До уваги операторів ринку харчових продуктів

Що таке система НАССР?

НАССР (від. англ. Hazard Analysis and Critical Control Points) – це система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках.

Ця система ідентифікує, оцінює та контролює небезпечні фактори, які є визначальними для безпечності харчових продуктів.

Крім того, це інструмент, який можна застосувати до широкого кола простих та складних операцій, він не обмежується великими організаціями. Одна з основних цілей упровадження системи НАССР – забезпечення безпеки харчової продукції та кормів на всіх етапах харчового ланцюга «від лану – до столу».

Отже, суть системи НАССР полягає у здійсненні контролю за безпечністю харчових продуктів та виявлення потенційної небезпеки (біологічної, хімічної, фізичної).

Чим передбачена система НАССР в Україні?

Упровадження цієї системи в Україні регулюється Законами від 23.12.97 р. № 771/97-ВР «]]>Про основні принципи та вимоги до безпечності харчових продуктів]]>» (далі – Закон № 771).

Так, ]]>Законом № 771]]> установлено вимоги до впровадження систем управління безпечністю харчової продукції за принципами системи НАССР. Такий обов’язок покладено безпосередньо на операторів ринку (ст. 20, 21 ]]>Закону № 771]]>).

Наказом Мінагрополітики №590 від 01.10.2012 було затверджено «Вимоги щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР).

Хто повинен запровадити систему НАССР?

Оператори ринку повинні розробити, увести в дію та практично застосовувати процедури, засновані на системі НАССР (ст. 20, 21 ]]>Закону № 771]]>). Хто це такі?

Оператор ринку – це суб’єкт господарювання, що провадить діяльність із метою чи без мети отримання прибутку, в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів/інших об’єктів санітарних заходів. Також до операторів ринку відносяться агропродовольчий ринок, фізичні особи, якщо вони провадять діяльність із метою чи без такої отримання прибутку і займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об’єктів санітарних заходів (ст. 1 ]]>Закону № 771]]>). Іншими словами, усі сільгосппідприємства мають запровадити на потужностях систему НАССР, щоправда, у різні строки.

Чи встановлено дедлайн для запровадження системи НАССР?

Розробити та запровадити систему НАССР необхідно (ч. 2 ст. 20 ]]>Закону № 771]]>):

• з 20.09.17 р. – на потужностях, на яких провадять діяльність із харчовими продуктами, у складі яких є необроблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей). Наприклад, сільгосппідприємства, які займаються переробкою і реалізацією м’яса, ковбас, сирів, йогуртів тощо;
• з 20.09.18 р. – на потужностях, на яких провадять діяльність із харчовими продуктами, у складі яких відсутні необроблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей). Наприклад, сільгоспвиробник готової овочевої продукції;
• з 20.09.19 р. – на малих потужностях, які постачають продукцію кінцевому споживачу, з кількістю робочого персоналу до 10 осіб та з площею до 400 кв. м, або ті потужності, які не постачають продукцію, з персоналом до 5 осіб.

Чи передбачена відповідальність за незапровадження сільгоспвиробником на потужностях системи НАССР?

За невиконання обов’язку стосовно впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи НАССР, на оператора ринку накладатиметься штраф у розмірі (ст. 65 Закону № 2042):]]>

• на юридичних осіб – 30 мінімальних заробітних плат;
• на фізосіб-підприємців – 15 мінімальних заробітних плат.

Невиконання або несвоєчасне виконання припису тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу: для юросіб – 8 мінімальних заробітних плат, для фізосіб-підприємців – 5 мінімальних заробітних плат.

Запровадження системи НАССР – робота не одного дня, а досить тривалий процес. Тому радимо підійти до цього відповідально та докласти зусиль, аби належним чином усе зробити, зокрема, через те, що за її відсутність сільгосппідприємству загрожує чималий штраф.

ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ПОТУЖНОСТЕЙ ОПЕРАТОРІВ РИНКУ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

Хто та як повинен реєструвати свої потужності]]>?

Згідно наказу Мінагрополітики від 10 лютого 2016 року № 39 ]]>«Про затвердження Порядку проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб’єктам»]]>, територіальними органами Держпродспоживслужби проводиться процес державної реєстрації потужностей.

 Оператор ринку харчових продуктів, який провадить діяльність, що відповідно до вимог Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» не вимагає отримання експлуатаційного дозволу, зобов’язаний подати до територіального органу Держпродспоживслужби заяву про державну реєстрацію потужності, яка використовується на будь-якій стадії виробництва та/або обігу харчових продуктів. Державній реєстрації підлягає кожна окрема потужність оператора ринку.

Виняток  оператори ринку, що провадять діяльність, пов’язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження – отримують  експлуатаційні дозволи.  

Виробництво та/або обіг харчових продуктів або кормів з використанням незареєстрованої потужності, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб — у розмірі 20 мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб — підприємців — у розмірі 11 мінімальних заробітних плат.

Сєвєродонецьке міське управління Головного управління

Держпродспоживслужби в Луганській області

(м. Сєвєродонецьк, вул. Шосе Будівельників, 23 тел. 5-19-07)