Мрії здійснюються! Уже 10 з 17 переможців нашої програми кредитування житла для ВПО 60+ придбали омріяні квартири. Ми поговорили з деякими з них — і почули багато цікавого.

Звісно, не все пройшло так гладко, як хотілось би. Пошук квартири — справа непроста, навіть з такою допомогою. Про деякі труднощі розповів один з переможців розіграшу Віктор Чаус: «Це дуже неочікувано для нас. Програма чудова, і ми щиро вдячні нашій адміністрації за таку можливість. Квартира мені знайшлася непогана, у Кременчуці, але головний мінус — часу мало було на пошук і придбання. Багато різних нюансів, але то таке діло, маємо що маємо. Все одно дуже раджу землякам подаватися на такі програми. Велика вам подяка від мене і моєї сім'ї!»

Також з нами поділилася думками дочка Галини Пендраковської. Вона теж розповіла про різноманітні підводні камені: «Ми зіштовхнулись з багатьма проблемами. По-перше, треба було дуже швидко знайти цю квартиру. По-друге, ріелторів на такі програми важко шукати. По-третє, дуже багато коштів витратили, щоб покрити всі комісії, податки і так далі». Тим не менше, Пендраковські не шкодують, що витратили зусилля. Нехай нова квартира не ідеальна, але — своя власна, і це найголовніше. «Не дивлячись на все, це такий шанс унікальний, це правда. У нас не було надії, що взагалі ми щось за своє життя щось придбаємо, а так вийшло хоч якось. Навіть з тими витратами на послуги, це ж майже чудо. Дякуємо за таку можливість!»

Зворушливою історією з нами поділилася ще одна щасливиця Тетяна Боцюн: «Я в Сіверськодонецьк приїхала зразу після школи, там вчилася, потім пропрацювала на заводі 20 років. Сама виховувала дитину. І в один момент втратила все. Війна привела нас спочатку в Хмельницький, а потім ми перебралися у Харків. Бо тут оренда житла була дешевша, а пенсія в мене невелика».

Донька Тетяни побачила на сайті Сіверськодонецької адміністрації оголошення про програму кредитування і вирішила одразу скористатися цим шансом. Але сама Тетяна спершу не вірила, що це можливо. «Донька мені каже: “Мама, давай подамо документи”. А я кажу, що не треба туди лізти. Я ж не вірила. Ніколи мені нічого не падало з неба просто так, все здобувалося працею. Ну, вона документи подала все одно, та й ми забули і за цю розмову, і за ці документи. А тут приходить таке, що мені треба шукати житло, бо квартиру, в якій я жила, виставили на продаж. І я була уже на грані того, що залишуся на вулиці. І ось сталося чудо. Дійсно, це чудо! Просто спочатку такий шок, що цього не може бути і це якась помилка, і щось не так. Не могла повірити! Ясно, що по цій програмі дуже тяжко було шукати житло, тому що тут і граничні ціни, і часу було дуже мало. Але квартиру ми знайшли непогану. Так що чудеса бувають. І не треба втрачати надію. Дякую вам!»