПКУ):

• подати уточнюючий Звіт (тобто правильно заповнений Звіт з відміткою «Уточнюючий») і якщо помилка привела до заниження податкових зобов’язань (а це можливо якщо в частині ІІ занизили рядок 6), то тоді заповнюють рядки 7, 9, 10 такого звіту – відображають відповідно суму заниження, самоштраф (3%) і пеню (розраховують за ст. 129 ПКУ). Зауважимо – додаток ВП в такому разі не заповнюють;
• виправити помилку через поточний звітний Звіт з заповненням додатка ВП. Цей варіант може підійти, якщо помилка допущена у частині 2 Звіту (тобто стосується нецільового використання доходів) – приводять її у таблиці 1 додатка ВП. Тоді зазначають сума заниження чи завищення податкових зобов’язань (в рядку 5 додатка ВП), самоштраф 5% — якщо є заниження, і пеню – знову ж таки якщо є заниження податкових зобов’язань. Далі суми з таблиці 2 додатка ВП переносять у рядки 7, 8, 9 основної частини Звіту.

Тож, якщо у неприбуткової організації закралася помилка у Частині 1 Звіту (а вони як відомо не приводять ні до заниження, ні до завищення податкових зобов’язань, бо є виключно інформативними) – виправити можна фактично лише одним способом – подавши уточнюючий Звіт з правильними даними (з відміткою в шапці «Уточнюючий» без заповнення додатка ВП). Відмітимо, що за помилки у частині 1 не буде ні штрафу ні пені. Єдине що може загрожувати – адмінштраф за помилки у звітності (від 85 до 170 грн, за повторне впродовж року – від 170 до 255 грн) (ст. 1631 КпАП).

Додаток ГД «Інформація щодо операцій з гуманітарною допомогою». Назва додатка сама за себе говорить. В ньому приводяться залишки гуманітарної допомоги на початок періоду, використання, зокрема якщо мало місце нецільове використання – то ї його приводять, і залишки на кінець періоду. Підказки про перенесення даних з додатка ГД до основної частини Звіту містять виноски до додатка ГД.

Звіт підписує керівник неприбуткової організації і головний бухгалтер та проставляється печатка (за наявності).

Відповідальність за неподання Звіту

По-перше: за неподання Звіту для неприбуткової організації загрожує штраф за ст. 120 ПКУ. А це 170 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання, а за повторне впродовж року таке порушення – 1020 грн.

По-друге: на посадових осіб може бути накладена адміністративна відповідальність за порушення порядку ведення податкового обліку. А це адмінштраф від 85 до 170 грн, за повторне впродовж року – від 170 до 255 грн (ст. 1631 КпАП).

Легкого заповнення Звіту!

Координатор Сектору розвитку ОСББ, реформування ЖКГ та економічного аналізу Красюк Р.О.