Нацгвардієць Денис був поранений у боях за Сєвєродонецьк, але мріє продовжити захищати Україну

Українські захисники ціною власного життя продовжують відстоювати незалежність країни, вибиваючи ворога з окупованих територій. 

Нацгвардієць бригади “Червона Калина” на псевдо “Пух” з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну боронив Київщину та Луганщину. У боях за Сєвєродонецьк боєць отримав поранення, реабілітацію після якого безкоштовно пройшов у Литві. Про бойовий шлях та відновлення за кордоном “Пух” ]]>розповів Суспільному]]>.

Нацгвардієць Денис на псевдо “Пух” несе службу майже 10 років. Для нього війна почалась ще 2014 року у складі спецпідрозділу “Ягуар”.

"З Харкова почалася наша війна. Звільнили Харківську ОДА за 16 хвилин приблизно. Дуже багато було проросійських налаштованих людей. Казали, що навіть люди з РФ", – розповів Денис.

Далі – антитерористична операція та перші загиблі побратими. Найскладніше тоді було під Дебальцевим.

"Це було 15 лютого. Був перший день перемир’я. Ми тримали дорогу, яка виводила наші війська з Дебальцевого. Тоді міна прилетіла. Нас було 6 людей, але слава Богу всі живі", – розповів військовий.

Сумку зібрав, дітей поцілував та поїхав на роботу

Саме так Денис згадує перші хвилини повномасштабного вторгнення Росії в Україну. З перших днів його підрозділ боронив Київщину у селах Макарова та Бузової.

"Був стрілковий бій, але в них було дуже багато танків, ми не очікували цього. Чим могли, тим їх стримували і давали відсіч. На сусідніх вулицях опинились, вони й ми. Почалась перестрілка і пішов бій", – згадує військовий.

Денис каже, у ті дні вижити допоміг досвід та щасливий випадок.

"У нас були спостережні пости, нам одному з яких ми знаходились. Почала працювати артилерія, стрілецька зброя. Відчули, що треба нам міняти позицію. Тільки відійшли метрів 150-200 і був прильот чітко туди, де ми знаходились. Хлопці потім, які не курили, казали: “Дай цигарку, бо нічого собі”, – розповів Денис.

Згадує, звільнити Київщину вдалось не лише завдяки діям українського війська. Допомагали й цивільні.

"Бабця сидить біля паркану, каже: “Проїхало 20 машин з піхотою". Люди допомагали, хоча й боялися. Вони в людей хліб забирали, а ми сухпаями ділились. Ми один одному допомагали, оце наше колективне", – зазначив Денис.

Бої за Сєвєродонецьк та поранення

Після деокупації Київщини, у червні підрозділ Дениса вирушив до Сєвєродонецька. Бої за це місто були чи не найскладнішими за період повномасштабної війни, розповідає “Пух”.

"Потрібно було зачистити мікрорайон, для подальшого просування наших військ по Сєвєродонецьку. Зайшли під будівлю, ми чули як працює їх генератор, як вони спілкуються між собою. Одного побачили у вікні, зав’язався бій. Ми підтиснулись під будинок, і вони почали з вікон, з балконів кидати гранати".

"Побачив, що з 3-4 поверхів ведеться по нам вогонь. Їх там кілька людей, а в мене був гранатомет. Разів 10 вистрелив – не влучив би, а тоді з переляку чітко в цей балкон влучив. Звідти по нам більше вогонь не вівся. Мій бій тривав півтори години. Але я думав, що це було хвилин 10-15", – згадує нацгвардієць.

У цьому бою отримав поранення – куля влучила у ліву ногу і пройшла навиліт поруч із артерією.

Фото: Суспільне Вінниця

Оперували бійця у Вінниці. На реабілітацію поїхав до Литви.

"Лікар каже: можеш написати заяву, є можливість. Не факт, що поїдеш, але є можливість. Буквально через два дні і відправили в Литву, на реабілітацію. Дуже добре прийняли нас. З Нацгвардії нас людей 70 поїхало. Це була більше фізкультура, оздоровчі вправи, басейни, відновлення м’язів і тому подібне", – розповів Денис.

Тепер нацгвардієць чекає на рішення військово-лікарської комісії. Як тільки визнають, що придатний, знову піде захищати Батьківщину, каже Денис.

За матеріалом: Суспільне - ]]>https://suspilne.media/392354-voni-v-ludej-hlib-zabirali-a-mi-suhpaami-d...]]>